Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Крах Лазаренка

На прес-клубі в Дніпропетровську журналісти констатували крах бізнес-імперії Лазаренка, а з ним і політичну смерть українського мафіозі

У Дніпропетровському прес-клубі колектив місцевих авторів презентував книгу-журналістське розслідування "Феномен Лазаренко: злодій чи геній", присвячену аналізу життєвого шляху колишнього губернатора, прем'єр-міністра і народного депутата України, котрий за скоєні злочини був засуджений швейцарським і американським судами.


Автор численних публікацій про П.Лазаренка, журналіст Борис Брагінський та перший заступник голови Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України, співавтор і головний редактор книги "Феномен Лазаренко" Вадим Климентьєв

Вже більше десяти років нога екс-прем'єра Павла Лзаренка не ступала на рідну землю, згадка його імені в столичних колах давно вважається дурним тоном, але на Дніпропетровщині "не політик, а хазяїн", як зазначили учасники прес-конференції, дотепер зберігає залишки колишнього впливу. В міській і обласній радах фракції його імені входять в склад депутатської більшості. Син Павла Івановича від першого шлюбу Олександр - депутат міськради, а старший брат - Іван Іванович Лазаренко - перший заступник голови облради. Зрештою, нещодавно сесія міськради звернулася до облради з пропозицією присвоїти "Почесному громадянину Дніпропетровська", в'язню американської жіночої тюрми міста Дублін, штат Каліфорнія (США), звання "Почесного громадянина Дніпропетровщини".

Перший заступник голови Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України, співавтор і головний редактор книги "Феномен Лазаренко" Вадим Климентьєв наводить шокуючі, за його оцінкою, результати соціологічного опитування, проведеного Інтитутом ім. Горшеніна щодо ставлення дніпропетровців до Павла Лазаренка. 73 % респондентів вважають його злочинцем, який має нести заслужене покарання. Але при цьому 69 % жителів Дніпропетровська переконані, що Павло Іванович... гідний звання "Почесний громадянин Дніпропетровщини".

- Я ще можу зрозуміти третину дніпропетровців, які бачать в геніальному будівничому потьомкінських деревень (Юрієвський район, автовокзал, метро, з яким сьогодні не знають, що робити через організаційно-економічну неадекватність) хорошого господарника, - зазначає В. Климентьєв, - і з великою натяжкою кожного десятого, який наївно вважає Лазаренка політичним лідером, що переслідується за політичними мотивами. Але як зрозуміти аномально дружнє визання Лазаренка злочинцем і одночасно гідним звання "Почесний громадянин Дніпропетровщини" з боку інших? За що - за злочини, які йому інкримінуються, тотальне пограбування Дніпропетровщини, за вкрадені у народа "десятки" для купування голосів пенсіонрів на виборах, за цю та іншу "лазаренківську аріфметику"?

Одначе, це, як зазначають автори книги, лишень зовнішній бік ситуації. За лаштунками цього вони бачать діаметрально протележне , а саме: давно вже вмерши як політик, Павло Лазаренко, фінанси якого були серйозно "полегшені" американським правосуддям, кілька років назад перестав бути і олігархом. А сьогодні можна спостеріагати третю частину "марлезонського балету" - Павло Іванович стрімко втрачає нерухомість в Дніпропетровську, перетворюючись за бізнес-мірками в жебрака.

Перевтіленню Павла Лазаренка активно посприяло його ж найближче оточення - констатують дослідники. І в цьому, на їхнє переконання, перш за все провина самого Павла Івановича. Наприклад, такі його колись вірні партнери як Наталя Донець чи Олексій Дитятковський, не витримавши погроз, шантажу та кримінальних провокацій з боку самого опального екс-прем'єра, змушені були терміново продати свою долю активів. Після чого Лазаренко втратив контроль над більшістю своїх підприємств.

- Бувший директор ресторану "Юбілейний" (на жаргоні - "Юбіл") - центру, сказати б, напівкримінального життя Дніпропетровську кінця вісімдесятих років - Олексій Дитятковський, який потім став досить крупним бізнесменом, власником фірми "Дніпронафта", що на початку 90-х була однією з найкрупніших в Україні (він вже понад 10 років перебуває за межами України), та чи не найвідданіша соратниця Павла Івановича - Наталя Донець, яка весь час перебування Лазаренка за гратами успішно відбивала атаки правоохоронних органів, конкуруючих структур, рейдерів на власність Лазаренка - а це понад 200 будівель на території Дніпропетровська, в тому числі ресторан "Стара Вежа" та аптечна мережа і т.д. - розповіли мені про тиск і шантаж, які вони зазнали від їхнього колишнього патрона, - говорить журналіст Борис Брагінський. - Справа в тім, що роки три тому Павло Лазаренко став дзвонити своїм колишнім партнерам і з погрозами вимагати від них повернення йому його власності. Річ у тім, що Лазаренко майже ніколи за рідкісними виключеннями не оформлював приватизовану власність на себе, оскільки був чиновником високого рангу і за законом не мав права це робити. Тому оформлював власність на особливо довірених осіб. Коли ж він сів, то ця власність оберігалася цими людьми.

- Можливо, вони і не стали продавати ці активи, якби Павло Іванович "по-братськи" підходив до розподілу майна, - зауважує Климентьєв. - Але ж той вимагав все і вдіразу і тільки собі, а їх залишав "голими" і "босими", незважаючи на багаторічну, песональну відданість йому та сумлінну службу на збереження активів.

- Всім відома паталогічна брехливість і алчність Павла Лазаренка, але, здавалося б, роки перебування в ув'язненні, мали б посприяти його виправленню, але ж ні, нічого подібного - 10 років в Америці його нічому не навчили, - робить висновок Брагінський. - Він не захотів ані трохи поділитися зі своїми партнерами. Якби ж йому не було шкода поділитися хоча б 10 % від того, що має, то, хтозна, можливо й дійсно нічого б цього не трапилося, але ж треба знати Павла Івановича.

Ще один удар по бізнес-імперії Павла Лазаренка завдали його молода дружина Оксана Цикова зі своєю матір'ю Тамарою, тещею Павла Івановича. Кілька років назад у вільній від податків зоні штата Вайомінг на ім'я Оксани Цикової була зареєстрована офшорна фірма Capital Investmens Group Inc., на яку з Лазаренківських фірм незабаром був переписаний ряд об'єктів нерухомості в Дніпропетровську, в тому числі гранд-готель "Європейський", готель "Асторія-Люкс", Діловий центр на Комсомольській, 58 та інші. Це нагадувало спробу врятувати хоча би частину нерухомості в Дніпропетровську, бо об'єкти зареєстровані на Dugsbery Inc. та інші лазаренківські фірми, засвічені українськими та американськими правоохоронцями, мали погані перспективи. Приклад тому - бувший католицький костел, права на котрий врешті решт відсудала Римо-католицька громада Дніпропетровська.

Автори розслідування вважають що, переписавши на Capital Investmens Group Inc. проблемну власність Лазаренка, мати і донька Цикови почали власну гру, оскільки мають дані, що вони від певної пори перестали сповіщати Павла Івановича про свої дії.

Тактика дніпропетровського адвоката Юлії Сегеди, котрій Оксана Цикова довірила представляти інтереси Capital Investmens Group Inc., остаточно згубила справу. Теза Сегеди про рейдерів, захопивших готелі "Європейський" і "Асторія-Люкс", внаслідок чого місту відмовили в проведенні Євро-2012, виглядає надто сміхотворною, а тому і не була сприйнята громадськістю. Не мали ефекту і обіцянки поскражитися посольству США на дніпропетровських бізнесменів, що нібіто третирують американських інвесторів в особі Capital Investmens Group Inc. Як виявилось, офшорка української громадянки Цикової, зареєстрована в штаті Вайомінг не має права ведення господарчої діяльності на території США, не сплачує податків, тобто не є американським інвестором.

- Як нам вдалося з'ясувати в ході нашого журналістського розслідування - все, що дає в американський бюджет це офшорна компанія - це $ на 50 рік, - говорить журналіст Борис Брагінський, - вона не має права вести бізнес на території Сполучених Штатів. Директором цієї фірми є такий собі Джеральд Пітс, а секретарем - Джеральд Пітс. Я не обмовився, бо справа в тім, що за існуючою світовою практикою одна і та ж особа (адвокат) обслуговує декілька тисяч офшорних кампаній одночасно. А у Вайомінгу ця копанія зареєстрована тому, що штат за американськими мірками вважається депресивним - там теж є такі регіони. Населення території, що приблизно дорівнює 8 Дніпропетровським областям складає приблизно 500 тис. чоловік - тобто це безлюдна місцина, відома своїми урановими рудниками. Тому Федеральним законодавством цьому штату дозволено мати безподаткові зони, де реєструються такі офшорні фірми.

На думку колективу авторів, події останніх років доводять, що ні Павло Лазаренко, ні його близькі не зробили правильних висновків з багаторічного судового процесу. Патологічна брехня і непомірна алчність як і раніше є фірмовими рисами цього сімейного клану. Павло Іванович відторгнутий не лише колишніми соратниками. Навіть його численна рідня сьогодні більше стурбована благоустроєм власного матеріального фундаменту, ніж порятунком іміджа ув'язненого Лазаренка.

На переконання журналістів, Павла Івановича, як і його політичну силу, вже навряд чи щось врятує і найближчі вибори в місцеві ради мають це підтвердити . Що ж стосується спроби добитися присвоєння Павлу Івановичу звання почесного громадянина дніпропетровщини, то авторам розслідування це радше видається останн ім "пробач" від колишніх соратників своєму патрону, котрий за десять американських років так нічому і не навчився.


Політоглядач Юрій Райхель (газета "День")

- Всі спроби реанімувати образ Павла Івановича, який в Україні вже всі позабули, у політичному плані в принципі приречені на провал, - переконаний політоглядач, Юрій Райхель (газета "День"). - Я от нещодавно мав розмову з деякими моїми столичними колегами, так вони, коли, я згадав ім'я Лазаренка, вони перепитали: "а хто це?". Тобто, це вже нічого не вартий політичний символ, який намагаються реанімувати на пустому місці. Всім зрозуміло: якщо у "батьки" немає золотого запасу, то "хлопці" розбігаються миттєво. Якщо в Лазаренка вже не лишилося майже ніякої власності, а те, що він має в Штатах, не йде в жодне порівняння з тим, що він мав тут, в Україні, то як політична постать Павло Іванович - абсолютний нуль. Тим більше, що жодних перспектив опинитися на свободі в найближчі чотири роки в нього немає. Тому що вже чергове Велике жюрі відмовилось розглядати його апеляційну скаргу. Отже - буде сидіти. А якщо так, то його власність буде продовжувати йти від нього, як вода крізь пальці. Той хто зараз придбав цю власність вже ні за що не відповідає і у нього її вже не відібрати, позаяк він вже - чесний покупець. Дозволю собі зробити прогноз, що на майбутніх виборах Блок Лазаренка, якщо щось і набере, то дуже і дуже мало. На останніх парламентських виборах незважаючи ні на що навіть на Дніпропетровщині він набрав вкрай незначний відсоток. Так, Блок пройшов в обласну і міську ради. Але сталося це лишень через інерцію мислення виборця, яка минає. Якщо лазаренківці і будуть представлені в місцевих радах, то показник їх буде мізерним.

Політолог Владислав Романов
Політолог Владислав Романов (інформ-агентство "Придніпров'я")

- Імперія Лазаренка наказала довго жити, - резюмує політолог, директор інформаційного агентства "Придніпров'я" Владислав Романов. - Інша річ, що ті, хто зараз отримує вкрадену в держави та територіальної громади власність Павло Івановича, так чи інакше одержують "отруйні активи". Так от як ця отрута себе проявить в майбутньому - я не беруся говорити. А раптом сьогоднішні продавці за два роки "прозріють" і почнуть висувати якісь претензії?.. Ще одне питання - яким чином будуть перерозподілятися ці активи і чи не призведе це до кровопролиття? До того ж, в Україні останнім часом питання розподілу, переподілу все частіше закінчуються силовими акціями, а самоусунення від цієї справи держави теж наводить на певні припущення... Отже на політичній кар'єрі Павла Івановича можна сміливо ставити хрест - цей процес незворотній, в той же час його спадщина ще довго отруюватиме нашу дійсність.

В презентованій на заході книзі є і розділи, присвячені взаємовідносинам П.І. Лазаренка та ЗМІ. Ось лише деякі уривки:

"V. Лазаренко і ЗМІ.
Открытие любого "телеграфного столба" закончивалось пьянкой для журналистов

Говорят, история - это жалоба человечества на собственную глупость. Яркое свидетельство тому - возвращение в местные советы на Днепропетровщине, казалось бы, окончательно дискредитированной своим лидером партии "Громады". Ведь одними приписками не объяснишь ее прошлогодний успех. Определенная часть жителей региона несмотря на предыдущие разочарования и "лазаренковской десяткой", и "чистотой рук" Павла Ивановича вновь проголосовала за дважды осужденного. И это не случайно. Дело в том, что у этой "собственной глупости", всегда был активыный стимулятор, на приобретение которого Павел Иванович не жалел своих сказочных богатств. Речь о средствах масссовой информации, которые Лазаренко очень ценил и скупал где только можно.

Как и все, что он делал, "приватизация" СМИ приобрела грандиозные масштабы. Вот что об этом писал в статье "Возникнут ли проблемы у "Громады" народный депутат, член Комитета ВР по борьбе с коррупцией Григорий Омельченко: "24 ноября 1997 г... панамская фирма "СНР Corporation" (кстати, ею руководил бывший советник екс-премьера П. Кириченко) перечислила в филиал французкого банка "Кредит Лионе" (Нью-Йорк, США), свыше 2,5 млн. долларов США на валютный счет АКБ "Перкомбанк" (Киев). На следующий день (25 ноября) вышеназванная сумма была перечислена в "Перкобманк", на валютный счет благотворительного фонда "Украинская информационная фундация" (УИФ), но на платежном поручении не было указано назначение платежа. Фундация зарегистрирована Министерством юстиции 19 июля 1996 года (свидетельство N 0268). Учредители фундации - А. Пинчук, С. Бухарев, А. Буток (жители Днепропетровска), Ю.Шкарлат и Т. Воронина... В тот же день сыше 2,5 млн. долларов США, согласно заявлению президента УИФ А. Пинчука, переконвертированы в 4 818 479 грн. 26-27 ноября 1997 г. свыше 3 млн. грн. из этой суммы использованы на бесплатную подписку на первый квартал 1998 года газеты "Правда Украины", что помогло довести ее тираж до более чем 500 тысяч экземпляров. Еще 789 тыс. грн. "подарены" на подписку газеты "Днепровская правда", 846 тыс. грн. - на газету Днепропетровского облсовета ("почесний голова" которого - П. Лазаренко - авт.) "Зоря" и другие издания, которые освещали предвыборную кампанию партии "Громада".

Добавим к списку "приватизированных" П. Лазаренко СМИ телеканал "Ютар", 11-й телеканал в Днепропетровске, "Киевские ведомости". А ведь была еще попытка подчинить своему влиянию и святая святых украинской газетной аналитики - "Зеркало недели", которая, к счастью, не увенчалась успехом.

Жители Днепропетровской области хорошо помнят вбрасываемую "Громадой" в почтовые ящики газетную макулатуру, рекламирующую Лазаренко и партию. Макулатуру, оплаченную деньгами с оффшорных счетов, украденными у народа Украины.

Вот так на крючок Лазаренко попались прикупленные по случаю когда-то уважаемые издания, "Правда Укарины", "Днепровская правда", "Зоря". Что поразительно, но источаемая этими газетами грубая лесть на определенный контингент избирателей таки действовала!

Но это лишь часть лазаренковской технологии воспитания и использования в нужном "Громаде" ключе средств массовой информации. Следующий пряник предназначался для всех СМИ, их руководителей и ведущих журналистов региона, освещающих в своих изданиях политическую тематику и работу облсовета. Многие из наших коллег до сих пор, глотая слюну, с грустью вспоминают фуршеты, которые правильнее было бы назвать пирами для журналистов. Весомыми были и подарки для редакций (например, автомобили).

Многих акул пера Лазаренко знал лично и не скупился на добрые слова в адрес представителей "второй древнейшей" профессии. Стоит отметить, что открытие любого "телеграфного столба" при нем заканчивалось для журналистов грандиозной пьянкой. Обычно местом "торжества" был ресторан "Колос", в конце проспекта им. Газеты "Правда", поскольку он находился не в городе, а уже в сельском Днепропетровском районе. Там частенько представители СМИ встречал друг Лазаренко со студенческой скамьи и "хозяин" района - Николай Дробот с держурным гармонистом (после бегства Лазаренко в Америку Дробота пытались привлечь к уголовной ответственности за незаконно списанные и проданные автомобили. Дальше были закуски, горячий борщ, крученики-вареники, море водки-коньяка и... конкурс на лучший тост в честь Павла Ивановича. Массовиком-затейником, причем весьма опытным, был глава пресс-службы - Михаил Голышев. Иногда, особенно в присутствии киевских журналистов, от которых зависела подача на общенациональных каналах, появлялся "спецконтингент" - молодые девчата, секретарши. "Отдых" - для "посвященных" - часто заканчивался сауной. "Непосвященным" на дорожку выдавали пакеты с палкой колбасы и бутылкой водки. (Говорят, что счета за подобные банкеты так и остались неоплаченными).

Кто же после этого скажет, покажет или напишет кривое слово против своих благодетелей?..

...Впрочем, за редкими исключениями находились в днепропетрвской вотчине "не политика, а хозяина" и те, кто пытался говорить правду о делах Лазаренко. Для них у далеко не святого Павла был припасен увесистый кнут, который пускался в ход, когда не срабатывали пряники.

...Апогеем такой политики стало дикое преступление против главного редактора газеты "Наше місто" Николая Кравчука. Вечером, 25 декабря, 1997 года прямо у подъезда дома, где проживал Николай Петрович, какой-то подонок плеснул ему в лицо кислотой.

Этот изуверский случай дал старт жесточайшей боьбе Лазаренко с журналистами, противостоящими ему и его партии.

...Подчеркнем еще раз, освоенные Лазаренко методы приручения средств массовой информации работали, особенно в его Днепропетровской вотчине, весьма эффективно. Поэтому, после отставки Павла Ивановича с должности премьера возвращение его в область было почти триумфальным. Во всяком случае если судить по заангажированным СМИ. Приведем в качестве примера фрагменты такого верноподданического творчества:

"Прес-конфереція Павла Лазаренка відбулась одразу ж після закінчення роботи сесії обласної ради. Павло Іванович ще під враженням обговорюваних на ній проблем і особливо шахтарьскої - вимоги погашення державного боргу по зарплаті. Його обурює, що знаходяться чиновники, які намагаються приглушити природний вибух обманутих людей, вигородити антинародну політику уряду та певної частини парламенту... Свою позицію почесний голова облради висловив на сесії і тепер готовий був відповісти на будь-які додаткові запитання журналістів"...

...И так - целая страница текста, отдающего махровым популизмом, с абсолютным отсутствием критических замечаний в адрес "Громады" и его лидера, даже намека на объективность. Зато политичеким оппонентам Лазаренко доставалось по полной программе.

А вот финал той заметки: "На завершення прес-конференції на пропозицію її учасників Павло Іванович Лазаренко був прийнятий до Журналістського братства. Бо він постійно спілкується з органами масової інформації, щиро і виважено відповідає на всі найгостріші запитання, завжди підтримує у боротьбі за свободу слова, поважно ставиться до усіх точок зору, які мають газети, радіо і телебачення; упродовж усієї діяльності на будь-якому посту ставиться до трудівників пера і мікрофона з глибокою пошаною.

Новому члену Журналістського братства пов'язали стрічку із переліком назв усіх відомих газет, а також символів телебачення".

Что особенно отвратительно, для своей оголтелой пропаганды "громадовцы" не гнушались использовать не только частные, но и коммунальные СМИ. Исключением стало, пожалуй, лишь газета "Наше місто".

В тот период начинается скрытая от общественности работа по перевоспитанию журналистов и изданий, смеющих "свое суждение иметь". К счастью, для экономического удушения газет и телеканалов у "Громады" отсутствовали необходимые рычаги. Зато откровенная ложь и грязь на оппонентов со страниц и телеэкранов лазаренковсикх СМИ хлынули бурным потоком. Отдадим должное пресс-службе, руководимой Валентиной Ивановой. Отсутствие ума и неспособность к цивилизованным дискуссиям сотрудники пресс-службы слихвой перекрывали наглостью, лживостью и откровенной подлостью обвинений в адрес коллег из неугодных СМИ. Для психологического давления на журналистов в творческие коллективы запускались перевербованные "казачки", которые взахлеб живописали, как сытно и денежно им живется под сенью "Громады", и что ждет непокорных после того, как "Громада" во главе с Лазаренко придет к власти в стране.

Надо сказать, что на фоне сопровождавших предвыборную кампанию кровавых криминальных разборок, эти запугивания не выглядели пустым звуком. Кто-то предпочел прикусить язык. Кто-то начал рассуждать в курилке: "Вот Пашины журналисты в долларах купются, а мы тут жалкие гривны от получки до получки считаем". Нелегко, как в материальном, так и моральном смысле было и сотрудникам "Нашого міста". Но независимая позиция газеты принесла результат, которого никто не ждал - тираж подскочил до небывало высоких 140 тыс. экземпляров. Так жители Днепропетровщины сами без лазаренковских подачек, проголосовали за издание, осмеливающие писать правду".

Декілька розділів у книзі присвячено розповіді про службу на Павла Івановича, мобілізовної ним на той час очільниці редакції інформаційно-публіцистичних програм Дніпропетровської ОДТРК (керувала обласноїю студією державного ТБ з 2007 по 2009 роки), "майбутнього міністра інформації", якою вона себе бачить (принамні по це вона завила на останній своїй конфернеції в Києві), депутатки облради від "Громади", виключеної з НСЖУ та занесеною Спілкою в спиок ворогів української журналістики Вікторії Шилової. Зокрема висвітлюються її "наїзди" з метою підпорядкувавння лазаренкіській політсилі обласної газети "Зоря" та скоєний її чоловіком - власником автосалону "Леон", депутатом від "Громади" Бабушкінської райради Вадимом Головком - напад на журналіста 9 каналу Анатолія Шинкаренка.

"О том, что "громадовские" методы подавления свободы слова не забыты, стало ясно после того, как Блок Лазаренко в 2006 г. прошел в облсовет. Создав коалицию с коммунистами и регионалами, последователи Павла Ивановича немедленно воскресили практику девятилетней давности. Правда, на сей раз обошлось без кислоты. Дорвавшись до власти, Лазаренковцы поспешили воспользоваться властными рычагами, чтобы покорить народную газету "Зоря", которая сумела вырваться из цепких лап бывшего "почесного голови" облсовета.

Для овладения ситуацией надо было заменить неудобного главного редактора "Зори" Вадима Климентьева более подходящей кандидатурой. Вокруг газеты развернулась грязная возня, организованная депутатом облсовета от Блока Лазаренко, председателем постоянной комисиии по связям со СМИ Викторией Шиловой. Но вначале, эта одиозная особа попыталась нанести удар по обласной организации НСЖУ. Вот что по этому поводу заявила журналистская общественность области.

Заява

Дніпропетровська обласна організація Національної спілки журналістів України вимушена заявити, про своє занепокоєння подальшим розгортанням конфліктної ситуації, зіініційованої депутатом Дніпропетровьскої обларди Вікторією Шиловою. Після обрання депутатом облради від Блоку Лазаренка завідуюча редакцією інформаційно-публіцистичних програм ДОДТРК В. Шилова вдалась до низки заяв та вчинків, які можна розцінити як такі, що спрямовані на руйнацію обласної організації Національної спілки журналістів України, що об'єднує переважну більшість працівників ЗМІ області.

При цьому депутатка вдається до явних наклепів, використовує своє службове становище працівника державного телебачення.

Про це було повідомлено керівництву Блоку Лазаренка, що, однак, не завадило висунути кандидатуру п. Шилової на посаду голови постійної комісії облради з питань зв'язків з об'єднаннями громадян і засобами масової інформації.

Попри необгрунтованість та відверту тенденційність неодноразових публічних висловлювань В.Шилової на адресу обласної організації НСЖУ, спілчани доклали максимум зусиль для об'єктивного розгляду цієї справи згідно зі статутними вимогами Національної спілки журналістів Укарїни.

В. Шилову неодноразово запрошували на засідання комітету статутного нагляду обласної оргнаізації НСЖУ, але ці спроби були безрезультатними. Вона жодного разу не з'явилась на засідання, де розглядалось її питання. У зв'язку з порушенням статуту НСЖУ та Кодексу професійної етики українського журналіста В.Шилову було виключено з лав Спілки.

Постає питання: чи може така людина очолювати постійну комісію облради з питань зв'язків зі ЗМІ? Прагнучи справедливого і об'єктивного розв'язання проблем, спричинених діяльністю депутата обласної ради В.Шилової, 7 листопада 2006 року активом журналістської громади області було прийнято рішення звернутися до Дніпропетровської обласної ради з вимогою розглянути питання щодо доцільності перебування В.Шиловї на посаді голови постійної комісії з питань зв'язків з об'єднаннями громадян і засобами масової інформації".

Это заявление подписали 59 человек, руководителей днепропетровских СМИ и известные журналисты. Реакция обласной власти - нулевая. Зато исключенную из профессионального союза Шилову с подачи руководства облсовета вскоре назначили гендиректором Днепропетровской ОГТРК. А руководить "Зорей", сняв с грубыми нарушениями действующего законодательства Вадима Климентьева, облсоветовская коалиция отрядила депутата от Партии регионов Светлану Колесникову. Таким образом регионалы и лазаренколвцы поделили между собой два ведущих коммунальных СМИ Днепропетровщины. Так вонственная серость и глупость вернулась в днепропетровские СМИ. И партийная пропаганда в худших традициях 1998 года возобновилась. С той лишь разницей, что теперь она финансируется не из панамского оффшора, а из... областного бюджета".

05.10.2009

Ваш коментар:
e-mail:

Warning: file() [function.file]: Unable to access ./comments/cart_1127.txt in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_1127.php on line 227

Warning: file(./comments/cart_1127.txt) [function.file]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_1127.php on line 227


Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_1127.php on line 230


:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64