Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Адміністративно-територіальна реформа: проблеми та перспективи впровадження

Такою була тема круглого столу, організатором якого виступили Інформаційно-аналітичний центр обласної ради, Дніпровський центр соціальних досліджень та місцевий прес-клуб реформ. В обговоренні представленої в березні 2005 року віце-прем'єр-міністром Романом Безсмертним нової моделі адміністративно-територіального устрою України, яка знайшла втілення у відповідному законопроекті, взяли участь науковці, спеціалісти в галузі держуправління аналітичних відділів облради, представники політичних партій, громадських організацій, журналісти.

Як зазначила в своєму слові виконавчий директор Дніпровського центру соціальних досліджень Ганна Колохіна, розмови щодо неефективності нинішнього адміністративно-територіального устрою України й необхідності його реформування тривають давно, років з десять. В переважній своїй більшості фахівці вважають, що реформа конче потрібна й серед основних недоліків теперішньої системи називають все зростаючу диспропорцію розвитку регіонів, проблеми місцевих бюджетів, гіперцентралізацію владних повноважень, загалом високий ступінь розбалансованості схеми "держава - місцеве самоврядування", у зв'язку з чим одні територіальні одиниці одержують все більше самостійності, інші - поступово гублять її, втрачаючи ефективність в управлінні територією.

Основою концепції, запропонованої віце-прем'єром Р. Безсмертним, стала наближена до європейських стандартів трирівнева модель "громада-район-регіон", де громада виступає базовою одиницею адміністративно-територіального поділу і основним чинником просування змін.

Старший інспектор відділу з питань забезпечення роботи голови Дніпропетровської обласної ради та його заступників, помічник голови облради з питань контролю Геннадій Бочкарьов висловив низку критичних зауважень, зробивши акцент на недостатній законодавчій й нормативній базі для успішної реалізації запропонованих змін й певній, на його думку, поспішності в запровадженні адмінреформи.

Зокрема, він висловив побоювання, що реформа почнеться зі зміни меж, кордонів районів й укрупнення сільських адміністративно-територіальних одиниць та перепідпорядкування міст за відсутності нової законодавчої та нормативної бази для органів місцевого самоврядування, яка б належним чином забезпечувала їхнє дієве функціонування. Це, за його словами, є надто ризиковано.

Типовою проблемою для населених пунктів області посадовець назвав відсутність генерального плану території. Отже, старший інспектор виступив за проведення відповідної підготовчої роботи для наведення ладу в цій сфері.

Бочкарьов також наголосив на необхідності попереднього вдосконалення системи місцевого самоврядування, бюджетного кодексу для тергромад населених пунктів, прийняття закону про комунальну власність, водного, лісового й житлових кодексів. Без цього, вважає посадовець, адмінреформа буде гальмуватись, а її запровадження загрожуватиме виникненням серйозних проблем.

- Претензій до вищезазначених кодексів дуже багато, - зауважує Г. Бочкарьов. - Візьмемо, приміром, бюджетний кодекс. Чи мають фінансові ресурси й джерела їх надходження для свого розвитку сільські ради? Ні, не мають. Що в цьому випадку потрібно робити? Вводити нову законодавчу базу, яка на сьогодні відсутня. Замість цього ми у відповідності із запропонованим законопроектом почнемо змінювати межі, об'єднувати населені пункти... а чи почнемо ми жити краще? Нічого подібного. І ніхто не знає, як ми після цього будемо жити далі. Немає законодавчої бази, яка б в принципі могла дати можливість місцевим радам розвиватися, забезпечуючи відповідний життєвий рівень своїм територіальним громадам.

До управлінських ризиків, які супроводжуватимуть реформу, посадовець відніс наступні: виникнення розриву в системі "область - обласний центр"; загострення проблеми надання послуг населенню через невизначеність чітких критеріїв доступності центрів послуг в межах територіальної громади для громадян (транспортні проблеми, зменшення можливості надання соціально-економічних, медичних, культурних, спортивних й інших послуг); відсутність нової землевпорядної, градобудівничої й картографічної документації; порушення системи статистичного обліку, прогнозування й розробки програм соціально-економічного розвитку України та її регіонів; виникнення в системі державного регулювання економіки на регіональному й територіальному рівнях нових центрів влади з нечітко визначеними і нерозподіленими повноваженнями.

За таких обставин посадовець прогнозує в тому числі і можливість зменшення сектора малого й середнього бізнесу, підвищення монополізації регіональних й територіальних ринків, підвищення рівнів безробіття й інфляції.

Враховуючи вищенаведене, Геннадій Бочкарьов пропонує: спочатку підготувати й затвердити всю законодавчо-нормативну базу, визначити термін її запровадження й реалізації мінімум через рік; цей час органи місцевого самоврядування повинні використати для аналізу можливостей реалізації нової законодавчої бази, визначити механізм її реалізації на конкретних територіях; провести широке обговорення запропонованої реформи; розтлумачити людям, що живуть на певних територіях, що від них потребується, чого їм слід очікувати.

Серед іншого, Бочкарьов скритикував можливе запровадження пропорційної системи у вибори до селищних рад, висловив пропозицію провести експеримент з впровадження адміністративно-територіальної реформи спочатку в окремому регіоні, а вже потім - в цілій України та й взагалі піддав сумніву доцільність проведення реформи в умовах економічної нестабільності.

Завідувач відділу Дніпропетровської обласної ради з питань інформаційно-правового забезпечення діяльності рад Сергій Лященко, висуваючи претензії щодо термінів проведення української реформи, навів в якості приклада польську: там адмінреформа запроваджувалась у два етапи протягом 9 років і без ніяких, як він висловився, наскоків.

При цьому Лященко зауважує, що в Польщі до змін було готове населення й економіка країни, а розпочалася реформа з належного кадрового забезпечення і була комплексною. Що ж до української реформи, то посадовець звертає увагу на неузгодженість, розрізненість у діях міністерств при підготовці реформи, адже, на його переконання, не можна розглядати, приміром, адмінреформу без реформування бюджетної сфери, без чіткого визначення й розподілення владних і фінансових повноважень органів місцевого самоврядування.

Секретар Дніпропетровського обласного комітету Соціалістичної партії України з ідеології Валентин Рибалка, не піддаючи сумніву необхідність адміністративно-територіального реформування як такого, висунув низку претензій до конкретного законопроекту Безсмертного.

Зокрема, висловивши занепокоєння з приводу поспішності проведення реформи, Рибалка, пославшись на деяких аналітиків, озвучив думку, що, можливо, проведенням реформування переслідується мета певною формою відродити адміністративний ресурс для подальшого його застосування на парламентських виборах 2006 року.

Не є до кінця зрозумілими соціалісту й джерела фінансування реформи - чи вистачить в бюджеті коштів? До того ж, на думку партійця, адмінреформа за своєю актуальністю не входить до найнагальніших потреб чи то проблем українського життя-буття.

Рибалка також передбачив, що результати реформи будуть кепські. Свою думку він вмотивував так:

- Створення територіальних громад чисельністю в 5 000 і вище потягне за собою ліквідацію багатьох сільських і селищних рад, і разом з адміністративними одиницями "підуть" ФАПи, школи, пошта, де вони ще зберіглись, та інші соціально важливі структури. До чого призведе укрупнення районів? Я так розумію, це відбудеться у пропорції 1:3... До того, що жителі сільських районів, а це в основному люди похилого віку, втричі довше діставатимуться райцентру для того, аби отримати найелементарнішу довідку, й втричі довше вистоюватимуть під кабінетом. Наступним недоліком вважаю майбутнє збільшення апарату чиновників. Це додаткове навантаження на платників податків.

Рибалка також виступив за запровадження реформи вже після парламентських виборів, які повинні забезпечити якісне оновлення Верховної Ради й дорікнув Роману Безсмертному в тім, що той не проводить з приводу запропонованого законопроекта широких громадських слухань.

Заступник головного редактора обласної газети "Зоря", політолог Юрій Райхель висловив декілька контраргументів з приводу сказаного іншими учасниками обговорення. Так, на ремствування з приводу невчасності проведення реформи у зв'язку з економічною нестабільністю в країні, він зауважив, що є чимало прикладів, коли реформи, в тому числі адміністративні, запроваджувались і мали успіх в країнах з повністю зруйнованою економікою, або такою, що була не набагато кращою за теперішню українську.

- Згадаймо хоча б Німеччину кінця сорокових років: країна була повністю зруйнована і там почали якраз з реформ, серед іншого і адміністративної - запровадили федеральний устрій, землі і т. д. і т. п., - говорить Ю. Райхель. - Франція кінця 50-х також знаходилася в скрутному стані, але це не завадило Де Голлю піти шляхом реформ, зокрема й певних адміністративних. Свого часу і Маргарет Тетчер витягла реформами Велику Британію з економічної скрути. Головне тут - не гарний чи поганий економічний стан, а інше - реформа дозріла чи ні? Судячи зі всього, адміністративна реформа в Україні якраз потрібна, вона на часі. Необхідність реформи завжди виникає раніше, ніж це починає усвідомлювати суспільство. Необхідність скасування кріпацтва в Росії була вже в кінці 18 століття, а скасували його в шістдесятих роках 19-го: країна від цього дуже програла...

Адміністративна реформа Україні вкрай необхідна, і з цим, ніби, всі згодні, але як тільки доходить до справи, то при цьому чути пропозиції, що її потрібно відкласти.

Реформи, справді, діляться на розтягнуті у часі і одномоментні, стрімки. Так, дійсно, Польща реформувалася 9 років, ну й що з того? А Литва, приміром, провела реформу за 2 роки і зробила це аж ніяк не гірше Польщі. Латвія взагалі повернулася до устрою, який там був до сорокового року, за один день. І нічого - все гаразд. Угорщина також швидко реформувалася. Проблема української реформи, і в цьому я згоден з попередніми виступаючими, що вона справді не є комплексною. Ми починаємо ділити межи, а правильно тут було сказано, що залишаються нез'ясованими владні повноваження, фінансова основа. Який же буде зиск від нового розмежування? За радянської влади Україна ділилася 18 разів. Комусь від цього стало легше? Для проведення нових меж повинні бути зроблені відповідні експертні оцінки - цього в реформі немає.

Там не йдеться про те, якими ж будуть повноваження місцевих органів самоврядування. Справа не в тому, які межі матиме новий район, а в тім, як працюватиме загалом система, зокрема приміром, медичного обслуговування. Якщо медичні заклади, пошту і так далі переносити в райцентр, то тоді краще в кожному селі створити такий район. От де головна проблема. І вона, на мій погляд, має політичний характер...

Але якщо зараз передати владні й фінансові повноваження вниз, якщо зробити, аби податки йшли знизу вгору, то що тоді дістанеться Києву і як тоді керувати країною? І це в Києві дуже добре розуміють. В цьому, на мій погляд, є ментальна проблема багатьох наших політиків, які з цим категорично не згодні. У нас зараз діє радянська система - все йде до Києва, а потім в залежності від симпатій чи антипатій розподіляється на місця. І я би не пов'язував реформу з конкретною політичною ситуацією, з виборами. Хіба після виборів 2006 року психологія наших київських керівників зміниться? Я дуже сумніваюся, щоб після цього вони сказали: гей там, на місцях, беріть повноважень стільки, скільки захочете...

Адміністративну реформу слід запроваджувати в іншій послідовності. Спочатку - забезпечити фінансову базу для місцевих громад, відповідно визначити одноканальні чи багатоканальні податкові системи: що відраховується в центр, а що залишається на місцях, і тоді буде і земельний кодекс, адже громада отримує владу і буде зацікавлена в тім, щоб її земельні ресурси, як основне джерело надходження фінансів, були за нею надійно закріплені (в тому числі лісний кодекс, водний і так далі) і тоді, можливо, складеться ситуація, коли самі місцеві громади будуть зацікавлені в змінах своїх меж - будуть намагатися позбутися депресивних частин і так далі. І таку реформу можна було б провести і за два роки - була б політична воля.



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть

Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64