Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Емоційно лабільна медицина.
Про черги і "добровільні" внески пацієнтів

"Будем живы - не помрем!"

В консультативній поліклініці Дніпропетровської обласної лікарні ім. Мечникова, яку через хворобу на цукровий діабет маю відвідувати кожен рік для проходження планового обстеження, мені подобаються всього три речі:

- стійкий аромат кави на першому поверсі біля реєстратури через встановлений там автомат з духмяним напоєм, котрий заслужено користується великим попитом у пацієнтів;

- розкішні м’які крісла та довжелезні дивани з першого по третій поверх за виключенням «підвалу», де для таких меблів просто немає місця;

- тарілі з петриківським розписом на стінах третього поверху.

От, зрештою, і все. Може що забув, ну то ще напишу, як згадаю.

А тепер про те, що не подобається… Хоча ні, це не те слово. Воно надто м’яке і толерантне для висловлення цілої зливи почуттів, які охоплюють, коли стикаєшся з тими самими повсякденними, притаманними медичному закладу негараздами й неподобствами.

Ненавиджу. Так буде сказати точніше. Так от тепер про те, що я ненавиджу в поліклініці ДОКЛ ім. Мечникова.

Це, передусім, безкінечні, неймовірні черги і постійні суперечки в них, як між пацієнтами, так і за участю медиків, що робить обстановку надзвичайно нервовою. Причому ця конфліктність закладена самою адміністрацією, а саме - вигаданою нею системою формування черги. Талони з нумерацією, але без зазначення конкретного часу відвідин. Періодична поява під кабінетом «блатних» номерів, що йдуть без черги.

Друге, що викликає негативні почуття – емоційна лабільність самих лікарів. Роздратовані перманентними спалахами суперечок під кабінетами, люди в білих халатах нерідко й залюбки самі розряджаються на пацієнтах, знімаючи в такий спосіб накопичену емоційну напругу.

Третє, що дратує – спека в коридорах. Така задуха стоїть, що не продихнути. Чи то через людські натовпи, чи через відсутність належної вентиляції в шик-модерновій будівлі.

Четверте – система поборів в кабінетах у вигляді дружніх і одночасно наполегливих пропозицій від медперсоналу щодо «добровільних» пожертвувань на потреби кабінету. Справедливості заради слід зазначити, що така практика діє не у всіх кабінетах. Є серед медиків і сумлінні співробітники.

Востаннє стикнувся з люб’язно запропонованою мені можливістю поповнити «чорну касу» в офтальмологічному кабінеті, що на третьому поверсі.

Спочатку мій добровільний внесок мав дорівнювати 20 гривням.

- Е, ні, так я до дому не доїду, нате вам 10, вистачить? – на що отримав ствердну відповідь з акцентом на добровільності внеску.

Медики наголосили, що ніхто ж нікого не примушує. Мовляв, все це робиться так, за велінням серця.

Запитувати ж про те, чи може пацієнт в такому випадку взагалі відмовитися від будь-яких внесків – не став. Переконаний, вчинив так, як і переважна більшість відвідувачів кабінету.

Люди дають і йдуть. Мовчки. Якщо лікарі просять поділитися копійкою, значить їм треба, значить пацієнти мусять. І чи можуть, точніше, чи вправі вони відмовити?

А сам думаю: якщо по 20 гривень з кожного, без «зайвих» там квитанцій, то скільки ж це набігає за зміну? А за тиждень, місяць, рік? І на які ж такі потреби кабінету воно все йде? Ніби з ним і так все гаразд. Вікна пластикові є, стеля не протікає, стіни не обшарпані, підлога добротна. Все нове, якісне. В приміщенні просторо, затишно. Всі медичні прибори на місці.

Може це не зовсім на «кабінетні», а якісь, чи правильніше було б сказати, чиїсь інші потреби? Скажімо, на проїзд, на чай із цукерками, а може ще які приємні дрібнички. Та й чи такі вже дрібнички?

Зі всім цим звернувся телефоном до приймальної начальниці головного управління охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації Валентини Гінзбург. Тієї, звісно, на місці не виявилося. Цього разу керівниця облздраву, як мене поінформували, сама була на лікарняному. Вже котрий день вела боротьбу з хворобою і все без успіху.

Відтак адресували до головного спеціаліста відділу організаційного забезпечення, роботи із ЗМІ, зверненнями громадян та зв’язків з громадськістю Н.Г. Ніколенко.

Сказав Наталії Геннадіївні про черги в поліклініці, про важкодоступність через це медичних послуг, оскільки до лікаря ніяк не дістатися - люди просиджують по 5-6 годин, а буває, що з районів по декілька днів до одного і того спеціаліста їздять, бо ніяк до нього не потраплять.

Розповів про постійні конфлікти між пацієнтами й медиками; зауважив про неналежну організацію робочого процесу та необхідність змінювати щось на краще заради людей.

Та й про «добровільні» внески не забув. Запитав, чи це нормально, чи прийнятна ця система? Чи знають про неї в адміністрації медзакладу, чи схвалюють в облздраві? Якщо такі каси працюють легально, то на що йдуть витрати внесків?

Наталія Геннадіївна порекомендувала мені звернутися з піднятими питаннями і висловленими претензіями письмово, позаяк вона працює лише з листами від громадян.

- То чому ж мене до вас переадресували з приймальної? Взагалі-то, я як журналіст хотів поцікавитись всім цим в очільниці управління. До речі, це вже не перший раз, коли мене завертають до вашого відділу. Зараз Валентина Григорівна на лікарняному, а в інші рази? Вона що – зовсім не доступна? Може є хтось в таких випадках замість неї? Чи вона не замінима? Тоді як до неї журналісту дістатися? Направляють до вас, а ви кажете, що працюєте тільки з листами. А що, запитати на словах і отримати компетентну відповідь в вашому управлінні неможливо?

Так чи інакше, але на бесіду чиновницю спровокував. Щодо суті питань, то головспец сказала, що сама колись працювала в «Мечникова», а наявність таких великих черг, про які я згадав, навідріз заперечила.

- Люди їздять з віддалених районів, комусь стає зле, вони йдуть без черги, невже не можна пропустити такого пацієнта? – запитала Ніколенко.

- А хіба хтось проти? Я ж зовсім не про це кажу. Ви мені про окремі випадки, а я вам про систему! Коли люди цілими днями сидять під кабінетами!

- В поліклініці такого немає, ніхто по 5-6 годин, як ви кажете, не сидить! Я сама там була!

- В тім то і річ, що таки сидять! Я сам вже другий тиждень по консультаціях ходжу, ніяк всіх пройти не можу! Так я прописаний в Дніпропетровському районі, а сам фактично – міський житель, обласного центру. І то від сили одного лікаря за день проходжу. А зі мною в черзі сидять люди з районів, от вони і бідкаються, що зрання сюди добираються, а тут - до самого вечора. Люди стогнуть, нервують, плачуть, сваряться. Та пожалійте ж їх! Придумайте щось! Не тримайте за бидло!

- Я сама там була, немає в поліклініці такого!

- А коли ж ви востаннє там були?

- Ну… була.

- Що, згадати не можете, а я от вчора був і завтра знову йду! Я знаю, про що кажу!

- Я теж чекала у чергах, але не в таких. Ви перебільшуєте.

- Ви, медичний працівник, стояли в черзі? В поліклініці? Та ви, мабуть, чекали, коли з кабінету хтось вийде, а ви – туди одразу. От і вся ваша черга! Там же на дверях написано, що медики обслуговуються без черги. Навіть медсестри і прибиральниці без бою проходять. А ви, чиновниця з облздраву, хочете сказати, що сиділи в черзі? Щось не віриться! Прямо як в казці…Хто ж це вас змусив чекати? Для таких, як ви – там окремий порядок. А для простих людей перетворили поліклініку на концтабір!..

Це не все, про що я встиг сказати, але невдовзі Надія Геннадіївна кинула слухавку. Втомилася, нещасна, від натиску «емоційно лабільного» журналіста.

Але до того ще сказав про те, що якщо в поліклініки вистачає коштів чіпляти на кожному поверсі по кілька плазмових екранів, з яких працює ледь не половина (інша ж висить просто так, для інтер’єру), то тоді нехай ані в офтальмологічних, ані в інших кабінетах не просять «добровільних» внесків з пацієнтів.

Якщо на щось не вистачає, візьміть цей плазмовий екран продайте і отримайте потрібну суму. Як одного не вистачить, то реалізуйте два, три, чотири, а то й всі!

До речі, навіщо вони в поліклініці взагалі: як працюючі, так тим більше – непрацюючі! Яка мені, пацієнту, користь, від промо ролика лікарні? Бо саме це крутять «працюючі» екрани.

Я вже тут. Мене не потрібно заохочувати відвідати цей заклад. Я, майже як в тому кіно, сам прийшов.

Чи от, приміром, бачу на екрані операційну, хірурга, який заніс над хворим скальпель… Ну і що? Зрозуміло, що тут лікують, принаймні повинні лікувати, а не оселедцями торгувати. В тому числі – і операції робити. Якісно. Хіба не зрозуміло, що в обласній лікарні мають бути і операційні, і хірурги, які виконуватимуть свій професійний обов’язок?

Чи от наступний кадр: приміщення реконструйованої поліклініки. Перший поверх, другий, третій. Кабінети, медичне обладнання, лікарі. Так я ж вже все це на власні очі бачив. І перше, і друге, і третє. Навіщо це мені прокручувати без кінця?

Інша річ, якби показали відзняті прихованою камерою кадри про те, як медики з пацієнтів гроші вимагають, чи добровільні внески наполегливо просять зробити! О, це було б куди цікавіше! Я б залюбки подивився. І всі в черзі.

А ще нехай відзнімуть конфлікти в натовпах, і що про все це думають пацієнти. Теж дуже пригодницька вийшла б стрічка. Куди цікавіша ніж слайд-шоу про хірурга зі скальпелем в операційній.
09.03.2011


Читай також:

Міністерство охорони здоров'я
"Мой номер 245...
пришел в больничку я опять"

Поліклініка обласної лікарні ім. Мечникова
як була "концтабором" для пацієнтів, так ним і залишається

Проблеми зі здоров'ям знову змусили мене звернутися до консультативної поліклініки обласної лікарні ім. Мечникова. Цього разу до цукрового діабету додалося загострення остеохондрозу та міжреберна невралгія. А ще незрозумілої природи болі внизу шиї. Ніби хтось руками горло стискає, дихати стає важко, виникає відчуття наявності там стороннього предмету, чогось, що хочеться проштовхнути. В очах мерехтить. >>>


Медицина без черг як персональний привілей
(Продовження "Особливостей національної медицини")

Судячи з останніх відвідин обласної поліклінічної лікарні ім. Мечникова для проходження УЗД, до мого візиту медики ретельно підготувалися. Вочевидь, далися взнаки попередні публікації, розміщені на власному персональному сайті, низці інших та розіслані електронною поштою до обл- та Мінздраву. >>>


Особливості національної медицини
(Продовження "Концтабору ім. Мечникова")

Невиліковний недуг в умовах нашої совкової медицини стає для хворого справжнім вироком. Нещасна людина автоматично перетворюється на об'єкт постійного знущання з боку медичного персоналу. Вічний пацієнт отримує від медиків роль цапа-відбувайла за невідомо яку провину... Парадокс, але факт: здоровій людині проходити такі щорічні обстеження точно було б не під силу. В неї не вистачило б на це ані фізичних, ані моральних, ані часових ресурсів. >>>


КОНЦТАБІР ім. МЕЧНИКОВА
СТОП совковій медицині!
СТОПКОМ
Олексій Мазур для "СТОПКОМ"


Обласне "гестапо" ім. Мечникова-ІІ
"Играй, невеселая песня моя!"

Розміщена на моєму персональному сайті стаття про нестерпні умови перебування пацієнтів в обласній консультативній поліклініці лікарні ім. Мечникова викликала певний резонанс. Можливо, додатково цьому посприяло і те, що автор розіслав свій матеріал електронною поштою до низки інстанцій: в саму лікарню, Головне управління охорони здоров'я дніпропетровської облдержадміністрації, а також Мінздрав України. >>>


Дніпропетровське обласне консультаційно-поліклінічне
"гестапо" ім . Мечникова

"Док-тор, тво-е-го, те-е-ела, док-тор, тво-е-го те-е-ела..."

Як хворий на цукровий діабет І типу (інсулінозалежний) проходжу щорічне планове обстеження в обласній лікарні. Цього тижня перед госпіталізацією, згідно з визначеною процедурою, відвідав нещодавно відбудоване консультаційно-поліклінічне відділення обласної лікарні ім. Мечникова. Враження від візиту до відкритої з неабиякою помпою поліклініки, що подавали за гордість обласної медицини, - найжахливіші. Блиск і лоск сучасних апартаментів закладу дуже контрастує як з умовами перебування в ньому пацієнтів, так і якістю сервісу, що надається: організація робочого процесу, як і раніше, залишає бажати, м'яко кажучи, значно кращого. >>>


Українська правда про легеневу чуму української політики
про ЛЕГЕНЕВУ ЧУМУ УКРАЇНСЬКОЇ ПОЛІТИКИ
Олексій Мазур для УП

У реанімації обласної лікарні помер молодий лікар,
хворий на цукровий діабет

смерть маленької Людини
з великої літери

Напередодні він повернувся з поїздки до Москви. Щойно прибув додому, раптово відчув себе зле й зліг з високою температурою. Зроблені аналізи засвідчили критичний стан організму, що стрімко погіршувався. Термінова госпіталізація та вжиті заходи інтенсивної терапії виявилися безрезультатними. Медика врятувати не вдалося. Його життя обірвалося на четвертий день перебування в реанімації. >>>


Глюкометр. Прилад для вимірювання рівня глюкози в крові

Викликай "Швидку", щойно впадеш в кому. До того - зарано

Лікар швидкої допомоги, прибувши на виклик, образився на хворого діабетом,
що той і досі не в комі

"...Тю, блядь... На хрена я тогда сюда приехал?!", - обурився медик, коли увійшов до помешкання і побачив, що хворий на цукровий діабет, до якого його викликали, ще не втратив свідомість, а сидить на дивані, оклигуючи від чергового, і цього разу дуже гострого нападу гіпоглікемії - специфічного стану, що виникає через різке падіння рівня глюкози в крові і може призвести до втрати свідомості та коми. >>>


Ваш коментар:
e-mail:



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64