ВОНА скАмандувала країні "струнко!"

Вчора, 25.09. 2009, на «Шустері» ВОНА - та, що на трасах працює, а свою територію мітить відповідними біг-бордами, аби, слід розуміти, інші в неї клієнтів не відбирали – прокоментувала рішення підзвітного ЇЙ Печерського суду про заборону критичної оцінки ЇЇ діяльності на посаді голови «а»чолюваного НЕЮ уряду в рекламі та поширення цього в будь-якій формі на будь-яких носіях. ВОНА послалася на те, що така продукція, бачте, є недобросовісною рекламою, а тому має бути забороненою згідно з Законом України «Про рекламу»( ЗАБОРОНЕНО УСЮ ПОГАНУ РЕКЛАМУ ПРО ТИМОШЕНКО ).

Здається, що під дію цієї ухвали може підпасти будь-яка критика на адресу голови Уряду та партії «Батьківщина» з проголошенням її «недобросовісною рекламою», яка «носить антисоціальний характер, дискредитує Тимошенко в очах суспільства та може призвести до підсилення соціальної напруги та інших негативних явищ», про що йдеться в згаданій ухвалі!

При цьому на «Шустері» ВОНА казала, що реклама проти НЕЇ є «чорнухою», чорним піаром, що містить негативне твердження про неї, а це є неприпустимим з точки зору добросовісної реклами, бо мовляв, закон дозволяє позитивну рекламу, тобто рекламувати свою продукцію, підкреслюючи її переваги, а не очорняти конкурентів, акцентуючи на недоліках (явних чи удаваних) їхньої продукції.

Чиє б пищало! А хіба не такий самий принцип був закладений в ЇЇ ж "соціальній" рекламі? Хіба це не на ЇЇ бігбордах читаємо, що «ВОНИ: руйнують, обіцяють, блокують...» і т.д. і т.п., а лише «ВОНА – ПРАЦЮЄ»? Хіба це не про те, що всі – погані, які чорт зна чим займаються, всілякі огидні неподобства чинять, а тільки ВОНА одна – ЦЯЦЯ? Всі в лайні – одна ВОНА у білому, цвіте і пахне? Хіба це не про негатив від усіх, а позитив - лише від НЕЇ? То виходить, що їй можна критикувати, «очорняти», брудом поливати, а ЇЇ іншим - не можна? Що за абсурд?

Цікаво, що до такого ані Кучма, ані Янукович не змогли "допетрити", а ВОНА – коли їй знадобилось, легко змогла. Добре, що подібна ухвала не трапилася в період Помаранчевої революції і не стала на перешкоді вільному розповсюдженню в опозиційних ЗМІ та мережі Інтернет дотепних, надзвичайно правдивих, у вищій ступені уїдливих народних коміксів про "двічі не засудженого" проФфесора та пародій на його рекламу.

Так то був буремний 2004 р., хто б міг уявити, що у 2009 році може з’явитися на світ Печерська ухвала? Та ще й від кого – не від якогось там пахана чи «проффесора», а від «помаранчевої принцеси» Юлії Тимошенко! Чи це не повний "звіздець", шановні?!

В той же час політична антиреклама – це звичайна прийнята у всьому демократичному світі практика! Але ж демократія і Тимошенко – цілковиті антоніми, повністю не сумісні речі.

Про це на «Шустері» вже вкотре ВОНА сама дала про це знати, вчергове просигналізувавши суспільству про небезпеку, яку собою являє. ВОНА, бачте, за диктатурою скучила і відчуває в цьому потребу.

Щоправда потім декілька разів намагалася виправитись, акцентуючи, що мала на увазі наведення елементарного порядку в країні. Але при цьому все одно весь час вживала слово «стрункість», «струнко». Це так проривалося назовні її бажання «построїть» всю країну, аби перед НЕЮ всі стояли «струнко». Іншими словами, навіть заперечуючи свої видні неозброєним оком диктаторські замашки, ВОНА чітко і недвозначно командувала всій країні: «Шикуйсь, струнко! Рівняння – на мене!».

Хіба ще комусь незрозуміло з ким маємо справу?

Не даремно в передачі одним з російських журналістів була озвучена тема порівняння Тимошенко з Путіним.

Те, що для Юлії Володимирівни цей кадебіст є кумиром – чітко видно по численним реверансам, які ВОНА робить в його бік в своїх публічних заявах тут, в Україні, а надто – при особистих зустрічах з російським прем’єром.

З якою ж непідробної любов’ю ВОНА дивиться на нього, як лагідно посміхається, зазираючи у його очі, а як натхненно крутить перед ним попкою, ніби промовляючи «я - Ваша, Владимир Вдадимирович, вся без остатка, целиком и полностью! Ради Вас, на все готова, все сделаю, о чем бы не попросили! Всю Украину, не то что ГТС, готова уступить».

ЇЇ поведінка – це «благоговєніє» куртизанки перед своїм утримувачем-покровителем. ВОНА це робить настільки відкрито, що самому Путіну вже незручно стало - почав шукати різні приводи для того, аби уникати зустрічей з НЕЮ. Владімір Владіміровіч, відмовившись від чергового побачення з Тимошенко в Харкові – мовляв, не хоче надто часто зустрічатися, аби це не було потрактовано впливом Москви на передвиборчу кампанію в Україні, аби, хтось не розцінив це вибором Росії на користь одного з найвірогідніших претендентів на Президентськй пост – дав чітко зрозуміти, на кого Кремль вирішив зробити ставку. Не на НЕЇ – на іншого. А ВОНА попри це все одно до нього ластиться, готова іти, летіти на зустріч з ним коли і куди завгодно, аби лише бути з ним – щонайменше душею.

Не випадково в одному з номерів газети Дніпропетровського обласного осередку ВО «Батьківщина» (було це, здається, ще за президентства ВВП) читачам прямо подавалося порівняння Тимошенко і Путіна у виключно позитивному (!) для Юлії Володимирівни сенсі. Ось який, мовляв, нам, в Україні, потрібен лідер: Леді Ю розбереться, наведе лад, нехай, можливо, зробить це трохи авторитарно і жорстко, проте надійно. Путін виступав в матеріалі взірцем для наслідування, а Тимошенко – гідною наставницею і продовжувачкою справи кремлівського «вчителя». Отже для Тимошенко Путін і його методи правління – давно приклад, а порівняння з ним – лише суцільний позитив, а тому і тиражується в її ж партійній пресі.

Досить показово і символічно, чи не так? Кумир для Тимошенко – російський авторитарний Путін, а український і демократичний Ющенко – ненависний ворог, якого ВОНА хоче знищити, розчавити, розтоптати будь-якої ціною, в будь-який спосіб. До російського Путіна має підкреслено шанобливе ставлення, а до українського Ющенка - не менш акцентоване зневажливе. Оце так "україночка". Ніяка ВОНА, як виявилось, не «помаранчева принцеса» – кремлівська куртизанка, не більше!

Якщо суспільство і це «схаває», не зробивши ніяких висновків щодо справжньої громадянської, людської і національної сутності «фюрерши», то країна ПРОСТО приречена. Тоді вже точно – «всьо пропало!»

У Тимошенко – політична параноя, яка дедалі прогресує. ВОНА мислить виключно окрім того, що неукраїнськими, так ще й недемократичними, жорстко авторитарними категоріями: «хто не зі мною – той проти мене». Всі, хто наважується на слово, чи навіть півслова критики на її адресу, автоматично стають її кровними ворогами, які підлягають негайному знищенню. Цей кровожерливий монстр у спідниці перейшов всі межі. Країна має дати на це рішучу і однозначну відповідь, якщо, звичайно, її народ – вільні люди, а не бидло, готове поводити себе «струнко!», як ВОНА того і прагне.

26.09.2009

Читай також:

Тимошенко на Дніпропетровському Державному:
в студію - зі своїм "самоваром"
уБлЮТський ефір

18 вересня на Дніпропетровській ОДТРК відбувся прямий ефір за участю прем'єр- міністра України Юлії Тимошенко. >>>