Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


НАТО - гарантія безпеки і демократичного розвитку України

У прес-клубі Дніпропетровської обласної Спілки журналістів відбувся круглий стіл, темою якого стали взаємовідносини України з НАТО та можлива перспектива вступу країни до Організації. В заході взяли участь представники посольства США, Міністерства закордонних справ України, місцеві аналітики й політичні діячі. Про діяльність Північноатлантичного Альянсу детально інформували Перший Секретар Посольства США в Україні Майкл Уєхара та заступник директора Департаменту НАТО МЗС України Владислав Яснюк.

НАТО - міжнародна політико-безпекова організація

Понад півстоліття тому, 4 квітня 1949 року у Вашингтоні 12 країн - США, Канада, Великобританія, Франція, Італія, Бельгія, Нідерланди, Люксембург, Норвегія, Данія, Ісландія та Португалія - підписали Північноатлантичний (Вашингтонський) договір, створивши Оганізацію Північноатлантичного договору (NATO - North Athlantic Treaty Organisation), яку також називають Північноатлантичним альянсом. Згодом, за період від 1952 до 2004 року, відбулося п'ять етапів розширення Організації, і до неї приєдналися ще 14 країн. Сьогодні членами Альянсу є 26 держав Європи та Північної Америки.

На сучасному етапі зусилля НАТО спрямовано передусім на підтримку міжнародного миру й безпеки, протидію новим викликам і загрозам, гарантування стабільності й добробуту країн - її членів.

НАТО провадить таку діяльність:

- здійснює миротворчі операції для врегулювання конфліктів, зосереджуючись на забезпеченні постконфліктного будівництва;

- бореться з міжнародним тероризмом, розповсюдженням зброї масового знищення, нелегальним обігом наркотиків, торгівлею людьми, незаконним відмиванням грошей;

- впроваджує міжнародні освітні та наукові програми;

- надає гуманітарну допомогу країнам, що постраждали від стихійних лих і техногенних катастроф;

- сприяє демократичному розвиткові країн, дотриманню основних прав людини, боротьбі з корупцією, ефективному державному управлінню.

26 країн-членів НАТО мають понад 860 млн. населення. Сукупний ВВП цих країн становить близько 43 % від світового ВВП. Вісім з десяти найрозвинутіших держав світу є членами НАТО. До Альянсу входять три колишні радянські республіки та шість країн колишнього соцтабору.

Ухвалення всіх рішень у НАТО відбувається на засадах консенсусу. Кожна країна-член НАТО має право вето. Це дає змогу заблокувати будь-яке неприйнятне для неї рішення Альянсу.

Підготовка країни до вступу є потужним стимулом до піднесення рівня життя громадян до стандартів країн розвиненої демократії. Вступивши до НАТО, країна отримає безпрецедентні гарантії безпеки, територіальної цілісності, недоторканності кордонів та державного суверенітету.

Для міжнародних інвесторів це - очевидний знак стабільності, а отже, більшої інвестиційної привабливості. Членство в НАТО надає широкі можливості брати безпосередню участь у виробленні рішень, які стосуються глобальної безпеки. Нарешті, участь у системі колективної безпеки, яку створюють країни-члени НАТО, є вигіднішою економічно, оскільки дає змогу зменшити податки громадян на утримання збройних сил.

Чи має країна-член НАТО розміщувати на своїй території військові бази Альянсу?

Власне, баз НАТО взагалі немає. Існують бази країн-членів НАТО. Кожна країна-член НАТО повністю зберігає суверенітет на своїй території. Розміщення іноземних військових баз на території іншої держави відбувається тільки за згоди цієї держави та на підставі її двосторонніх домовленостей з іншими країнами. До того ж розміщення іноземних військових баз на території України забороняють норми Конституції.

Чи є обов'язковою участь країн-членів НАТО в усіх військових операціях Альянсу?

Рішення щодо участі у військових операціях Альянсу кожна країна-член приймає самостійно. НАТО не може примусити жодного зі своїх членів до участі у військових операціях, оскільки кожне рішення в Альянсі ухвалюють консенсусом. Навіть якщо військову операцію розпочато, це не означає, що всі країни-члени є її учасниками. Крім того, в Україні рішення щодо спрямування підрозділів Збройних Сил України за кордон ухвалює Верховна Рада.

Чи погіршаться відносини з Росією після вступу України до НАТО?

Погіршення не відбудеться, і про це переконливо свідчать нинішні відносини Росії з країнами колишнього Варшавського договору та колишніми прибалтийськіми республіками СРСР, які стали членами НАТО. Росії вигідно мати на своїх кордонах стабільного, предбачуваного, економічно розвиненого сусіда - члена НАТО, а не потенційне джерело напруженості. Сама Росія інтенсивно розвиває партнерські стосунки з Альянсом, використовує його військові стандарти, разом з НАТО бореться з міжнародним тероризмом. Підприємства оборонно-промислового комплексу Росії активно співпрацюють із західними виробниками озброєнь. Росія модернізує військову техніку своїх Збройних Сил разом з країнами - членами НАТО, здійснює авіаційні перевезення для потреб НАТО.

Чи варто Україні стати нейтральною державою?

Нейтральний статус надто дорого коштує країні. Нейтральнав держава має самостійно гарантувати свою безпеку та оборону від усього можливого спектру загроз. Для протидії сучасним викликам і загрозам політично доцільніше та економічно вигідніше використовувати можливості ефективної організації колективної безпеки, якою є НАТО. Крім того, нейтральний статус країни має бути міжнародно визнаним. Однак навіть це не дасть гарантій безпеки державі. Наприклад, нейтральний статус Бельгії перед Першою світовою війною не забезпечив цю державу від німецької окупації.

Чи обмежується діяльність НАТО політичними і військовими аспектами?

НАТО активно розвиває цивільні напрямки своєї діяльності. Завдяки Євроатлантичному центру НАТО з координації реагування на катастрофи Україна отримала істотну міжнародну допомогу для подолання наслідків повеней у Закарпатті 1998 та 2001 років. Через Центр надано міжнародну допомогу США, які потерпали від урагану "Катріна" влітку 2005 року, і Пакистану, що постраждав від землетрусу восени та взимку 2005 року. В Україні також реалізують спільні з Альянсом програми препідготовки українських військовослужбовців, звільнених у запас. Протягом 2002-2003 рр. здійснено спільний проект зі знищення в Україні 400 тис. застарілих протипіхотних мін. Тепер в Україні втілюють проект (вартістю 25 млн. євро) з утилізації застарілого озброєння та боєприпасів.

Курс України на вступ до НАТО повністю відповідає українському законодавству

Таку можливість передбачає передусім Конституція України. Зокрема, стаття 17 проголошує, що найважливішими функціями держави є "захист суверенітету і територіальної цілісності україни". В Конституції немає жодної норми, яка визначала б нейтралітет держави або її відмову від участі у міжнародних організаціях як засіб гарантування національної безпеки.

Ще 1993 року Верховна Рада затвердила "Основні напрями зовнішньої політики України", де визначено, що з огляду на кардинальні зміни після розпаду СРСР проголошений у Декларації про державний суверенітет1990 року "намір стати в майбутньому нейтральною та позаблоковою державою має бути адаптований до нових умов і не може вважатися перешкодою її повномасштабної участі у загальноєвропейській структурі безпеки". Таку структуру безпеки, як наголошено в "Основних напрямах", належить створити "на базі існуючих міжнародних інститутів", зокрема НАТО. А "повне членство України в такій структурі створюватиме необхідні зовнішні гарантії її національної безпеки".

Підвалини національної безпеки закладено в Законі України "Про основи національної безпеки" (2003). Одним із стратегічних завдань у цій сфері є повноправна участь України в загальноєвропейській та регіональних системах колективної безпеки, зокрема - набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. При цьому потрібно зберігати добросусідські відносини й стратегічне партнерство з Російською Федерацією та іншими державами світу.

Курс України на вступ до НАТО регламентують також Постанова ВРУ "Про рекомендації парламентських слухань про взаємовідносини та співробітництво України з НАТО" (2002), рішення Ради національної безпки і оборони України "Про Стратегію України щодо Організації Північноатлантичного договору (НАТО)" (2002), Указ Президента "Про Воєнну доктрину України" (2004) та інші нормативно-правові акти.

Вступ України до НАТО не зашкодить розвиткові національного оборонно-промислового комплексу (ОПК)

Багатьох людей в Україні непокоїть те, що після вступу до Альянсу країні доведеться згорнути свій оборонно-промисловий комплекс, оскільки вона буде змушена запровадити військові стандарти НАТО й переозброїти своє військо, відтак припиниться військово-технічна співпраця з Росією. Насправді такі побоювання не мають під собою підстав.

По-перше, НАТО не вимагає ані скорочення, ані переозброєння українського війська, ані запровадження нових стандартів для зброї, ані відмови від військово-технічної співпраці з Росією. Неодмінною умовою вступу до Альянсу є оперативна сумісність із збройними силами інших країн НАТО, тобто здатність діяти разом. Мати однакову зброю аж ніяк не обов'язково. Наприклад, арсенал нових членів НАТО - країн колишнього соцтабору донині на 40 % складається з озброєння радянського та російського виробництва.

По-друге, стандарти НАТО стосуються лише деяких видів озброєнь. Перехід на ці стандарти означає передусім застосування у себе в країні новітніх технологій виробництва, появу додаткових можливостей модернізувати власне озброєння, а також створення нових робочих місць завдяки національним та міжнародним замовленням.

По-третє, частково переорієнтувавши свій оборонно-промисловий комплекс на стандарти озброєнь країн-членів НАТО, Україна не мусить розривати спільне з Росією виробництво зброї за наявними чи новими зразками. Навпаки, вона зможе його поглиблювати, застосовуючи новітні технології.

Перехід на стандарти НАТО створить для України нові можливості доступу на ринки збуту військової техніки та озброєнь. На це вказує досвід країн Центральної і Східної Європи. Так, наступного року після вступу до Альянсу експор зброї з Чехії зріс майже втричі, з Польщі - більше ніж утричі.

Питання про референдум щодо вступу до НАТО кожна країна вирішує самостійно

Серед обов'язкових процедур вступу до НАТО проведення загальнонаціонального референдуму немає. Це питання кожна країна вирішує самостійно. Наприклад, з десяти країн, що останніми приєдналися до Альянсу, референдум щодо вступу проводили тільки дві - Угорщина та Словенія.

Законодавство України не містить вимоги провести референдум щодо вступу до НАТО, але гарантує громадянам право на таке волевиявлення. Отже, як не раз наголошував Президент Укарїни, держава обов'язково зважатиме на волю українських громадян, коли остаточно вирішуватиме питання про вступ до Альянсу.

На нинішньому етапі проведення такого референдуму є недоцільним, передусім з огляду на надто малу поінформованість громадян щодо НАТО. За даними дослідження, яке провів фонд "Демократичні ініціативи" в жовтні 2005 року, 56,8 % опитаних повідомили, що не досить добре обізнані з діяльністю цієї Організації. 24 % заявили, що взагалі нічого не знають про неї. Водночас 46 % висловили бажання більше довідатися про Альянс. Отже, результати референдуму на нинішньому етапі відображали б не об'єктивну думку громадян, а рівень непоінформованості та поширення упереджених уявлень про НАТО в українському суспільстві.

Україна співпрацює з НАТО вже близько 15 років

Співпраця України з НАТО почалася в березні 1992 року, коли вона стала членом Ради Північноатлантичного співробітництва.

Від 1997 року Україна бере активну участь у програмі "Партнерство заради миру". У липні 1997 року в мадриді Україна й Альянс підписали Хартію про особливе партнерство, яка визначає засади і сфери співпраці з НАТО. Для поглиблення та розширення відносин з НАТО у листопаді 2002 року в Празі офіційний Київ підписав з Альянсом План дій Україна - НАТО. У квітні 2005 р. Україна приєдналася до Інтенсивного діалогу з НАТО з питань набуття членства та відповідних реформ. Такий діалог Альянс пропонує тим країнам, котрі висловили зацікавленість приєднатися до НАТО й готові впроваджувати відповідні реформи. Інтенсифікований діалог - перший етап офіційного процесу підготовки країни до вступу. Наступним етапом є опрацювання Плану дій щодо членства в НАТО. Після виконання такого плану країна може одержати запрошення стати членом Альянсу.

"НАТО должно самораспуститься"

Депутат Верховної Ради, перший секретар Дніпропетровського обкому КПУ Віктор Борщевський на заході в Дніпропетровському прес-клубі виступив категоричним опонентом НАТО та можливого у перспективі вступу України до Північноатлантичного Альянсу:

- НАТО - это организация коллективной безопасности. В этой связи возникает вопрос, а какая сегодня возникла угроза для Украины, с какой стороны, что ей необходимо вступать в НАТО? Если говорить о безопасности, то я вообще не вижу, как НАТО может в принципе решать эти вопросы: продолжается конфликт внутри НАТО между Грецией и Турцией; остаются проблемы Ирака и Афганистана. В Ираке продолжается вмешательство войск государств-участников НАТО. В Афганистане на деньги участников НАТО был вскормлен Талибан, а сегодня, когда в результате этого из страны была изгнана вся интеллигенция - 400 тыс. афганцев с высшим образованием находятся за пределами страны, НАТО пытается там наводить свои порядки.

НАТО четко предусматривает надгосударственные структуры. Соответственно многие решения будут приниматься не у нас в Украине, не нашим народом, а кем-то извне, за границей.

Поэтому сегодня многие люди правильно делают, что не видят необходимости, чтобы Украина стала участником НАТО. Пребывание наших войск в Ираке свидетельствует о том, что они превращаются в иностранный легион, становясь инструментом для решения каких-то натовских проблем.

Бороться с коррупцией и утверждать демократию можно и в рамках других международных организаций. Вступление Украины в НАТО не только не решит украинские проблемы, а усугубит их. КПУ и антикризисная коалиция Верховного Совета выступает категорически против вступления Укрины в НАТО, считает, что вопрос о вхождении в НАТО должен решать украинский народ, причем как можно быстрее. Результаты проведенного в Крыму народного референдума говорят сами за себя. И вообще мне интересно, а зачем НАТО нужна Украина? Для чего? Относительно самой организации, считаю, что НАТО должно самораспуститься.

"Потрібно відкинути сторонні аргументи щодо вступу чи не вступу до НАТО, які звучать з-за меж України."

Президент асоціації аналітиків політики, політолог Владислав Романов:

- Результати соціологічних опитувань щодо НАТО, проведених в нашому регіоні та їхня динаміка вказують на те, що кількість прибічників вступу до НАТО і ЄС зростає відповідно до зміни демографічної ситуації в Україні, тобто молодь дійсно більше симпатизує НАТО. Отже, на мою думку, це питання через декілька років взагалі не буде стояти на порядку денному, тому що хоча і повільно, але відбуваються серйозні зміни цінностних, світоглядних орієнтацій в нашому суспільстві.

Стосовно закидів на адресу НАТО щодо Афганістану, я лише нагадаю, що інтервенція СРСР до Афганістану коштувала життя мільйонам афганців і 14 тис. наших співгромадян і це була абсолютно невмотивована війна.

Розумію, чому комуністи і антикризовики хочуть провести референдум щодо членства України в НАТО якомога швидше - тим більше вірогідності отримати відповідь "НІ". Справді, переважна частина населення зараз налаштована саме так. Посилання на проведений "народний референдум в Криму" мені видається некоректним - це звичайне соціологічне опитування, тим більше проведене серед власних ідеологічних прибічників. Для референдуму існують інші процедури і механізми.

...Питання щодо НАТО може бути зактуалізоване в разі виникнення серйозного загострення ситуації на наших кордонах - а цього не можна виключати - яке загрожуватиме суттєвими регіональними геополітичними змінами. І тоді нам потрібно буде терміново вишукувати того, хто буде здатний простягти руку допомоги і захистити країну, в тому числі і військово-політичними засобами. Нині ми вже чуємо від деяких політиків прямі заклики до ліквідації української незалежності, зазіхання на нашу територію, зокрема такі претензії висловлюються щодо Криму, низку інших зухвалих заяв... а потім їм ще "медальки" видають. Це є прямою провокацією. Тому, підходячи до розв'язання цих питань зважено і перспективно, нам все-таки, з моєї точки зору, потрібно зробити перший крок - відкинути сторонні аргументи щодо вступу чи не вступу до НАТО, які звучать з-за меж України.

Чи взмозі нині Україна самотужки, власними збройними силами й підрозділами структур, що стоять на варті національної безпеки, відповідати на ті виклики, які зараз з'являються - а це і міжнародний тероризм, і загроза енергетичній безпеці та багато інших?

Світ XXI сторіччя - світ глобальних кооперацій, угод. Рано чи пізно Україна визначиться зі своєю позицією щодо НАТО. Але роблячи вибір, маємо бути свідомими відповідальності перед нащадками.

"Cуществующие в НАТО критерии и стандарты по военным вопросам гораздо более прогрессивные, чем те, что, достались нам от советсткой армии."

Заступник головреда "Зорі", політоглядач Юрій Райхель:

- Я всегда умилялся аргументацией относительно агрессивности блока НАТО и того, что решения, мол, в случае вхождения Украины в Альянс, будут приниматься не в Киеве, а где-то. Устав НАТО гласит, что любое решение принимается консенсусом и достаточно голоса "против" одной страны, чтобы оно не было принято. Так вот такое НАТО его противников, видите ли, не устраивает и в то же время они выступают за присоединение Украины к организации коллективной безопасности, где верховодит Россия - вот это "пожалуйста", это для них - то, что нужно.

Если уж не вступать - так никуда, а если вступать - так тогда в более прогрессивную организацию! Я считаю существующие в НАТО критерии и стандарты по военным вопросам гораздо более прогрессивными, чем те, что, достались нам от советской армии. Военная организация Альянса несравнимо лучше. Поинтересуйтесь мнением наших офицеров, которые участвовали в миротворческих операциях НАТО - они хоть английскому языку научились и пользоваться международными позывными, потому что советская власть не удосужилась это сделать. Кстати, недавно было написано о том, как наши пилоты в 1967 году устанавливали воздушный мост с Египтом - они не могли ориентироваться в международном воздушном пространстве, поскольку не знали принятого в переговорах жаргона…

- Зато Германию разгромили… - зауважує Борщевський.

- А если б еще не такая дурацкая политика советской власти перед войной… - реагує на репліку комуніста політоглядач. - Не будем сейчас об этом! Хотел бы сказать, что в дискуссии о НАТО нужно пользоваться нормальной аргументацией. Потому что, когда некоторые кричат о том, что они не хотят иметь иностранные войска на своей территории, то их почему-то не волнует присутствие в Украине иностранного Черноморского флота! Им интересно, чтобы сапог НАТО не топтал нашу землю, правда, непонятно какие сапоги имеются в виду, поскольку у НАТО как раз нет своих "натовских" сапог. А то, что иностранные войска до 2017 года будут на нашей территории - это их не волнует, для них это нормально. Так вот нужно быть последовательными в своих оценках.

Лікбез для Борщевського

- Обговорення щодо можливої участі військ НАТО у військовій операції в Іраку тривало в Альянсі близько двох місяців, - коментує жваву дискусію учасників круглого столу заступник директора Департаменту НАТО Міністерства закордонних справ Укарїни Владислав Яснюк. - США хотіли отримати позитивне рішення. Відповідно з правилом консенсусного прийняття рішень Люксембург і Бельгія унеможливили прийняття такого рішення. Відтак, як Організація НАТО не бере участі у військовій операції в Іраку. Сьогодні воно здійснює там навчальну місію, в складі якої пербувають і українські військовослужбовці-інструктори: співробітники підрозділів НАТО навчають представників структур безпеки Іраку захищати державний устрій в країні. Навідміну від Альянсу, рішення в організації колективної безпеки, створеної Ташкентським договором, приймається більшістю голосів.

- Тогда НАТО недееспособная организация! - робить висновок Борщевський.

-...Українські військовослужбовці братимуть участь в операціях НАТО виключно у відповідності з національним законодавства, - продовжуэ роз'яснення Владислав Яснюк. - Рішення щодо направлення підрозділів ЗС України знаходиться у компетенції ВР.

Щодо військових баз НАТО. Їх не існує в принципі. Є військові бази країн-членів НАТО. В разі вступу України до НАТО бази наших частин перебуватимуть у підпорядкуванні українського Уряду.

Що стосується негативних наслідків для українського ОПК. По-перше, на початку 90 рр. Росія прийняла рішення про створення замкнутого циклу виробництва озброєння в РФ і воно не мало і не має жодного відношення до обраного Україною Північноатлантичного курсу. Інше питання - як нам захистити свій ОПК зараз. Якщо ми говоримо про вітчизняний ОПК, то його розвиток або розвал ніяк не пов'язаний зі вступом чи не вступом України до Альянсу. Якщо він розвалиться, то це станеться через бездіяльність відповідних структур, які ним опікуються.

Наголошую, нині 11 країн-членів НАТО мають на озброєнні радянські зразки.

- И до какой поры это будет продолжаться? - запитує Борщевський.

- Стільки, скільки буде потрібно, - відповідає Яснюк. - В НАТО немає вимог щодо переходу на американські, французькі, німецькі чи будь-які інші зразки озброєння!

- Украина будет выпускать ракеты, танки? - уточнює Борщевський.

- Звичайно! - заспокоює того Яснюк. - Стандарти НАТО стосуються трьох основних напрямів - це мова, карти і зв'язок. Рішення про перехід на натівські стандарти - в наших інтересах і мають прийматися нами самими, тому що перехід на них розширить ринки продажу нашої зброї.

- Какие, например? - пильнує комуніст.

- Західні, - зазначає Яснюк, - ринки країн-членів НАТО.

- Сколько будет стоить Украине вступление в НАТО? - турбується Борщевський.

- Загалом внески країни до бюджетів НАТО становлять від 0,5 до 1 % її витрат на оборону, - доповідає Яснюк. - Обсяг коштів, що їх сплачуватиме Україна, залежатиме від того, якого вона досягне економічного рівня і в яких саме програмах братиме участь. Наприклад Польща сплачує близько 30 млн. євро на рік. Хочу сказати в НАТО не існує бюджетів на проведення військовизх операцій. Якщо країна приймає рішення про участь в тій чи іншій операції вона фінансує її з власного бюджету. Найбільш важливим мені видається інфраструктурний бюджет НАТО. Так от Польща, внесши 30 млн. євро отримала 300 млн. євро з інфраструктурного бюджету на розбудову своєї військової інфраструктури: аеропорти, дороги, порти. Тобто потрібно знімати заполітизованість цього питання і бачити речі такими, якими вони є насправді й оцінювати їх з точки зору вигоди для наших національних інтересів.

І ще одне. Якщо стати на позицію Компартії, яка вбачає в НАТО загрозу для безпеки світу, в тому числі Україні, то чи не краще було б приєднатися до НАТО з тим, аби мати можливість впливати на її діяльність, зокрема блокуючи рішення? До речі, Росія має можливість впливати на рішення Організації. Не будучи де-юре членом НАТО, вона бере участь в процесах прийняття рішень Альянсу щодо безпеки в Європі. Україна такої можливості немає. Якби вона була б в НАТО - мала б право просто ветувати рішення, які її не влаштовують.



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть

Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64