Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


На майбутніх президентських виборах Юрій Саєвич
скоріше голосуватиме за... Джона Кері.

(“СПЕЦКОР” відкриває своє “Вікно в Америку”)

Великою й приємною несподіванкою було зустріти серед представників ЗМІ, які спостерігали за передвиборчим туром Віктора Ющенка Дніпропетровщиною, переїжджаючи разом з кандидатом у президенти з міста в місто, американського журналіста Юрія Саєвича, який донедавна був головним редактором телепрограми “Вікно в Америку”, а тепер є старшим редактором радіо “Голос Америки” українською мовою. “СПЕЦКОР” не міг не скористатися нагодою поспілкуватись з колегою з Вашінгтону про, сказати б, американське й українське життя-буття.

- Зараз я в Україні перебуваю з приватним неофіційним візитом, отже не представляю нікого, окрім себе, - говорить гість з-за океану.- Приїхав на два тижні в Україну з різних причин: хочу відвідати велику родину на заході країни, також хотів би налагодити деякі бізнесові справи. Наприклад, був в Петриківці і хочу з’ясувати, чи є ринок на Петриківський розпис у Сполучених Штатах.

- Сьогодні ви були на зустрічах з виборцями кандидата в президенти Віктора Ющенка, тож яке ваше враження від побаченого, почутого?

- Це прекрасний кандидат з гарною командою. Є така думка, що якби був нормальний доступ до ЗМІ, якби дотримувались рівні правила гри, то Ющенко виграв би вибори з дуже великою перевагою, з дуже великим відривом у відсотках. Я в захопленні від цього політика. Знаю його з попередніх років: був перекладачем для нього під час його відвідин США. Позитивне враження отримав і від того, що почув з вуст Юлії Тимошенко. Це та команда, яка, переконаний, зможе вивести Україну з того багна, в якому вона опинилася. Звичайно, я не маю права голосувати, але якби мав його, то голосував би за Ющенка.

- Які настрої в українській діаспорі? Що вона думає, спостерігаючи за ситуацією в нашій країні, і на чиєму боці її симпатія?

- Про стару діаспору, до якої я належу, можу сказати, що ми просто жили ідеєю Незалежної України. Я зростав в місті Чікаго, де є такий район, що називається Українське селище (Ukrainian villаge) - там жили здебільшого вихідці з України і наші батьки нас так виховали, що ми зобов’язані, мусимо щось зробити для української справи. Вони це і самі робили абсолютно безкорисно. Наприклад, мій батько виховував молодь в скаутській організації “Пласт”, викладав у суботній школі.

Ми були в надзвичайній ейфорії від того, що Україна стала Незалежною. Але після того, як ми побачили, яка то є Україна, ми дещо розчарувались. Ми не могли зрозуміти, як в цій омріяній Україні могло таке статися, як могла з’явитись така влада, така корупція, злочини, вбивства журналістів, патріотів України, зокрема Вадима Гетьмана, В’ячеслава Чорновола та інших.

- Розчарування почалося з приходу до влади Кучми?

- Навіть раніше. В 92 році я був кореспондентом “Голосу Америки” в Києві. Тоді мені дуже подобалося, що говорив перший Президент України Леонід Кравчук. Здається, він казав дуже правильні речі, але було незрозуміло, чому він призначає на важливі посади таких людей. Щось тут, як на мене, не клеїлося. А потім прийшло повне розчарування. Ми були шоковані тим економічним спадом, тими злиднями, в яких опинилася така багата країна, як Україна.

Багато хто з діаспори почав приїжджати на батьківщину і картина, яка відкривалася перед очима, дуже засмучувала, до того ж, виявилось, що цих людей ніхто особливо не чекав, вони не були потрібні Україні. Країни Прибалтики, наприклад, лише вітають своїх синів і дочок з діаспори і ті включаються в активне життя країни. Але Україна, на жаль, чомусь не скористалася цим. Щодо сьогоднішніх часів, то нам абсолютно зрозуміло, хто керує країною - бандити, які не бажають своїй державі добра. Натомість, в особі Ющенка, можна побачити риси високого політика: чесність, патріотизм, компетентність.

- За кого голосує ураїнська діаспора на президентських виборах США? Чи є, скажімо, сталі тенденції в симпатіях до демократів або республіканців?

- Традиційно українці голосували за республіканців тому, що вони справляли враження більших антикомуністів, консерваторів, які ведуть жорстку політику проти комунізму. Але згодом тут з’явились певні сумніви. Наприклад, президент Картер, демократ, розпочав політику захисту прав людини і, я думаю, це дуже вплинуло на тогочасну ситуацію в Україні. Республіканець Рейган багато в чому посприяв розпадові Радянського Союзу. Отже українські активісти зрозуміли, що не варто зосереджуватися у своїх симпатіях на одній фракції, партії - українці повинні бути репрезентовані і мати вплив на обидві партії. Відтак є українські організації сприяння як демократичній, так й республіканській партіям.

Щодо останніх президентів, то наприклад, демократ Клінтон відвідував Україну двічі, а республіканець Джордж Буш не був в країні ні разу і співпраця між двома державами зменшилась. Можу про це сказати і на своєму особистому прикладі. Я досить часто перекладав для Державного департаменту, коли українські делегації приїздили до Америки і навпаки. За минулий рік мене не покликали туди жодного разу, тому що не було приводів для цього, не було цього обміну. Отже я ще стовідсотково не впевнений, як буду голосувати, але, мабуть, за демократа Кері.

- А як у вас в Америці з так званим адміністративним ресурсом? Чи застосовується він і в якій мірі у виборчих кампаніях?

- Очевидно, що правлячий президент, як і кожний правлячий політик, буде мати перевагу, бо, наприклад, він, виконуючи свої посадові обов’язки, частіше з’являтиметься на телебаченні. Але це відбувається природньо, а не настільки штучно, як має місце тут, в Україні, - посміхається Юрій Саєвич. - Природні й штучні приводи появи у новинах дуже відрізняються й вони помітні. Прем’єр Янукович фігурує у кожному випуску новин як мінімум тричі. Легко бачити, що ці приводи є штучними, тим більше, що він не говорить нічого путнього.

Щодо Америки, то правлячий президент має й таку перевагу, що йому легше зібрати гроші на свою кампанію. Але тут є досить жорсткі обмеження. Наприклад, коли він їде в якийсь штат чи регіон, щоб виступити з передвиборчою промовою, то заплатити за цей переїзд, за цей літак, за всі дії, що не пов’язані з виконанням його службових обов’язків, повинна його компанія (йдеться про витрати з виборчого фонду, а не з держбюджету - прим. авт.). Є комітети в Конгресі, які дуже пильно стежать за тим, аби не було зловживань, щоб не використовувався цей адмінресурс.

Крім того, губернатори штатів, незалежно від того, демократи вони чи республіканці, не підлягають владі президента (очевидно мається на увазі виборність посад, що робить губернаторів незалежними - прим. авт.) і їх неможливо примусити працювати на президента. Губернатор це робитиме лишень за власним бажанням, якщо це йому буде вигідно. Неможливо уявити й таку ситуацію, щоб він змушував чи правоохооронців, чи вчителів, чи студентів працювати на користь якогось кандидата, відвідувати їхні заходи.

- А чи можливі випадки перешкод кандидату у зустрічах з виборцями: відмови у приміщенні чи інші протидії, спрямовані на те, аби запланований ним захід не відбувся? Приміром, губернатор-республіканець чинить перепони кандидату-демократу, не дозволяючи йому під різними приводами зустрітись зі своїми прихильниками?

- Ні, цього ніколи не було, а якби таке сталося, то б виник такий страшний скандал, що важко уявити його наслідки.

- Чи є у вас така практика, коли на мітинг приходять не лише прихильники організаторів заходу, але й опоненти і починають виконувати деструктивну місію, заважати проведенню зібрань - захлопувати, засвистувати ораторів?

- Така практика не є поширеною, але це іноді трапляється. Так можуть діяти як провокатори, так і ті, хто справді хоче дізнатися позиції кандидата, але вони трохи вороже до нього налаштовані. Якщо кандидат кмітливий і гострий розумом, то він може поставити їх на місце, використати такий випадок на свою користь. Якщо ж ці люди бешкетують, то поліція виконує свій обов’язок з охорони порядку.

Не утримався “СПЕЦКОР” і від того, щоб задати запитання, які торкаються журналістської професії.

- Що є вільна преса по-американськи?

- Журналістам прищеплюються поняття свободи слова, журналістської етики. У переважній більшості вони намагаються бути максимально справедливими, об’єктивними, подавати збалансовані матеріали, які б представляли різні точки зору.

Можливо, одним з найголовніших принципів є той, що журналіст, кореспондент повинен повідомляти, а не обстоювати якусь точку зору. Для цього в ЗМІ є редакційна сторінка, яка висловлює погляд даного органу. Але журналіст-кореспондент повинен повідомляти - хто, що, де, коли і як.

- Чи може він, виклавши цю інформацію, висловити свою думку, дати власну оцінку події, що відбулась?

- Ні. Для цього є рубрики коментаторів, аналітиків. Деякі, більш відоміші журналісти виступають у телепрограмах на зразок ток-шоу, круглих столів і там вони дискутують, обмінюються поглядами, аргументами, часом протистояння є досить різкими. Але висловлюючи свої думки, вони обов’язково наводитимуть на їх підкріплення слова інших осіб.

- Чи можливо, щоб в газеті, яка, припустимо, симпатизує певній політичній силі, з’явилася критична стаття на цю партію, рух?

- Це реально. Логічно припустити, що видавець, який є власником газети, наймає такого головного редактора, що має подібні з ним погляди. Але якщо цей редактор справжній журналіст, він буде обстоювати свою незалежність. Зазвичай редакційна сторінка і представляє точку зору видавця і так вона афішується. Але професійні журналісти розуміють, що якщо їхня газета представлятиметься читачам як орган якоїсь конкретної політичної сили чи угруповання і обстоюватиме виключно їхні погляди, то вона перестане бути цікавою для читачів, втратить їхню довіру, а це для газети - найцінніше.

- В українській пресі можна зустріти чимало некоректних висловлювань, характеристик того чи іншого політичного лідера, лайливих, а то й нецензурних слів. Які в цьому сенсі канони американської преси?

- В ЗМІ, що розраховані на загал, на широке коло читачів, не знайдеш нецензурних слів. Навіть якщо й цитують особу, яка висловилась лайкою, тоді ці слова будуть написані з літерами по краях та рисками в середині. Проте є спеціалізована бульварна преса, де є все, що хочеш.

На завершення бесіди “СПЕЦКОР” поцікавився в американського колеги враженнями про обласний центр.

- Вперше я був в Дніпропетровську 4-5 років тому як перекладач для американської військової делегації, яка приїхала сюди в рамках обміну між національною гвардією штату Каліфорнія і українськими збройними силами. Скажу правду, що місто мені не сподобалося - дуже забруднене, занедбане. Так от у минулий візит воно мені здалося більш чистим, охайнішим. Натомість мені дуже сподобалися навколишні райони. Ці ландшафти, ці широкі лани заторкнули моє серце...

Отаким було моє коротке “побачення” з Америкою в салоні мікроавтобусу, що бігав дорогами Січеславщини, аби журналісти могли донести правдиву інформацію про зустрічі Віктора Ющенка з виборцями, які давно втомилися від злиднів й заслуговують на життя, не гірше за американське.



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть

Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64