Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Приєднання України до Болонської системи: "про" і "контра"

Взятий Україною курс на адаптацію вітчизняної системи освіти до європейської моделі, отримав неоднозначну оцінку як серед науково-викладацького складу, так і студентства. Певна частина освітян, відзначаючи низку позитивних моментів, акцентують на суттєвих, з їхньої точки зору, недоліках подібних перетворень. Свої думки з цього приводу висловлюють Президент України Віктор Ющенко й опитані СПЕЦКОРОМ освітяни: начальник обласного управління науки Віктор Сиченко; доцент кафедри історії України ДНУ, к.і.н. Олег Репан; професор, завідуючий кафедри історії політичної теорії, директор Інституту гуманітарних проблем НГУ Віктор Юхимович Пушкін.

30-40 % з номенклатури спеціальностей вітчизняних вузів не відповідають євростандартам

Президент України Віктор Ющенко (запис зроблено під час телезустрічі глави держави з українськими студентами):

- Є речі очевидно позитивні, до яких ми маємо прагнути. Болонським процесом передбачається, що до 2010 року Європа повинна мати об'єднаний освітній простір. На цій території будуть уніфіковані дипломи вищих навчальних закладів. Сьогодні ми є свідками значної міграції молодих людей в пошуках роботи і достойної заробіної плати - людина повинна мати право вибору і це її фундаментальне право. Коли ми говоримо про Болонський процес, я з гордістю зазначаю, що, починаючи з 2005 - 2006 навчальних років, до диплому, який видаватиметься українським вузом додаватиметься офіційна вкладинка, яка засвідчуватиме, що випускник є спеціалістом, якого можуть приймати на роботу в усіх країнах, що приєдналися до цього освітнього проекту. Це очевидний плюс. Але є й очевидні проблеми. В номенклатурі наших бакалаврських і магістерських спеціальностей є близько 30-40 % таких, яких не знає Європа, вона ніяк не може їх тлумачити. Хіба держава не повинна бути відповідальною за це? Ми повинні розв'язати цю проблему, адаптувати вітчизняну освіту до європейських стандартів.

Болонська система стимулює студента до самостійної роботи

Доцент кафедри історії України ДНУ, к.і.н. Олег Репан:

- Труднощі сприйняття Болонської системи у певної частини студентів та викладачів, на мою думку, мають здебільшого ментальний характер - Болонський процес для нас є річчю новою, експериментальною, досконало не вивченою, а невідомість має властивість насторожувати. Проте є й деякі більш глобальні проблеми. Серед них - пов'язаний з Болонським процесом певний ухил в бік дегуманізації технічних, природничих спеціальностей. До проблемних слід віднести і такий фактор: Болонська система чималою мірою стимулює студента, націлює його на самостійну роботу задля здобуття знань, а для цього потрібен належний книжковий фонд, вільний доступ до Інтернету, але значна кількість наших вузів не мають належного матеріально-технічного забезпечення. Це суттєва складність.

Та незважаючи на це, особисто я є прибічником Болонського процесу. Класична система освіти, що існує у нас, потребує модернізації. Вона, якщо можна так сказати, є середньовічною за своєю структурою. Тобто викладач виступає в ній транслятором знань, студент їх споживає і потім на іспиті ретранслює. Таку систему від Болонської принципово різнить те, що остання вимагає від студента здійснювати автономну науково-дослідницьку роботу, викладач мусить давати студенту не лише знання, а й пропонувати йому методику наукових пошуків. Тобто викладач має окреслити проблеми, можливі підходи щодо їхнього розв'язвння і надати можливість студенту попрацювати самостійно - викладач має навчити його вмінню розв'язувати проблему. Це те ж саме, що не давати рибу, а дати в руки вудку. До речі, першим з українських вузів почав у себе відтворювати, "обкатувати" Болонську систему Києво-Могилянський Університет. Нині - це один з провідних вузів України. От вам і конкретний приклад успішного втілення європейської моделі.

Україна не прораховує можливих втрат

Професор, завідуючий кафедри історії політичної теорії, директор Інституту гуманітарних проблем НГУ Віктор Юхимович Пушкін:

- Україні безумовно не варто відмежовуватися від Європи, слід жити в загальносвітовому, європейському просторі і демократичні традиції тамтешньої вищої школи повинні прийти і на нашу освітню ниву. В цьому буде безперечний плюс запровадження Болонської системи. Серед мінусів - те, що ми не прораховуємо можливі втрати, адже у нас абсолютно інша ментальність, система освіти - більш фундаментальна. Сліпо поспішати до європейської системи освіти, не маючи для цього відповідних матеріально-фінансової бази, інфраструктури і т. д. і т. п. - досить необачно, я б навіть сказав, авантюрно. Ми можемо втратити власні освітні традиції, власну фундаментальну систему освіти, потужний гуманітарний блок.

В Європі зовсім інша освітня модель: викладач заходить в аудиторію, питає, чи є до нього запитання, відповідає на них і йде. Студенти мають відмінні можливості користуватись Інтернетом, у багатьох з них - портативні ноутбуки, не кажучи вже про комп'ютери. Молоді люди можуть вчитися і 5, і 7, і 10 років - поки не накопичуть відповідну кількість балів. Там дуже потужна технічна забезпеченість вузів. В наших вузах є комп'ютери, але цього на сьогоднішній день вже замало. У нас не вистачає бібліотечного фонду, аудиторій, у викладачів невисокі зарплати а у студентів мізерні стипендії. Є і такий момент: наша найкраща, найталановитіша молодь із здобуттям дипломів європейського зразку безумовно буде намагатися скористатися можливістю знайти застосування своїм здібностям в Європі. І знайшовши там собі місце, вони скоріше і залишатимуться там, а наша Батьківщина у такій спосіб втрачатиме найперспективніші інтелектуальні кадри.

Технічні спеціальності перевантажені гуманітарними дисциплінами

Начальник обласного управління освіти Віктор Сиченко:

- В травні поточного року Україна, приєднавшись до багатьох інших європейських країн, підписала Болонську декларацію. Слід зазначити, підготовку до адаптації вітчизняної системи освіти щодо вимог Болонського процесу розпочато давно і останні роки ця робота велася досить інтенсивно. Змінюється й вдосконалюється номенклатура дисциплін, що викладаються у вузах, освітньо-кваліфікаційні рівні випускників вищих навчальних закладів. Згідно з Болонською декларацією у її класичному вигляді, випускники вузів отримують базову освіту кваліфікаційного рівня "бакалавр", потім за бажанням, навчаються ще два роки для отримання наукового ступеню "магістра" й наступна стадія - здобуття докторського звання з відповідних наук... З приєднанням нашої країни до Болонської освітньої системи дипломи українських вузів визнаватимуться в європейських країнах-підписантах декларації.

СПЕЦКОР: Серед освітян є такі, які висловлюють побоювання, що подібне визнання сприятиме відтоку інтелектуальних кадрів з України, а це шкодитиме науковому потенціалу Батьківщини.

- Можливість виникнення такої проблеми дійсно не можна виключати. Запобігання їй - завдання й прерогатива Уряду. В країні потрібно створювати такі економічні умови, щоб людина, знайшовши робоче місце за її межами, не прагнула там залишатись. Хоча, за моїми даними, переважна більшість з українських громадян, що, маючи відповідний кваліфікаційний рівень, стажувалися або працювали за кордоном, через певний час поверталися до України і продовжували працювати саме тут. Не кожна людина може прижитися поза межами Батьківщини та й не слід забувати про те, що в Європі також існує своя доволі жорстка конкуренція на ринку праці. Отже, на мій погляд, ці побоювання не такі вже й суттєві.

Повертаючись до суті адаптації вітчизняної освітньої системи до європейської моделі, зазначу, що важливим аспектом у цьому процесі виступає підвищення якості нашої освіти й, пов'язаний з цим, перегляд навчальних програм вітчизняних вузів. В навчанні студента потрібно збільшити акцент на дисципліни, безпосередньо пов'язані з обраною ним спеціалізацією. Є нелогічним і ненормальним, коли замість того, аби вивчати профільну спеціальність, студента переобтяжують різними дисциплінами, не пов'язаними з його майбутнім фахом. Зокрема, має місце перевантаження технічних спеціальностей завеликою кількістю гуманітарних дисциплін.

СПЕЦКОР: Болонська система значною мірою спонукає студента до самостійної науково-дослідницької діяльності, стимулює, сказати б, проявляти творчу ініціативу в процесі здобуття знань. Але для цього потрібна відповідна інфраструктура: доступність до інноваційних технологій, наявність належного книжкового фонду. Чи достатньо забезпечені такою базою вітчизняні вузи? Чи не відіб'ються негативним чином існуючі в цій сфері негаразди на українському студентові?

- За європейською моделлю освіти - студент навчається, за вітчизняною - його навчають. Викладач начитує йому конспект лекцій і на іспиті перевіряє знання конспекта. Це не передбачає того, що студент може навчатися самостійно. В більшості країн з розвинутою ринковою економікою ситуація протилежна. Питання щодо технічної можливості автономного навчання абсолютно слушне. На жаль, в державному бюджеті немає статті щодо забезпечення вузів Інтернетом, комп'ютерами. З цієї складної ситуації вузи виходять самостійно. І слід зазначити, роблять вони це небезуспішно: до честі наших вузів, вони знаходять можливості для придбання нового обладнання, комп'ютерні класи є чи не на кожному факультеті, а бібліотеки мають достатнє наповнення науково-методичною літературою. Вузи передплачують сучасні наукові журнали, в тому числі й іноземні, регулярно перевидаються необхідні підручники. У цьому плані рівень є більш-менш нормальний, але звичайно ж, хочеться більшого і до цього потрібно прагнути.

СПЕЦКОР: А чи не вийде так, що після адаптації вітчизняної освітньої системи до Болонської, викладач взагалі відмовиться від начитування конспектів і буде заходити до аудиторій лише для того, аби тільки в загальних рисах окреслити певну наукову тему і дати завданя щодо повного самостійного оволодівання нею студентами, не надаючи при цьому необхідного базового матеріалу по суті зазначеного питання?

- Ця ситуація можлива за умов, коли викладач розробить відповідні методичні вказівки з вивчення дисципліни, забезпечить цим матеріалом студентів і гарантує надання їм необхідних консультацій. Мені відомі приклади по деяких спеціальностях, коли за кредитно-модульною системою студент отримає бали за лабораторний практикум за відсутності лекційних начитувань.



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть

Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64