Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


У реанімації обласної лікарні помер молодий лікар,
хворий на цукровий діабет
СМЕРТЬ МАЛЕНЬКОЇ ЛЮДИНИ
З ВЕЛИКОЇ ЛІТЕРИ

Напередодні він повернувся з поїздки до Москви. Щойно прибув додому, раптово відчув себе зле та зліг з високою температурою. Зроблені аналізи засвідчили критичний стан організму, що стрімко погіршувався. Термінова госпіталізація та вжиті заходи інтенсивної терапії виявилися безрезультатними. Медика врятувати не вдалося. Його життя обірвалося на четвертий день перебування в реанімації.

Не стало Олега Павловича Кухаря, 36-ти річного медика, з дитинства хворого на цукровий діабет. Будучи високопрофесійним фахівцем медичної галузі та маючи великий особистий практичний досвід боротьби з невиліковним недугом, а ще - добру душу і щире серце - він вів по життю багатьох діабетиків різного віку, надаючи їм безкоштовні консультації, сумлінно і невідмовно виконуючи в такий спосіб місію ангела-охоронця для хворих.

За свої цінні поради, розлогі і детальні відповіді на будь-які запитання, пов'язані з діабетом, витрачений на це час і сили не дозволяв віддячити бодай якоюсь копійкою. Це було його життєвим принципом. Олег Павлович заспокоював своїх підопічних, що він не бідує і на життя йому вистачає, бо, незважаючи на стан власного здоров'я, працює не на одній роботі, зокрема веде викладацьку діяльність, надає консультації в аптеці. А от з діабетиків, знаючи про тяжкість хвороби не з чуток та не лише з медичних довідників й скарг пацієнтів, а зі свого гіркого досвіду, прийняти якусь винагороду - не може собі дозволити.

До медика можна було звертатися на мобілку в будь-який час, в будні і вихідні. Він завжди був готовий розрадити найскладнішу ситуацію, добре розуміючи і навіть відчуваючи потреби кожного, хто звертався. Завдяки йому хворі мали вичерпні дані про властивості видів інсулінів, визначалися з найбільш підходящими для себе, отримували слушні рекомендації щодо схеми інсулінотерапії. Олег Павлович навчав рахувати хлібні одиниці і правильно підбирати під них дози інсуліну, попереджав про можливі ризики, притаманні хворобі, та вчив запобігати їм.

Характерна риса - лікар робив це спокійно, виважено, без найменшого роздратування та в разі необхідності повторював все стільки, скільки було потрібно, продовжував це робити, поки не переконається, що людина все правильно зрозуміла.

Олег Павлович був справжньою знахідкою для нужденних. Такі його консультації були безцінні особливо з огляду на те, як себе поводять з хворими та "лікують" під час прийомів районні ендокринологи. Ті часто-густо перетворюють візити до них на справжній іспит для нервової системи і без того хворих пацієнтів, іспит, якого ще треба дочекатися у довжелезній черзі, поки попадеш в кабінет.

Тут спілкування з лікарем починається й закінчується лишень видачею інсуліну - і то, якщо він є в наявності, але і при цьому далеко не завжди можна отримати всі сто відсотків від потреби. Якщо ж інсуліну взагалі нема, то нікого не цікавить, як виходити з ситуації і що може трапитись.

На запитання ж хворого лікарю відповідати ніколи - і черга, і в самого нього багато своїх проблем, тож не питайся. Прийшов, отримав свій інсулін, якщо пощастило, і бувай здоровий, не затримуй інших. У такий спосіб лікар-ендокринолог перетворюється на інсулінового завгоспа і не більше. Пацієнта за паперами навіть не бачить або лишень про себе відзначає: "а, цей прийшов, значить, живий ще".

А от за весь час спілкування з Олегом Павловичем - жодної відмови з посиланням на щільну зайнятість, відрядження, перебування в транспорті або ж власне самопочуття серйозно хворої людини.

Свою глибоку, досконалу обізнаність в царині ендокринології Олег Павлович підтверджував особистим прикладом. Вже тривалого часу йому вдавалося підтримувати глікозильований гемоглобін (один з найважливіших показників для діабетика, який вказує на те, якою мірою скомпенсована хвороба, тобто наскільки вдалою є інсулінотерапія та протидія хворобі) на рівні майже здорової людини - близько 6,5 %.

Проте, до такого показника він йшов довго. А хвороба, якою він страждав змалечку, весь цей час робила свою чорну справу, руйнуючи організм. Майже тридцятирічний її перебіг найнегативнішим чином відбився на стані його здоров'я: виходили з ладу нирки, давала збої печінка, слабшав зір, з'явилися проблеми зі стопою.

Саме з останнім він звертався за консультацією до дніпропетровських хірургів та їздив у Москву. Місцеві його націлили на ампутацію ноги до коліна, москвичі обіцяли врятувати ногу, ампутувавши лише мізинець. От саме звідти, обнадієний і в доброму гуморі, він повернувся додому, в Новомосковськ (проживав там, а працював тут, в Дніпрі).

Раптом відчув себе зле. Зліг з високою температурою та на ранок вже не міг підвестися. Зроблені аналізи засвідчили критичний стан організму, що стрімко погіршувався. Медика терміново госпіталізували в обласну лікарню ім. Мечникова - у реанімаційне відділення. Вжиті заходи інтенсивної терапії виявилися безрезультатними. Врятувати життя не вдалося. Воно обірвалося на четвертий день перебування в реанімації.

Спробу пов'язати подорож до Москви, наявність в російській столиці грипу A/H1N1 і як наслідок - захворювання на грип та ускладнення у вигляді пневмонії, що спричинила смерть - головний лікар медичного закладу Володимир Павлов рішуче відкидає і категорично заперечує.

"Пневмонії там і близько не було", - сказав він, відповідаючи на запитання автору цього матеріалу. З його слів, причиною смерті стала тяжка стадія хронічної хвороби - цукрового діабету I типу, атеросклероз та суха гангрена нижньої кінцівки.

Про Олега Павловича без пафосу і абсолютно достовірно можна сказати, що своє коротке життя - не дожив і до сорока - він присвятив служінню людям, віддав їм своє серце. Через те, що діабет пригнічує гормон росту, він був невисоким чоловіком, але Людиною з великої літери. Тож пам'ятаймо його, поки живі самі - ті, кого він обдарував своєю увагою, співчуттям, безкорисливою допомогою.

При зустрічі з Всевишнім він дізнається, чому його взято на Небеса саме зараз. Можливо, Господь так звільнив його від подальших тяжких випробувань, земних мук. Тепер їм кінець. У небіжчика вже позаду клопоти з тим, де і як придбати інсуліни, потреба розриватися між двома-трьома роботами, бо однієї на діабет не вистачає.

Сьогодні Олега Павловича поховали. Його чиста і світла душа відбула в інший, куди кращий від земного, Світ.

Вічний йому спокій і світла пам'ять.

Виложені в формі хреста інсулінові шприць-ручки

25.11.2009


Ваш коментар:
e-mail:

[13.03.2010 20:38:51 diawest@online.ua] Отак усіх нас нещасних поволі знищить діабет...


:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64