Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


ТАМ ЇХ ВСІХ НАЗИВАЮТЬ "НАТАШАМИ". У Києві, за сприяння посольства Канади, відбувся представницький форум, присвячений боротьбі з торгівлею людьми й сексуальним рабством

"...Ніхто не переймався етнічним походженням дівчат. Не мало значення, звідки вони були - з України, Росії чи Молдови. "Всіх нас називали Наташами і ніколи не цікавились нашими справжніми іменами. Ці бовдури з ідіотськими посмішками гукали "Наташо!", немов ми були якимись ляльками... Коли я залишалася на самоті зі своїми думками та мріями, я була Марійкою, - вільною від цієї в'язниці. Але коли я опинялася з якимось чоловіком, ставала іншою жінкою - холодною й мертвою почуттями повією на ім'я Наташа. Наташа була моїм кошмаром...", - Віктор Маларек (Канада), "Наташі: сучасна світова секс-торгівля". За експертними даними, які наводить у своїй книзі канадський журналіст українського походження, що спеціалізується на жанрі розслідувань (нині він - провідний репортер Канадського телебачення "CTV"), з 1991 року кількість жінок, вивезених з України й втягнутих у секс-індустрію, вже сягнула сотень тисяч. Загалом, торгівля "живим товаром" серед злочинних бізнесів посідає за рівнем прибутковості третє місце, поступаючись лише торгівлі зброєю та наркотиками.

Відкриваючи захід, який проходив в рамках Національного прес-клубу і зібрав близько сотні учасників - представників міністерств і відомств України, міжнародних й вітчизняних громадських організацій, республіканських та регіональних засобів масової інформації (в тому числі був там і "СПЕЦКОР") - Надзвичайний й Повноважний посол Канади в Україні Ендрю Робінсон відзначив міжнародний характер злочинного бізнесу з торгівлі людьми й наголосив на важливості консолідації зусиль урядів і суспільств країн світу для боротьби із цим злом.

- На жаль, в світі майже не залишилось такої країни, якої б не торкнулося це ганебне явище, - констатував пан Робінсон. - Україна ж є одним з джерелом постачання "живого товару".

Розповідаючи про те, як боряться із таким злочинним бізнесом в Канаді, пан посол зазначив, що уряд країни вважає цю діяльність одним зі своїх пріоритетів, а законодавство передбачає дуже суворе покарання кримінальним ділкам. Зокрема, окрім ув'язнення злочинців очікує штраф у мільйон доларів. Разом з тим в Канаді здійснюється низка програм, спрямованих на допомогу жертвам сучасної работоргівлі.

Президент Українського освітнього центру реформ Ірина Мовчан, повідомляючи присутніх про діяльність очолюваної нею організації наголосила, що необхідну інформацію із зазначеної теми Центр розповсюджує електронними й друкованими ЗМІ, на телеекранах й газетних шпальтах періодично з'являються передачі й статті, мета яких - застерегти від небезпеки, запобігти подальшому розширенню міжнародній злочинній індустрії торгівлі жінками.

До речі, видання "Наташі: сучасна світова секс-індустрія" (книга "Natashas - The new Global Sex Trade" вийшла у 12 країнах світу, зокрема в США, Канаді, Великобританії, Туреччині, Іспанії) українською мовою й накладом у п'ять тисяч примірників стало можливим саме завдяки піклуванням цього Центру й фінансовій допомозі Місії Агенства США з міжнародного розвитку (USAID).

Радник з питань прав людини та ВІЛ/СНІДу Британської Ради Віна Лакхумалані (Індія) у своєму виступі назвала сексуальну експлуатацію одним з найстрашніших злочинів проти жінок.

- Це не є проблемою однієї країни - це глобальна проблема, -підкреслила доповідачка, - а значить і боротися з нею потрібно всім світом.

Знайомлячи з зібраними у книгу матеріалами власних журналістських розслідувань щодо торгівлі жінками, жертвами якої останнім часом все частіше стають вихідці зі Східної й Центральної Європи, зокрема українки, росіянки, молдаванки, чешки, румунки, канадський журналіст Віктор Маларек акцентував на тому, що масштаби цього злочинного бізнесу дедалі зростають. Нужденні молоді жінки стають жертвами обману та власного бажання "легкого" заробітку, потрапляючи у тенети нестерпного морального й фізичного приниження, сексуального насильства, рабства.

- Проституція - це не найдавніша професія, а найдавніша форма сексуального насильства над жінкою, - зазначає Віктор Маларек. - Часто-густо жінок, які виявилися втягнутими у секс-індустрію, звинувачують в тому, що вони це зробили свідомо, з власної волі й головну провину покладають саме на них. Отже у такий спосіб жінка перетворюється на вигнаницю, зневажену, відторгнуту суспільством. Таких жінок називають "повіями", "хвойдами", "шльондрами" та іншими огидними словами. А ось чоловікам, що користуються їхніми послугами, дають набагато кращі наймення - "клієнти", "відвідувачі", "покупці", що звучить набагато шляхетніше. Для більшості людей повії залишаються безіменними істотами, не гідними співчуття та розуміння. Своєю чергою чоловіки, що послуговуються повіями, - це або ті, хто полюбляє "стрибати в гречку", або ж просто нормальні "мужики". Таким чином, маємо подвійну мораль. При цьому люди якось не замислюються над причинами, що змусили нещасну стати на цей шлях й тим, що попит на споживання відповідних послуг надходить саме від чоловіків - не було б попиту, не було б і пропозиції. Чоловіки ж є і головними ділками у злочинному бізнесі з торгівлі "живим товаром" - керуюча роль належить саме їм. Не жінки, а саме чоловіки є тією силою, що заправляє секс-індустрією. З огляду на це покладати основну провину на жінок було б некоректно і несправедливо.

Щодо сучасних українських реалій, то Віктор Маларек називає Київ та Одесу містами з найбільш розвинутою й розгалуженою кримінальною секс-індустрією. Ці ж міста у відповідних колах вже давно мають стійку репутацію як певних центрів секс-туризму.

На сьогодні ж, Україна у відповідних довідках фігурує і як один з епіцентрів розповсюдження венеричних хвороб в Європі.

У своїй книзі журналіст наводить чимало історій, "героїнями" яких за низкою рокових обставин судилося стати українським жінкам та дівчаткам. Зокрема досить повчальними постають приклади з харків'янкою Марією, Тетяною з Луганщини, Олександри з Чернігова, які спокусившись можливістю заробити непогані гроші необтяжливою працею за кордоном, потрапили у сексуальний полон, вирватись з якого їм вдалося лише дивом. Всі три "Наташі" повернулися на Україну важко травмованими як морально, так і фізично.

Маларек наводить випадки, коли в ролі зловмисників-вербувальників жінок виступали вчителі, психолог, дружина міліціонера та донька сільського священика.

В борделях Європи та Азії жінки опинялися внаслідок користання послугами приватних фірм з працевлаштування (чимало з них, за дослідженням Маларека, створені спеціально для потреб кримінальних угруповань, пов'язаних з надприбутковою секс-індустрією); шлюбних агенцій; "протекції" знайомих та їхніх приятелів; через оголошення, розміщені в світовій мережі Інтернет. Зафіксовані випадки, коли привабливих дівчат та жінок просто викрадали з вулиці посеред білого дня.

Заступник начальника Управління політики зайнятості та трудової міграції Міністерства праці та соціальної політики України Василь Гусечко назвав телефон, за яким кожен громадянин перед тим, як завітати до тієї чи іншої фірми, що надає послуги з працевлаштування за кордоном, або шлюбної агенції, яка обіцяє підшукати заможного нареченого в Європі чи Америці, може звернутися для того, аби отримати компетентну відповідь щодо надійності фірми в сенсі легальності й законності її діяльності. Отже таку інформацію можна отримати за номером (044) 289-50-97, з 17-00, до 18-00 по понеділках, вівторках та середах.

P.S. У Києві "СПЕЦКОР" побував завдяки запрошенню на захід, отриманому від обласної організації Національної спілки журналістів України.

Марійка

"Коли Марійка вийшла з літака в міжнародному аеропорту Каїра, їй в обличчя вдарив струмінь гарячого, сухого повітря. Струнка, зеленоока дев'ятнадцятирічна блондинка приголомшено роззирнулася... Коли вона з'явилася в переповненій залі прибуття, тримаючи в руці свою валізу, її зустрів якийсь огрядний росіянин. Прохрипів її ім'я. Вона кивнула головою, а він міцно вхопив її за руку й хутко повів до рудуватого запорошеного джипа.

На задньому сидінні тулилися одна до одної ще три дівчини років вісімнадцяти-дев'ятнадцяти - двоє з Молдови та одна з Росії. Дівчата мовчали. Були сумні і перелякані... Джип понісся кудись углиб випаленої пустелі, а Марійка заплющила очі й мовчки помолилася.

Кількома тижнями раніше в її рідному Харкові, в агенції з працевлаштування, крикливо вбрана опасиста жінка захоплено розповідала Марійці, що вже домовилася про роботу для неї - офіціанткою позмінно в Тель-Авіві. Спочатку Марійка занепокоїлася. Чула ж бо про дівчат, яких зваблювали вигаданими роботами, а потім примушували працювати проститутками. Проте жінка вербувальниця наполягала - присягаючись усім на світі, й Ісусом, й дівою Марією - що ця пропозиція надійна і чесна.

Марійку було не важко ошукати: Вона відчайдушно потребувала роботи. Мала хвору маму й безробітного п'яничку-батька. Дві її молодші сестрички марніли просто на очах. Ця пропозиція була для неї єдиною нагодою якось звести кінці з кінцями. Марійка відчувала всіма фібрами свого тіла, наскільки це все ризиковано. Але знала, що мусить погодитися. Чи не найбільше насторожував незвичний маршрут подорожі - плутаний і мінливий, немовби в якомусь шпигунському романі. З Києва вона мала летіти до Відня. Тоді пересідала б на літак до Кіпру, а там на інший літак до Каїра. А вже з Єгипту її мали б везти машиною до Тель-Авіва. Марійка висловила свої побоювання, але вербувальниця переконала її, що це пов'язано із заощадженнями величезних сум на вартості авіаквитків. І ось, після дводенної мандрівки, Марійчині мрії про нову роботу згасали з кожним кілометром шляху...

- Нам наказали зняти весь одяг, щоб нас могли оглянути. Це було так принизливо, - розповідала Марійка. - Нам було дуже страшно. Ми зробили те, що нам сказали. Один з чоловіків вибрав мене і росіянку... Тієї ночі я вперше збагнула, що таке - бути повією. Мусила обслужити вісьмох чоловіків. Почувалася жахливо ганебно. Після кожної зустрічі милася під душем, але бруд зсередини не змивався. Не знаю, зі скількома сотнями ізраїльтян я була змушена вправляти секс протягом наступних чотирьох місяців. З молодими, старими, вгодованими, огидними. Зі солдатами, чиїмось чоловіками та богомольцями."

Таня

"Таня - родом з Луганщини. Досягнувши двадцятирічного віку, почала шукати роботу, бо намагалася допомогти мамі, що доглядала брата-інваліда. Хоча вона і закінчила технікум, ніде не могла знайти місця праці, бо більшість заводів і фабрик у містечку не працювала. Одна мамина приятелька розповіла Тані, що заможні арабські родини в Еміратах наймають на роботу покоївок. За це вона нібито мала отримувати щомісяці приблизно 4 тисячі доларів.

...Коли Таня прибула до Абу-Дабі, її відвезли до борделю, де якийсь звідник заявив, що придбав її за 7 тисяч. Тепер вона мала працювати повією, аж поки сплатить свій так званий борг. Після тримісячного полону Тані вдалося втекти. Вона побігла до найближчої поліцейської дільниці, де розповіла свою історію. Важко повірити, але її звинуватили в проституції і засудили до трьох років в'язниці в пустелі. Після відбуття терміну, Таню, психологічно зламану й згамблену нарешті випустили. З її звідником не трапилося нічого. Врешті-решт, її, затавровану як повію в мусульманській країні, депортували в Україну".

Олександра

"Олександрі з Чернігова, двадцятирічній випускниці університету, що після розлучення залишилася з дворічною донькою на руках й потрапила у фінансову скруту, запропонував високооплачувану роботу в Німеччині далекий родич, який нахвалявся тим, що його власна донька також там працює і дуже з цього задоволена. Тож влітку Олександра та ще одна молода українка перетнули польський кордон, прямуючи на цю роботу. У Польщі їх насильно замкнули в якомусь будинку, де били й гвалтували. За кілька тижнів їх нелегально переправили через ріку в Німеччину, і там кілька разів перепродували всіляким звідникам-туркам. Разом з польськими, болгарськими та чеськими дівчатами Олександру примушували обслуговувати клієнтів у різних німецьких борделях. Пізніше, восени, жінок заарештували під час поліцейської облави. Олександру, яка вже була важко хвора, депортували в Україну, і там, поклали на три місяці в лікарню й зробили кілька хірургічних операцій. Причиною інфекції стало її закордонне сексуальне рабство. На жаль, цілком відновити Олександрине здоров'я так і не вдалося".

Оленка

"Оленка, 19-ти річна українка сидить навпроти мене в кав'ярні й безперестанку курить. Вона висока та струнка, має бліду шкіру й пофарбоване біляве коротке волосся. Вона нервово поглядає на свої темно-червоні нігті, розповідаючи про шестимісячне пекло, через яке вона пройшла як секс-рабиня в одному з барів північного боснійського містечка Тузли:

- За ніч я обслуговувала від восьми до п'ятнадцяти чоловіків. Мій власник обіцяв забити мене до смерті, якщо не робитиму того, що мені велять. То був жорстокий і зловісний чоловік. Такого краще не дратувати.

Оленка порахувала, що за півроку перебування в полоні її згвалтували понад 1 800 разів. Чоловіки платили власникові по 50 доларів. Вона не отримувала жодного цента. Одного жахливого вечора її передали десятьом солдатам. Її примусили виконувати всі забаганки миротворців.

- Я постійно мала посміхатися, щоб їм здавалося, ніби я отримую від цієї ганьби насолоду, - ледь чути шепотіла Оленка. - Ці чоловіки були наче звірі.

Вона не знає імен жодного з чоловіків, що скористалися нею за чей час, але пам'ятає їхні військові форми, а також відзнаки й погони на плечах - американські, канадські, британські, російські, французькі. Було багато солдатів. Були офіцери поліції ООН. А ще були робітники, які тисячами прибували в цей регіон після війни під егідою безлічі міжнародних фірм або ООН.

Коли Оленку нарешті заарештували під час облави в барі, серед поліцаїв, що здійснювали наліт, вона впізнала вісьмох своїх "клієнтів".

Уривки з книги Віктора Маларека "Наташі: сучасна світова секс-торгівля", Київ - 2004.



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть

Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64