Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


УКРАЇНськА В НЕБЕЗПЕЦІ!

Останнім часом, у зв'язку з поданням до ВР законопроектів, що стосуються мовної сфери держави, часто лунають посилання на досвід інших країн, проте у переважній більшості випадків ці посилання перекручують історичну правду. Приклад Швейцарії згадують найчастіше найбільше тут і перекручень.

Почати слід з того, що в цій країні не три і не чотири, як пишуть, а п'ять державних мов: три за Конституцією, і дві мови ретороманської групи (сабінська та верхне-егерська) проголошені державними спеціальними законами 1936 року. Проте слід зазначити, що, по-перше, такої мови як швейцарська не існує, а, по-друге, до кінця 18-го століття Швейцарія не була єдиною країною. У ролі країн, то незалежних, то формально залежних від німецького імператора виступали окремі кантони. Вони діяли здебільше спільно, бо мали спільних ворогів, проте загальношвейцарські органи влади було вперше створено наприкінці 18-го ст., а остаточно Швейцарія склалася як єдина країна тільки у 1840 році - звідси і багатомовність, бо Швейцарія є об'єднанням колись незалежних різноетнічних кантонів.

Фінляндія отримала двомовність після завоювання Росією. Справа в тому, що під час російсько-шведської війни значна частина шведської аристократії зрадила свою батьківщину і пішла на російську службу. Ці шведські зрадники та їх нащадки посіли чільні посади у створеному Великому князівстві Фінляндському, і написали "під себе" його Конституцію. Зараз Фінляндія реально не є двомовною.

У Бельгії двомовність було запроваджено під час голандського панування у 1815-1830 рр. Проте тут має місце такий же випадок, яу і у Швейцарії: бельгійської мови не існує. Фламанці користуються Фландрським діалектом голандської (щоправда самі фламанці вважають навпаки, що голандці користуються діалектом фламанської), валони та франкофони - двома різними діалектами французької.

В Ірландії двомовність було нав'язано (як і поділ країни) англійцями у 1921 році як одну з умов надання статусу домініону. Як наслідок, відродження ірландської мови, яке досягло значних успіхів на початку 20-го століття, зазнало поразки. Ірландська, як розмовна, зараз зберіглася лише в окремих місцях.

Канада до 1969 року юридично двомовною не була. Хоча офіційні особи часто заявляли про двомовність, це було традицією, а не письмовим законом. У 1969 році уряд Трюмо, намагаючись згасити хвилю Квебекського сепаратизму, провів закон, який передбачав надання французькій статусу другої державної на федеральному рівні з обов'язковим знанням двох мов усіма федеральними посадовцями; запровадження статусу офіційної двомовності (на відміну від Мороза, Трюмо чітко усвідомлював, що просто офіційного статусу не буває) в усіх комунах, де носії однієї з мов складають більше 10 відсотків.

Квебек відповів на це прийняттям закону, де французька мова проголошувалася єдиною державною мовою у провінції. Канадські англофони стверджують, що англійська мова у Квебеку фактично заборонена.

Цей приклад свідчить, що улюблена теза пана Мороза буцімто прийняття його законопроекту покладе край спекуляціям навколо "проблеми" російської мови - хибна. Закон Трюмо відрізняється від проекту Мороза тільки більшою досконалістю, головна концепція - єдина. Та він не припинив спекуляцій, а навпаки збільшив їх, загалом сприяв загостренню ситуації, що згодом визнавав і сам автор.

Щодо двомовності у Білорусі та тримовності в Криму, то ці події розвивалися на наших очах і все всім відомо.

Отже можна зробити такі висновки:

- в тих випадках, коли дво- або багатомовність є, з одного боку реальною, з другого грає позитивну роль - вона була викликана обставинами, яких не існує і ніколи не існувало в Україні. Найбільш позитивними прикладами є Швейцарія та Бельгія, проте ні швейцарської, ні бельгійської мови не існує;

- в тих країнах, де двомовність запроваджувалася за обставин, хоча б трохи схожих на українські - вона давала негативні результати;

- конкретний законопроект Мороза є некваліфікованим, бо не вивчивши світового досвіду, соціалісти поклали в його основу ідеї, які вже були випробовані в Канаді і дали результат протилежний очікуваному.

Вашій увазі була представлена аналітична замітка члена проводу Дніпропетровської обласної організації Української Народної Партії Костянтина Когтянца.



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть

Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64