Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Про сусідів-«хасидів»


7.40

Років з десять тому сусіди, що оселилися поверхом вище, добряче підмочили нам ванну кімнату. На стелі з’явилася величезна водяна пляма, а по стінах потекли струмочки.

Виявилося, що хлопчик-п’ятикласник пішов до школи, залишивши відкритим кран. Після уроків винуватець пригоди завітав до нас. Тремтячи від хвилювання, дуже просив не казати батькові про зроблену шкоду й зворушливо присягався, що цього більше не повториться.

Звісно, після такого мужнього й благородного для дитини вчинку, як явка з повинною, ніхто й гадки не мав комусь скаржитися. Щиросердний акт каяття за скоєне із клятвеною обіцянкою недопущення подібного відверто розчулив.

Десь з тиждень, аби не закоротило, не вмикали у ванні світло. Милися при свічах, чекаючи, поки стеля висохне.

Нині ж від того чемного хлопчика й сліду не лишилося. Тепер від нього, вже студента, ніякого спасу немає. На нашу сусідську біду він не на жарт захопився музикою й танцями. Магнітофон нагорі гримить так, що заглушає телевізор поверхом нижче, а від ультра-сучасних танцювальних па ледь штукатурка зі стелі не падає.

Звертає на себе увагу й особливість музикальних уподобань. Зазвичай це набір монотонних, ритмічних, без кінця повторюваних стуків і грюків. Суцільний ритм практично без мелодії: бум-бум-бум-бум (пауза) бум, бум-бум-бум-бум (пауза) бум. І так протягом години-двох, коли той один вдома: в обідню пору, або надвечір.

Але це було б півбіди, якби студент, як я вже казав, не був танцюристом. До того ж не аматором. Він займається танцями в якійсь студії, а відтак перетворив на данс-майданчик житлову квартиру. Так от, його тренування й репетиції, судячи зі звуків, що доносяться, це щось з розряду неймовірного. Складається враження, що він перетворюється на якогось монстра, як в знаменитому «Трилері» з Майклом Джексоном, і вовкулаком гасає по квартирі.

Він щосили тупотить не лише ногами. Бо ті гупання дуже важко розподілити тільки на нижні кінцівки. То відбиває степ на місці, то з розбігу, наскільки це можливо у 28 метрах квадратних, високо підстрибує і з гуркотом приземлюється, а потім дзигою обертається, допомагаючи собі руками. І все це в шаленому темпі. Відтак у нас над головами стоїть суцільна канонада з гупання й тупотіння. Здається ще трохи, і стеля обвалиться. Буває, якщо увімкнене світло, в такт танцям починають блимати лампочки. Це неможливо витримати.

Свої номери студент супроводжує вигуками, які більше притаманні ритуальним танцям диких племен з джунглів. Найбільш часто повторюваним є протяжне й пронизливе «у-у-у-у!!!», яке виголошується фальцетом.

Що характерно, під час нападів такого несамовитого шаленства, цей «мауглі» абсолютно не реагує на будь-які спроби впливу на нього ззовні. Колись у відповідь на зауваження по телефону, кинув слухавку й продовжив свої танці. З тих пір він завжди, аби його ніхто не турбував і не відволікав, вимикає телефон: йдуть сигнали виклику, поки не обірвуться станцією.

Не допомагають ні дзвінки, ні стукіт у двері. Реакції – нуль. Він повністю у своєму «бум-бум-бум-бум (пауза) бум». А на залишений одного разу попереджувальний напис крейдою на його дверях, відповів на наших фарбою: «Пошли в задницу!».

Розмова з батьком танцюриста, точніше вітчимом, теж бажаного ефекту не дала, хоча той нібито й поспівчував і навіть обіцяв вплинути. Більше того, погодився з тим, що інакше ніж дебільними, музичні уподобання пасинка не назвеш. Визнав, що іноді сам, вимагаючи від того вимкнути магнітофон, так і каже: «вирубуй свою дебільну музику». Сказав, що спробує вплинути фінансовою політикою: секвеструє тому суми на кишенькові витрати.

Невідомо що там і як, а несанкціоновані «концерти» тривають.

Мати ж танцюриста взагалі ошелешила. Аби не страждати від танцюльок її синочка, вона запропонувала… виходити на цей час кудись погуляти. А ще сказала, що нам, бачите, ще дуже пощастило із сусідами, бо ми не знаємо, якими вони бувають.

Під час розмови відкрилася ще одна деталь. Виявляється, студент вже тут нібито й не живе, а лише буває часом, бо, в основному, мешкає за іншою адресою. То що, він спеціально приходить сюди натанцюватися? Відтягтися по повній? То нехай би вже робив це на своїй новій квартирі! Чи там – не можна, а тут - завжди будь ласка? Як і в «задницу» посилати. Тобто йому подобається знущатися саме з нас? Виходить, його музично-танцювальний садизм адресний, призначений для конкретних жертв? Оце так…

Навіть поп-королева Мадонна, живучи на Манхеттені, коли почала репетиції своїх номерів в помешканні і наразилася на судовий позов з цього приводу від сусідів, вимушена була припинити танцюльки. А тут від якоїсь бздюхи життя немає. Більше того, вона спеціально сюди приходить, щоби вчергове пострибати на сусідських головах.

Слід зазначити, сама матуся теж не без вихилясів. В неї звичка, коли збирається на роботу десь о сьомій ранку, ходити по лінолеуму на підборах: з однієї кімнати до іншої, туди-сюди разів зо двадцять перед тим, як нарешті вийде. Вона, мабуть, як встає, то відразу у туфлі чи у чоботи стрибає, а потім вже йде до туалету, ванної, на кухню і так далі. Отже її ранковий цокіт – теж звичний і традиційний шумовий ефект впродовж півгодини.

Але і це ще не все. Бо в них ще меншенький є, котрому років чотири. Так той, здається, як став на ноги, відразу ж побіг. І не в змозі зупинитися. З роками його гіперактивність лише прогресує. Він або спить, або без кінця бігає по колу. Або плаче, або сміється. По-іншому не бува. А як гасає, то мимоволі складається враження, що в дерев’яних сандалях.

Зрозуміло, що ми тут не в космосі й тому не плаваємо у невагомості, а ходимо по горизонтальних поверхнях. Але ж ніхто і не вимагає ширяти по квартирі. Та знати міру і бути чуйними до законних вимог скаржників – зобов’язані. Позаяк не на острові живемо. Є навколо нас й інші люди. Чому хтось від когось повинен страждати?

Полюбляєш гучну музику – будь ласка, слухай собі на здоров’я. Тільки, будь добрий, в навушниках. Поки у вухах не трісне. Якщо ж без навушників, тоді на такій гучності, яка б не заважала сусідам. А як зробили зауваження, то реагуй відповідно і негайно.

Танцюєш – класно, але ж, якщо не дебіл і не наволоч, то маєш розуміти, що живеш не в приватному маєтку, а в багатоповерхівці, і знизу теж хтось є. Займайся танцями у спеціально відведених і призначених для цього місцях: у студіях, спортзалах, на танц-полах, відкритих майданчиках.

Якщо ж не реагуєш на зауваження та демонстративно зневажаєш сусідів і на тебе ніякої управи немає, то як же тебе, тварюку, називати? Може краще тоді до звіринця, в якусь з кліток? Отам і танцюй собі до схочу на всіх чотирьох.

Є й інший, альтернативний варіант – найбільший в світі культурний єврейський центр «Менора», що височенною будівлею у вигляді гігантського семисвічника постав на березі українського Дніпра. Чому «Менора»? Існують на те підстави. Бо бабуся танцюриста, його мама і він сам, за цілою низкою характерних ознак, однозначно належать саме до цього роду.

Може «мауглі» саме з «Менорою» і асоціює дев’ятоповерхівку, де живе на найвищому поверху? Якщо так, то слід нагадати, в Дніпропетровську, на щастя, ще не кожна багатоповерхова будівля - обов’язково «Менора» чи її філія. Залишаються місця і для українців, які хочуть спокою і поваги до себе. Ми ж не в Ізраїлі, а на своїй землі живемо.

А якщо хтось мнить себе вищим за усіх і поводиться з іншими, як з недостойними "гоями" (неєвреями), посилаючи їх в «задницу», то нехай забирається на свою історичну батьківщину і танцює там на головах своїх кровних братів. Поки йому ноги не повідривають…

P.S. Cправедливості заради слід зазначити, що галасливі компанії вічно п’яних бешкетників, які збираються за столиком на подвір’ї і не дають спати вночі, переважно складаються хоча й зі зросійщеного, але таки українського асоціального елементу. Принаймні, кого-кого, а "хасидів" серед них точно немає. Це наші, рідні бандюковичі. І такі нічим не краще за «хасидських».
15.03.2013


Читай також:

"Леніни" в Україні - це все одно, що "гітлери" в Ізраїлі
як "частина єврейської історії".
За Голокост


"Сучій пьос" сказився,
розгавкавшись на "Свободу"

Харківський мер-красень, з досить характерним й типовим для сучасної влади в Україні обличчям, пригрозив ламати руки і ноги за руйнації пам'ятників леніну, а також запропонував свої власні гроші на відновлення поваленого українськими патріотами "ілліча" в Охтирці.>>>


Центру Симона Візенталя на замітку:
варіації на тему світового топу українофобів


Лехаїм!

Лідер партії ВО "Свобода", народний депутат ВР Олег Тягнибок та його соратник й колега по парламентській фракції націоналістів Ігор Мірошниченко були зараховані єврейським Центром Візенталя до світового топу-10 антисемітів. А ніхто не замислювався над складанням аналогічного списку українофобів? Без Кагановича, Троцького, Табачника там би точно не обійшлося б. >>>

Ваш коментар:
e-mail:



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64