Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Місту на Дніпрі - правдиву історію!

Обласним центром й досі курсують тролейбуси й трамваї з надписами на бортах "Дніпропетровську - 225", які нагадують про помпезно відзначений ювілей 2001 року. Проте досвідченими істориками у серйозних професійних дискусіях, які донині точаться в місцевому науковому середовищі щодо правдивої дати заснування міста, - ця навіть не береться до уваги.

Обмін думками йде навколо наступних основних гіпотез щодо дати заснування обласного центру: 1787 р. - закладення Катериною ІІ першого каменя в основу Спасо-Преображенського собору, яке офіційна історіографія та влада 19 століття вважали початком міста; 1784 р. - царський указ про будівництво міста на правому березі Дніпра; 1750 р. - перша документальна згадка про слободу Половицю; 1650 р. - перша згадка в документах про торговельне козацьке містечко Новий Кодак; 1635 р. - спорудження фортеці Кодак.

Стосовно ж 1776 р., на основі якого відзначалося 200- і 225- річчя Дніпропетровська, то в науково-дослідницьких колах він ніколи не вважався за дату заснування Катеринослава, адже поданий губернатором Азовської губернії В. Чертковим наприкінці грудня того року рапорт генерал-губернатору Новоросійського краю Г. Потьомкіну про укладання проекту і кошторису будівництва міста не може бути початком міста, позаяк це навіть не указ про початок його будівництва в статусі губернського міста.

Рапорт, план і кошторис були затверджені на початку наступного року. Після цього почалося будівництво Катеринослава-Кільченського, пізніше відомого ще під назвою Катеринослав-І. Проте майбутнього в цього міста не було. Далекий від "битого шляху", а тому непридатний для повнокровного економічного розвитку, незручний для комунікацій, необхідних губернському місту для адміністративного управління великою територією, підтоплюваний під час весняних повеней водами Самари і Кільчені, постійно заболочений, із загрозою епідемії малярії Катеринослав-І проіснував недовго.

Царським указом від 30 березня 1783 р. з Новоросійської й Азовської губерній було створено Катеринославське намісництво на чолі з князем Г. Потьомкіним-Таврійським. Згідно з цим указом, місце губернського міста визначалося "по лучшей удобности на правой стороне р. Днепра у Койдака". Ще відвертіше про корені нашого міста говорить опис Катеринославського (1784) намісництва: "Екатеринославль - вновь учреждаемый город из местечка Новым Кодаком называемого…" Отже, як бачимо, прихильники дати заснування міста Катериною "биті" тодішньою катеринославьскою документацією, яка однозначно визнає первинність Нового Кодака.

Старе козацьке містечко Новий Кодак за документами відоме ще з середини 17 століття. Перша згадка про нього датована 1650 роком, коли тут було збудовано церкву. Зрозуміло, що церкву будували не на пустому місці, та й кодачанин Микита Корж говорив про існування містечка ще за польських часів.

Новий Кодак був центром Кодацької паланки, оскільки мав дуже вигідне місце розташування - на "битому" чумацькому шляху. Тут знаходилася адміністрація паланки, переправа через Дніпро (на іншому боці ріки стояло велике село), регулярно відбувалися ярмарки. Кодацька паланка - одна з найбільших та найзаселеніших у межах Вольностей Війська Запорізького - охоплювала значну частину правобережжя сучасної Дніпропетровської області та деякі інші території.

Саме місто було обнесене ровом та валом, на якому стояли тури з лози, набиті землею. Вал мав чотири бастіони для гармат та три дерев'яні вежі з в'їзними брамами.

Новий Кодак був щільно забудований. Ось перелік державних будівель, який дійшов до нас із 18-ого ст.: канцелярія, скарбниця, арсенал із пороховим льохом, церковне правління, митна контора при перевозі, шпиталь, школа, казарми, військовий палац. До того ж, у місті були церква (згодом побудували ще одну) та синагога. Паланкова старшина здійснювала управління, чинила суд, збирала податки. Але головним нервом життя Нового Кодаку була торгівля. Тут відбувалося три ярмарки на рік, проходили чумацькі валки та каравани суден. Таким чином, місто мало ярмарковий майдан, шинки, склади, заїжджі двори, різноманітні майстерні. До нас дійшли документи, які визначали кількість дворів у Новому Кодаку за часів існування Запорізької Січі. За ревізією, проведеною січовими старшинами І. Домонтовичем та І. Чугуєвцем, у лютому 1754 року в місті нараховувалося більше 500 дворів. На 1771 рік їх кількість скоротилася майже втричі. Це пов'язане з тим, що місто опинилося у вирі подій російсько-турецької війни 1768-1774рр. Надалі Новий Кодак стрімко відновлюється: у 1783 році він має вже 287 дворів, а у 1793 - 355 дворів та 2 тис. людей населення. У цьому ж році в Катеринославі зафіксовано аж... 680 (!) душ мешканців.

Ситуацію треба було міняти - і влада змінила її. У 1795 р. Новий Кодак офіційно приєднали до Катеринослава, тут заборонили винну торгівлю, ярмарки перенесли, а мешканців Кодака почали записувати у купці та міщани нового губернського міста. Частина (121 родина) виїхала, а інші прийняли нові правила гри. Тим більше, що з відкриттям у 1796 році наплавного мосту ділова активність зосереджується саме тут. І свій купецький хист кодачани вже могли реалізувати під гордим іменем катеринославців, сповідуючи народну мудрість: "Хоч горщиком назви, аби в піч не саджав". Проте, незважаючи на урядову підтримку, а тим більше після втрати її за Павла I, місто розвивалося достатньо повільно. Наприклад, у 1800 році чисельність населення склала 2634 чол., що цілком порівняно з Новим Кодаком у 1793 р. та дещо менше за кількість мешканців у тому ж Новому Кодаку в 1754 р.

Не можна проігнорувати значення й місце Половиці в історії нашого міста. Перша згадка про неї в документах належить до середини 18 ст., коли тут оселилося кілька запорозьких відставних козаків з Нового Кодака, заснувавши свої хутори. У 1768 р., після татарського нападу на Січ у Половиці осіла група запорожців Кодацької паланки, знайшовши собі тут більш спокійне життя. У Половиці поселилися також абшитований козак Микита Корж та колишній осавул Лазар Глоба. Після розорення Січі кількість козаків-поселян у Половиці збільшилася. Показником заселеності слободи є й той факт, що в 1779 р. її жителі, будучи прихожанами Миколаївської церкви в Новому Кодаку, отримали дозвіл будувати свою власну церкву.

- Не дивно, що до останнього часу імперська тенденція превалювала в історіографії нашого міста, - коментує, вже скоро місяць як в. о. начальника обласного управління культури, голова облорганізації Української Народної Партії Іван Шулик. - Зрозуміло, що така ситуація ненормальна і повинна бути докорінно змінена. Певні кола і сьогодні активно "проштовхують" ідею вшанування Катерини. Це тривожить. Коли говорять про те, що Новий Кодак не вкладався свого часу в межі теперішнього Дніпропетровська, а тому не може вважатися відправною точкою в історії сучасного міста, яке, сподіваюсь, врешті-решт таки отримає назву, що відповідатиме козацьким традиціям, то у відповідь на цю тезу хочу навести приклад російського міста Рязані. Під час навали татарів це місто було повністю знищено. І потім засновано знову вже в десятках кілометрах від попереднього свого місця розташування. Але ж історія Рязані починається із заснування того міста, яке було зруйноване татарами... Щодо історії нашого міста, то вести суперечки з приводу дати заснування, безумовно, потрібно обговорюючи, приміром, як відправну точку або ж Половицю, або ж Новий Кодак, або Старий Кодак, а чому б не згадати наш Монастирський острів, куди свого часу заходили на ремонт кораблі Володимира. Але в корені не правильно висувати версії Катеринослава. Та до того Катеринослава тут було безліч різних поселень зі своїми назвами, з датами заснування. Катеринославська версія настільки штучна, що не витримує жодної критики.

- На жаль, козацька складова нашої історії й досі не посідає належного їй місця, продовжує ігноруватися, - говорить кандидат історичних наук, доцент Дніпропетровського національного університету Олег Репан. - Новий Кодак як центр Кодацької паланки Війська Запорізького виконував багато функцій - адміністративну, воєнну, торговельну, культурну - які властиві саме місту, а не селу чи будь-якому іншому поселенню. Надвеликою для села була й кількість населення Нового Кодака: за даними перепису 1754 р там налічувалося більше 500 дворів, а це близько 3 000 чол.

- Дискусії можуть точитися з приводу конкретної дати заснування міста - 1650, 1645, коли побудували церкву чи 1635, коли була побудована фортеця, і тут справді потрібні глибокі дослідження, - але те, що містом цим є саме Новий Кодак - немає ніяких сумнівів, - переконаний історик, громадський діяч Євген Шульга. - А щодо Катерини ІІ та висловлювань окремих наших місцевих істориків й політиків про те, що вона була найвидатнішою й найефективнішою імператрицею, пам'ять про яку, мовляв, не гріх було б вшанувати, то Наполеон також був найвидатнішим імператором Франції, але це не означає, що в Москві повинен стояти йому пам'ятник. Катерина ІІ, можливо, для Росії і є найвидатнішою імператрицею, але це не означає, що вона повинна вшановуватись в Україні, і зокрема в нашому місті. А якщо хтось хоче поставити їй тут пам'ятник, то нехай напише на ньому так, як писав про Катерину Микола Костомаров у своєму видатному творі "Книга буття українського народу": "Цариця Катерина - німка, курва всесвітня... доконала козацтво і Січ". Можливо він висловився і різкувато, але це якраз той випадок, коли слів з книги не викинеш.



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть

Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64