Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Біло-блакитні плями на Помаранчевому сонці: чи є загроза для Світила?

"Не дай нам, Боже, чимось образити людей з Майдану, ми не маємо права обманути їхні сподівання", - сказав якось Президент Віктор Ющенко після перемоги Помаранчевої революції. Таким чином він наголосив на великій відповідальності особистій і своєї команди за майбутнє країни й народу, який відстояв свою честь і гідність, захистивши свободу й демократію в рідній країні.

Блискуча перемога жовто-гарячого руху людей доброї волі яскраво засвідчила всьому світу найкращі риси української нації, її громадянську й політичну зрілість. Сміливо кинувши виклик знахабнілій тиранії, що всілякими репресіями, залякуваннями і фальсифікаціями намагалася закріпитися на троні, волелюбні українці взяли гору. Ласкаво-лагідне, тепле помаранчеве сонце Свободи, що зароджувалось й починало виблискувати жовто-гарячими промінями на холодному зимовому Майдані, зігріваючи серця захисників демократії, таки зійшло над цілою країною. Світло добра і справедливості розвіяло гнітючу злу темряву й почало розтоплювати лід брехні та зневіри, даруючи громадянам держави надію на кращу долю. Нарешті країна отримала достойних правителів: Народного Президента Віктора Ющенка й Уряд національної довіри на чолі з послідовною його соратницею Юлією Тимошенко - два крила Майдану.

На жаль, ідилія тривала недовго. Морально-етична планка Помаранчевої революції виявилася надто високою для тих, хто у вирі буремних подій листопада-грудня 2004 року проголошували з трибун Майдану еру нових принципів і цінностей в політиці. Серед них декларувалися чесність, порядність, відкритість, прозорість, викорінення корупції, захист національних інтересів тощо. Та невдовзі почалися збої.

Здається, перший дзвоник щодо невідповідності взятим за орієнтир стандартам поведінки пролунав, коли, за даними поінформованих джерел, під час зустрічі з бензиновими магнатами Президент дозволив собі некоректний випад в бік присутньої на заході Прем'єрки, яка якраз обстоюючи національні інтереси, намагалась вплинути на ділків ринку пального. Тоді, кажуть, Віктор Андрійович запропонував Юлії Володимирівні в разі незгоди з ним написати заяву про звільнення і піти на вулицю дудіти в ріжечки разом з теперішньою опозицією.

Не можна назвати галантною і репліку глави держави про "морду" журналіста, перед якою його синові Андрію належало б продемонструвати рахунок за ресторанну вечерю.

Ефект вибуху бомби справило рішення Президента відправити у відстаку Уряд, якому він давав найвищі оцінки, наголошуючи, що "Юлія Володимирівна працюватиме довго", у відповідь на звинувачення в корупції, що пролунали на адресу його найближчого оточення - Порошенка, Третьякова, Мартиненка. Видається дуже сумнівним, що Президент, зробивши це, вчинив мудро і зважено. Урівнявши своїх друзів - Порошенка і компанію - з сумлінною працівницею й народною улюбленицею, ім'я якої скандував Майдан, та згарячу відправивши у відставку всіх купою, не віддавши по "заслугах" кожному своє, Віктор Андрійович запустив руйнівний механізм, що максимально ускладнив політичну ситуацію, зробивши зрештою, його самого її заручником.

Виходить, що Президент сам створив труднощі, долаючи які, дойшов аж до меморандуму зі своїм опонентом-антиподом - Януковичем. Той на цей час майже відійшов у політичне небуття, але підписаний документ, окрім того, що завдав пекучого болю щирим учасникам демократичного руху опору осені-зими 2004 року, повернув монстра на арену активних дій.

Деякі пункти пакту просто ошелешують, зокрема ті, в яких йдеться про амністію фальсифікаторам і припинення так званих політичних репресій. То що, ми мерзли на майданах, виборюючи право на амністію махінаторам? Виходить притягнення до відповідальності за кримінальні злочини - "політичні репресії", наявність яких визнає Президент? Ми домагалися приходу нової влади для збереження статусу-кво поцуплених в держави промислових об'єктів? А як же "бандитам - тюрми!"? А як врешті-решт щодо "ми - не козли!"?

Дехто закидає Тимошенко, що вона сама була націлена на переговорний процес (не дарма ж, мовляв, поєднувала помаранчеву й синю стрічки) і проводила певні перемовини з представниками "біло-блакитних". По-перше, Юлія Володимирівна як впливовий політичний діяч бажала, за її словами, з'ясувати позиції всіх фракцій перед голосуванням за нову кандидатуру прем'єра, а по-друге, результат перемовин, якщо вони і були, не спричинили до підписання меморандумів із такими далеко ідучими наслідками.

Справді, в політиці угоди між опонентами є звичною річчю. Та одна справа, коли йдеться, скажімо, про ситуативне політичне партнерство різних, навіть за ідеологіями, сил, але які коректні в суперництві між собою та загалом переслідують єдину мету - прогрес для держави, а інша - укладати мирову з "прапором" фальсифікаторів та сепаратистів, перемога яких мала б для країни фатальні згубні наслідки.

Недалекоглядність і помилковість Президента Ющенка в останніх політичних кроках простежується і в тому, що, даючи в інтерв'ю аргументації відставки уряду й підписання меморандуму з Януковичем глава держави виглядає настільки ж непереконливим і суперечливим, наскільки був грунтовним і рішучим на Майдані. Зокрема, він акцентує на тому, що міністри не уявляли своєї роботи без відеокамер. А як щодо прозорості влади? Щодо публічності у прийнятті рішень? Чи доречніше було б зачинитися у підземному бункері і не вилазити звідти?

Говорячи зараз про перспективи нового уряду, Віктор Андрійович наголошує на унікальних можливостях, які в того є для успішної діяльності на благо народу. А хто, цікаво, їх створив? Якщо Тимошенко робила не те і не так, то може це - комплімент уряду Януковича?

А от з якою тезою Президента не можна не погодитися, так це з тією, що у випадку незгоди з колегіально прийнятим рішенням, міністру не варто поспішати на телебачення, аби озвучити свою особливу думку - перед цим слід написати заяву про звільнення. В уряді Тимошенко так найчастіше грішив перший віце-прем'єр Кінах. І робив це він не лише на українському TV. Коли Юлія Володимирівна намагалася захищати національні інтереси, зокрема в енергетичній галузі, Анатолій Кирилович спішив до Москви, де, розкланюючись, вибачася за Україну перед російськими урядовцями. Але така негідна поведінка не завадила Кінаху після відправлення у відставку уряду Тимошенко отримати призначення на відповідальну державну посаду - секретаря Ради національної безпеки і оборони.

Тим часом новий прем'єр зі щирою бурятською посмішкою, який вже відзначився продемонстрованим вмінням цілуватися з Кучмою (чого, за визнанням новоспеченого керівника уряду, його навчив Брежнєв), періодично видає на-гора іронічні, а то й відверто зневажливі репліки щодо помаранчевого кольору, що став символом боротьби за свободу і демократію в Україні.

І все ж таки, при всій складності і неоднозначності нинішньої політичної сиуації в країні, не можна не констатувати вагомих відмінностей у порівнянні зі знайомими українцям реаліями Кучмізму та можливими жахами у випадку, якби до влади прийшов Янукович. Особливо яскраво прогрес вимальовується у площині демократичних перетворень, розвитку свободи слова. Навіть в конфлікті інтересів між Тимошенко і Порошенком та наступною реакцією на це Президента Ющенка також є свій позитив.

Політики з'ясовували стосунки публічно, відкрито демонструючи свої позиції, висловлюючи аргументацію "про" і "контра". Громадяни мали можливість оцінити сильні і слабкі сторони учасників протистояння і висловити власні думки з цього приводу. Щодо того, що жити стало краще - однозначної відповіді немає, та що життя явно поцікавішало - жодних сумнівів!

"Але ж ви, помаранчеві, переконались, що оточення вашого Ющенка не краще за тих, кого вони змінили? - закидають біло-блакитні. - Такі ж корупціонери!".

Щодо цього, то слід зазначити, що оточення Януковича набагато гірше, а нерідко, на відміну від оточення Ющенка, ще й з відверто кримінальним або минулим, або нинішнім, або майбутнім.

До того ж, бізнесове оточення Ющенка, яким би воно не було, не спонсорувало тотальні фальсифікації волевиявлення громадян та агресивний сепаратизм, що є речами, які поза всякими межами людської й громадянської моралі.

Реагуючи на закиди щодо перебирання владних повноважень відомством, яким керував Порошенко, Президент Ющенко переглянув їх і значно скоротив, ставши на перешкоді негативним тенденціям; а до того, взявши до уваги звинувачення у корупції на адресу секретаря РНБО, відправив у відставку самого Петра Олексійовича - це йому, як керівнику держави плюс (але що заважало зробити це раніше і без зняття з посади Юлії Тимошенко?). Поменшало в новому уряді і представників великого бізнесу чи вихідців з нього, чим зроблено ще один крок до відокремлення бізнеса від політики.

Отже про розчарування в Помаранчевій революції не може бути і мови. В ній не можна розчаруватись тому, що вона проявила найкращі риси української нації, призвела до перемоги свободи і демократії в країні й окреслила прекрасні ідеали, до яких належить наближатися.

Інша річ - має місце неповне виправдання сподівань щодо окремих політичних персоналій, але це не є чимось непоправним. Головне, що є перспектива, яку владним мужам треба берегти, не роблячи нерозсудливих і небезпечних маневрів, рушійною силою яких стають власні амбіції. Державним діячам в першу чергу слід пам'ятати про національні інтереси, які понад усе. В такому випадку завоюванням Помаранчевої революції нічого не загрожуватиме. Покращити ситуацію, як, в принципі, і ускладнити її, в громадян України є можливість під час наступних парламентських виборів.



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть

Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64