Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Дніпропетровське обласне консультаційно-поліклінічне
"гестапо" ім . Мечникова
"Док-тор, тво-е-го, те-е-ела, док-тор, тво-е-го те-е-ела..."

"Я очнулся рано утром,
Я увидел небо в открытую дверь.
Это не значит почти ничего,
Кроме того, что, возможно, я буду жить.

Я буду жить еще один день,
Я не смертельно болен.
Но я в лазарете, стерильный и белый
И не выйду отсюда пока не придет,
Не выйду отсюда пока не придет

Доктор твоего тела,
Доктор твоего тела..."

/"Наутілус Помпіліус"/


Як хворий на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) проходжу щорічне планове обстеження в обласній лікарні. Цього тижня перед госпіталізацією, згідно з визначеною процедурою, відвідав нещодавно відбудоване консультаційно-поліклінічне відділення обласної лікарні ім. Мечникова.

Враження від візиту до відкритої з неабиякою помпою поліклініки (урочистості з нагоди введення в експлуатацію корпусу вшанував своєю присутністю Президент України Віктор Ющенко), яку подавали за гордість обласної медицини - найжахливіші. Блиск і лоск сучасних апартаментів закладу дуже контрастує як з умовами перебування в ньому пацієнтів, так і якістю сервісу, що надається: організація робочого процесу, як і раніше, залишає бажати, м'яко кажучи, значно кращого.

По-перше, в новобудові - слизькі підлоги. Вони там такі, що нога сама їде, оскільки підошви майже не зустрічають опору від покриття. Можливо, в певних обставинах це і плюс, але якщо на якусь мить поспіхом втратити пильність, то цей знак може перетворитися й на великий мінус. Мимоволі виникає питання, наскільки взагалі виправдане використання такого матеріалу в медичному закладі? Безумовно, люди, буває, калічаться взагалі на рівному місці - дивуєшся, як таке могло з ними трапитися, одначе підлога в поліклініці, хоча й не лід, але видається такою, що підвищує ризики.

По-друге, в гардеробі у зв'язку з великим напливом відвідувачів постійно не вистачає номерків, через що люди вимушені носити свої куртки, пальта й шуби з собою. При цьому в кабінети з верхнім одягом не пускають.

Отже для того, аби потрапити на прийом, доводиться залишати його в коридорі, прилаштовуючи на кріслах та лавках. І це - в кращому випадку, тобто в тому, коли є для цього місце. Не рідко можна спостерігати картину цілих звалищ одежі. Через це уміст кишень може опинитися на підлозі, а то й привернути небажану увагу з боку не таких вже доброчесних відвідувачів.

Зберігається певний ризик втрати і самого верхнього одягу. Природно, людям треба довіряти й розраховувати на взаємодопомогу, але ж трапляється різне. І, якщо не дай, Боже, щось, то чи втішить постраждалого статистика? Чи заспокоїть його те, що випадок, який з ним стався - дуже рідкісний, а то й взагалі перший за всю історію поліклініки?

Якщо вже будівлю реконструювали та надбудовували третій поверх, то чому б було не розрахувати площу гардеробу та кількість номерків, беручи до уваги реальний щоденний потік "прихожан"?

Але все це ніщо в порівнянні зі справжніми тортурами спекою та спертим повітрям, яким піддаються люди в коридорах закладу.

Особливо ця проблема актуальна для першого, а надто - другого поверху. Адже саме там чомусь і концентрується найбільша кількість пацієнтів.

Черги під кабінетами - страшенні, неймовірні! Хворим буквально немає чим дихати, у них паморочиться в головах. Нещасні жаліються один одному, будучи не в силі якось зарадити ситуації. Складається враження, що вентиляція в приміщенні абсолютно відсутня. Бідні люди як у стійлах. І справді, не продихнути.

До реконструкції черги були такі ж, але в старих стінах якось можна було дихати. Нині ж, перебуваючи у модерновому холі, почуваєшся рибою в акваріумі з затхлою водою. Доводиться вистрибувати на вулицю, аби ковтнути свіжого повітря.

Якщо ж десь відкрити вікно, то за деякий час стає холодно тим, що сидять поблизу. І радість від притоку свіжого повітря, а з ним і вивітрювання всіляких, в тому числі і пандемічних вірусів, змінюється на хвилювання через загрозу підхопити простуду чи щось набагато гірше, приміром, запалення легенів.

Особливо нестерпною ситуація виглядає на другому поверсі. Чомусь не була знайдена можливість розосередити натовпи більш-менш рівномірно по всіх поверхах. Відтак на першому - багато людей, на другому - незрівнянно більше, а на третьому - майже нікого. Виникає питання, навіщо його взагалі надбудували? Попід стінами стоять довжелезні пусті дивани. Вільного простору там - хоч міні-футбольні матчі проводь. Ніщо не заважатиме грі. Хіба що деколи неквапливо продефілює медпрацівниця з одного кабінету в інший. Ну, на цей час поєдинок можна було б легко перервати, зробивши технічну паузу.

Черги ж в цій, як, зазвичай, і будь-якій поліклініці - явище складне й багатогранне. Люди в них діляться на тих, хто вперше на прийом з талончиком, хто повторно і без талончика, хто "тільки зайти і вийти", "занести - забрати", хто - "без черги" і окремо - самі медпрацівники на прийом до колег.

Остання категорія виглядає найбільш привілейованою, позаяк для таких не існує жодних перешкод, причому як для них самих, так і їхніх чисельних родичів, знайомих, приятелів і т.д. і т.п. Такі випадки зустрічають в простих смертних лише тихе ремствування. Пошепки почортихаються і сидять собі далі.

Інша річ - з'ясування стосунків між рівними за статусом пацієнтами. Тут будь-які ротації в черзі неодмінно супроводжуються неабиякими спалахами найрізноманітніших за способом виявлення емоцій та багатющим словниковим арсеналом для їхнього вираження.

Зі свого боку медики власну втому від робочого процесу та всі, пов'язані з цим негативні емоції, традиційно виплескують на пацієнтів. Останні видаються напрочуд підходящими для такої розрядки об'єктами. Нехай вас Господь береже підпасти під лікарський гнів. В таких випадках невільними слухачами нотацій людини в білому халаті стають всі, хто очікує своєї черги в коридорі. І щільно зачинені двері кабінету тут зовсім не поміха.

"Тільки б не застрелили", - стоїш і думаєш собі, хвилюючись за долю потрапившого в халепу. А коли "той" чи "та" нарешті виходить з кабінету та ще й без явних слідів застосування фізичної сили, радієш як за самого себе: "Слава Богу, живий (жива). І то добре".

В підсумку такі відвідини поліклініки неодмінно перетворюються для пацієнта на, щонайменше, психологічний іспит і стрес, який, що добре відомо, тільки загострює будь-яку хронічну хворобу та сприяє підхопленню нової.

От якби хтось розумний взяв та й хоча б замислився над тим, як спробувати виправити ситуацію, щоб людей по-совєцькі не тримали за бидло, яке все стерпить.

Чи настане в Україні час, коли і в державних закладах люди зможуть розраховувати не лише на якісну медичну допомогу, але й поважне до себе ставлення, комфортні умови перебування, належний сервіс?

Якщо когось все влаштовує таким, яким воно є зараз, то це теж далеко не ознака здорового глузду. Нові будови - це добре, але за зміною фасаду мають неодмінно слідувати і внутрішні якісні зміни. В обласній лікарні ім. Мечникова, принаймні якщо дивитися очима пацієнта, таких не спостерігається. Діагноз самого лікувального закладу у морально-психологічному та соціальному вимірі виглядає дуже невтішним.

P.S.

"Інформація для роздумів" з сайту Головного управління охорони здоров'я Дніпропетровської облдержадміністрації (http://guoz.dp.ua/) :

"26 грудня 2009 року відбулося урочисте відкриття консультативної поліклініки обласної клінічної лікарні ім. І.І.Мечникова за участю Президента України Віктора Ющенка, голови обласної ради Юрія Вілкула, начальника головного управління охорони здоров'я ОДА Валентини Гінзбург

Консультативна поліклініка обласної клінічної лікарні ім..Мечникова здійснює прийом по 45 лікарняним спеціальностям. Будівля поліклініки побудована у 1970 році. Згідно з проектом вона розраховувалась на 270 відвідувань у зміну.

За останні 10 років кількість відвідувань у консультативній поліклініці з 50 тис. на рік зросла до 280 тис., відповідно зросло навантаження на існуючі площі поліклініки.

У квітні 2009 року за ініціативою голови обласної державної адміністрації Віктора Бондаря розпочато реконструкцію поліклініки з надбудовою ІІІ поверху. При проведенні робіт замінено 100% вікон на металопластикові та утеплено фасади, що дозволяє забезпечити збереження енергоресурсів.

Вартість проектно-кошторисних робіт: 291,37 тис. грн. Кошторисна вартість ремонтно-будівельних робіт: 21623,828 тис. грн.

Використано бюджетних коштів на ремонтно-будівельні роботи на суму 12,812 млн. грн; придбано твердий інвентар, медичні меблі та джерело безперебійного живлення на суму 215,3 тис. грн. На впровадження локальної інформаційної мережі, розробку програмного забезпечення "Інформаційне табло" використано 87,2 тис. грн."


До речі, воно ж абсолютно не функціональне! Що воно є, що його немає. Біля цього табло дуже рідко коли хто затримується, не звертаючи на нього уваги. Та й навіщо? Щоб прочитати про права і обов'язки пацієнтів під час перебування в закладі, які дублюються тут же на відповідному стенді, або подивитися на мерехтіння прізвищ лікарів, що ведуть прийом? А без електронної системи обійтися ніяк не можна було?

Чи багато корисної для себе інформації може отримати у такий спосіб відвідувач закладу? Якщо пацієнт вже прийшов до лікарні, то він, мабуть, знає, за чим і до кого. А в реєстратурі йому скажуть, є лікар чи немає та й взагалі, чи можна сьогодні до нього потрапити з огляду на кількість тих, хто прибув раніше. От і все. Тим більше, що в пацієнта все одно немає права обирати лікаря: до якого направлять, до того і піде.

А ще, я вже не пам'ятаю - чи на цьому табло чи на окремому плазмовому екрані поряд з ним - цілий день йдуть ті ж самі рекламні ролики, які не мають жодного стосунку до закладу та й медицини загалом. Їх там всього з десяток. І отаке одноманіття крутять цілий день без кінця, без краю. Здуріти можна.

І на всі ці електронні пустощі пішло аж 87, 2 тис. гривень?!?! Господи, скільки ж тест-смужок для глюкометра, від яких діабетики подекуди залежать як нарокмани від дози, і без чого їм справді не обійтися, можна було придбати та роздати безкоштовно! Це, звісно, з суб'єктивної точки зору діабетика. Якщо ж не тест-смужки, то щось інше - ліки, препарати, медичні прилади тощо.

А на обіцяну та широко розрекламовану в ЗМІ можливість запису до лікаря через Інтернет навіть і натяку немає. Та й як би воно, враховуючи вище викладені проблеми з чергами, працювало? В поліклініці не справляються з натовпами, не контролюють людські потоки. Чи що, того, хто замовив талончик Інтернетом, пропускали б без черги? Хотів би я на це подивитися.

І для кого взагалі цей Інтернет - для дідусів та бабусь з районів? Інтернет поліклініці - як чукчі телевізор в чумі без розетки. Система виглядає абсолютно не придатною для її Інтернетизації. Чи мова йде про сервіс для особливо привілейованої аудиторії? Може для таких є спеціальні кабінети? Ну, тоді мовчу, бо не в курсі.

"Після реконструкції потужність консультативної поліклініки зросте до 1200 відвідувань у зміну.

У реконструйованій консультативній поліклініці покращаться умови перебування пацієнтів і співробітників, підвищиться доступність, якість високоспеціалізованої амбулаторно - поліклінічної допомоги дорослому населенню області.

Віктор Андрійович Ющенко вручив адміністрації лікарні сертифікат на медичне обладнання".
/кінець цитати/


"Я не буду лгать врачу:
Это было и раньше,
Мой приступ не нов.
Это не значит почти ничего,
Кроме того, что, возможно, мы будем жить

Мы должны быть внимательней в выборе слов,
Оставь безнадежных больных.
Ты не вылечишь мир и в этом все дело.
Пусть спасет лишь того, кого можно спасти,
Спасет того, кого можно спасти

Доктор твоего тела,
Доктор твоего тела.

Я очнулся рано утром,
Я увидел небо в открытую дверь.
Это не значит почти ничего,
Кроме того, что, возможно, я буду жить
Я буду жить еще один день
И будет еще одна пьяная ночь,
Как пыльная моль на подушку присела.

И не был я болен и не был врачом,
Не был я болен и не был врачом

Доктор твоего тела,
Доктор твоего тела..."

24.02.2010


Читай також:

Обласне "гестапо" ім. Мечникова-ІІ
"Играй, невеселая песня моя!"

Розміщена на моєму персональному сайті стаття про нестерпні умови перебування пацієнтів в обласній консультативній поліклініці лікарні ім. Мечникова викликала певний резонанс. Можливо, додатково цьому посприяло і те, що автор розіслав свій матеріал електронною поштою до низки інстанцій: в саму лікарню, Головне управління охорони здоров'я дніпропетровської облдержадміністрації, а також Мінздрав України. >>>


Українська правда про легеневу чуму української політики
про ЛЕГЕНЕВУ ЧУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ
Олексій Мазур для УП

У реанімації обласної лікарні помер молодий лікар,
хворий на цукровий діабет

смерть маленької Людини
з великої літери

Напередодні він повернувся з поїздки до Москви. Щойно прибув додому, раптово відчув себе зле й зліг з високою температурою. Зроблені аналізи засвідчили критичний стан організму, що стрімко погіршувався. Термінова госпіталізація та вжиті заходи інтенсивної терапії виявилися безрезультатними. Медика врятувати не вдалося. Його життя обірвалося на четвертий день перебування в реанімації. >>>


Глюкометр. Прилад для вимірювання рівня глюкози в крові

Викликай "Швидку", щойно впадеш в кому. До того - зарано

Лікар швидкої допомоги, прибувши на виклик, образився на хворого діабетом,
що той і досі не в комі

"...Тю, блядь... На хрена я тогда сюда приехал?!", - обурився медик, коли увійшов до помешкання і побачив, що хворий на цукровий діабет, до якого його викликали, ще не втратив свідомість, а сидить на дивані, оклигуючи від чергового, і цього разу дуже гострого нападу гіпоглікемії - специфічного стану, що виникає через різке падіння рівня глюкози в крові і може призвести до втрати свідомості та коми. >>>


Ваш коментар:
e-mail:

Warning: file() [function.file]: Unable to access ./comments/cart_1238.txt in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_1238.php on line 373

Warning: file(./comments/cart_1238.txt) [function.file]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_1238.php on line 373


Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_1238.php on line 376


:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64