Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Як журналісти і правоохоронці стосунки з'ясовували

До Дніпропетровської обласної організації Національної спілки журналістів України звернулися представники місцевої преси зі скаргами на правоохоронні органи та Міністерство з надзвичайних ситуацій з приводу перешкоджання у виконанні професійних обов'язків та судове переслідування газетних видань. Секретаріат НСЖУ вирішив негайно з'ясувати стосунки з кривдниками, для чого на прес-клуб до Спілки були запрошені відповідальні представники обласних управлінь МВС, МНС а також облпрокуратури. Між журналістами та посадовцями відомств зав'язалась гаряча дискусія.

У своєму слові член Секретаріату, головний редактор "Газети по-Дніпровськи" Борис Брагинський назвав ситуацію такою, що заслуговує на скрупульозний розгляд, оскільки останнім часом сталася низка серйозних конфліктів і скандальних інцидентів, пов'язаних з професійною діяльністю журналістів.

Зокрема, газетяр висловив претензії на адресу МВС та МНС стосовно перепон, з якими преса стикнулася у висвітленні трагедії на Мандриківській, 127:

- Мало хто з журналістів міг би сказати, що йому було дозволено працювати на місці події так, як це передбачено Законом України "Про інформацію", де чітко йдеться про те, що представник ЗМІ за пред'явленням редакційного посвідчення або іншого документу, який підтверджує його журналістський статус, має право перебувати в районі стихійного лиха, катастроф, в місцях аварій, масових безпорядків, на мітингах і демонстраціях, на територіях, де оголошено надзвичайний стан. Тобто ситуація на Мандриківській, 127 якраз відповідала тому, про що йдеться в Законі.

Насправді ж, прибулі представники ЗМІ зустрічалися з міліцейським кордоном, виставленим по всьому периметру будинку. І якщо рятівники, медики і психологи мали можливість виконувати свою роботу, то журналісти не мали допуску. Їх не допускали без будь-яких пояснень і коментарів. Просто казали "вам туди не можна" - "чому?" - "начальство наказало". Спроби прорватися, як правило, успіху не мали. Те ж саме відбувалося на початку в штабі, а в подальші дні - в місцях дислокації постраждалих, зокрема, готелях. З журналістами просто відмовлялися спілкуватися.

В результаті, як зазначив головред, інформація про катастрофу виходила почасти викривленою і неповною. В той же час рятувальникам МНС були створені максимально комфортні умови для роботи, в їхніх наметах навіть був проведений Інтернет.

Далі Борис Брагинський розповів про випадок з кореспондентом "Комсомольської правди" Миколою Тимошенком, якому адміністрація й охорона "Будинку колгоспника" не дозволили пройти до розселених там постраждалих, більше того - застосувавши силу й відібравши фотоапарат, диктофон, а також мобільний телефон, вигнали геть з території готелю.

Журналіст викликав міліцію, але ж сам і став її жертвою: спочатку прибулий наряд доставив кореспондента до Кіровського райвідділку, а коли там запідозрили "комсомольця" у вживанні спиртних напоїв, якісь люди в цивільному повезли його на огляд до медпункту. Цей заклад виявився зачиненим і газетяра, висадивши з автівки - відпустили на всі чотири вітри.

Наступними днями, за словами Брагинського, на журналіста завели кримінальну справу за буцімто вчинений ним дебош у готелі "Будинок колгоспника". Лише після втручання у ситуацію найвищого міліцейського керівництва країни центр громадських зв'язків обласного УМВС розповсюдив невиразну, як висловився головний редактор газети, заяву, з якої слідувало, що в діях журналіста складу злочину не вбачається.

- Тобто вирішили помилувати нашого колегу, але разом з тим у цій же заяві зазначалося, що "заходи, які вживалися співробітниками міліції, визнані правомірними", - цитує документ Борис Брагинський. - …А чому замість того, аби хапати журналіста, не були затримані і допитані охоронці й адміністрація готелю? Чому з них не взято покази? Чому не встановлено факт протидії журналісту - перешкоджання у виконанні професійних обов'язків? А як відомо, стаття 171 Кримінального кодексу передбачає за це порушення серйозне покарання, а саме - до 5 років позбавлення волі.

Наступним фактом, наведеним Борисом Брагинським, стала розіслана міліцією інформація по ЗМІ з приводу двох судових позовів, поданих до Кіровського райсуду керівництвом Дніпропетровського міського УМВС. Вони стосуються двох статей: "Иван Купала в погонах" та "О квартирном вопросе с криминальным душком", що були надруковані в "ЛИЦАХ".

- Ці матеріали не написані на чиєсь замовлення, вони не є політичною рекламою, це - звичайні авторські статті, в яких, власне, самій міліції приділяється не так багато уваги: в першій йдеться про порушення закону про тишу, в другій - про квартирну аферу, - говорить член секретаріату обласної Спілки. - В обох випадках автори задаються запитанням: куди ж дивиться міліція і чому таке взагалі можливо…

У відповідь на ці, на мій погляд, справедливо поставлені проблемні питання, міське управління міліції подає на газету до суду з загальною сумою позову в 15 тис. грн. Оскільки позови прийняті, то сплачено й пропорційно виставленій сумі мито - на це пішли державні кошти, з тих, на які міліція утримується. Зараз триває судовий процес. Але питання не лише в тім, що співробітники міліції подали в суд на журналістів… до речі, наскільки мені відомо, протягом останніх 10 років у нас не було подібних прикладів - останній такий випадок стався в 1996 році, коли кримінальна справа за позовом колишнього генпрокурора (покійного нині) була порушена проти журналіста Вадима Рижкова. Цей інцидент став дуже гучним, про який навіть говорили за кордоном, як про приклад порушення прав журналістів в країні. І от через стільки років ми нарешті дочекалися. Але, я продовжую, примітна деталь: державний орган подає в суд, вимагаючи компенсації не матеріальної, а моральної (!) шкоди. Це само по собі є грубим порушенням Закону!

…Ми, журналісти, не хочемо війни з правоохоронними органами і взаємного обміну компроматом. Ми хочемо знайти спільні позиції, які б змусили нас розцінювати викладені факти, як прикрі непорозуміння. В протилежному випадку доведеться констатувати наявність цілеспрямованої політики, кимось запроваджуваної.

Звільнений стараннями депутатки облради від Блоку мафіозі Лазаренка - гендуректорки ДОДТРК Вікторії Шилової з посади головного редактора обласної газети "Зоря" Вадим Климентьєв (всупереч волі трудового колективу), зажадав від присутніх правоохоронців звіту про хід розслідування справи щодо нападу на журналіста "9 каналу" Анатолія Шинкаренка, вчиненого чоловіком Шилової - депутатом Бабушкінської райради, власником автосалону "ЛЕОН" Вадимом Головком.

Керівник інформ-агенції "Придніпров'я", політолог Владислав Романов дорікнув міліції приховуванням інформації щодо резонансних кримінальних подій в місті. Як приклад був наведений випадок, коли "Джип" з козирними номерами на великій швидкості врізався у людський натовп на проспекті "Правди". За кермом автівки, як інформували згодом правоохоронці, перебувала впливова в місті людина - власник одного з міських автосалонів. Журналісту захотілося почути детальнішу інформацію про цей наїзд а також персону водія безпосередньо з вуст правоохоронців (чого, слід зазначити, забігаючи наперед,так і не було зроблено).

На висловлені претензії відповідав начальник центру громадських зв'язків УМВС в Дніпропетровській області Олексій Щербатов. Він поспішив запевнити журналістів у відсутності "системної політики", спрямованої на утиски преси і закликав до зваженого розгляду озвученої інформації:

- За станом на сьогодні не зафіксовано жодного звернення журналіста про те, що йому заважають в роботі. Щодо звинувачень стосовно перешкоджання журналістам у виконанні їхніх професійних обов'язків на Мандриківській, 127 - я там був приблизно за годину після вибуху: в оточенні стояли міліціонери і співробітники МНС і про команду когось пропустити не могло бути і мови. Журналістів не можна було пропускати, адже це було небезпечно для життя. І той, хто б це зробив, потім змушений був би відповідати. Причина недопуску - лише в цьому. Солдати в оточенні не могли пропускати журналістів, але вони все одно проходили, хитрували.

Тепер з приводу "Комсомольської правди". Я особисто розмовляв з кореспондентом Миколою Тимошенком. Комісія МВС провела детальне розслідування, в якому я теж брав участь - бесідував з адміністрацією, зі всіма. Якщо по-людськи - то сталося непорозуміння. Напередодні інциденту до "Будинку колгоспника" приїздила знімальна група "Інтера". На вході їх зустріла літня жінка і охоронець, яких би з роботи вигнали, якби вони когось пропустили. Журналістів попросили звернутися до адміністрації, пройти до директора. Кореспонденти так і вчинили, їх пропустили - вони нормально відзняли сюжети і поїхали.

Наступного дня приїздив місцевий "11 канал", який відпрацював аналогічно. Потім прийшов Коля - як він мені казав, що йому терміново був потрібен негативний матеріал, і він дуже поспішав. Він дістав диктофон і почав запис, на якому добре чути, як ця жіночка його просить: "ну, синочок, ну сходи до директора", потім охоронець почав просити. Але Коля проявив активність і все ж таки проник на територію готелю. Потім виник конфлікт. І не він викликав міліцію, а охорона. Міліція приїхала, підійшли двоє співробітників з ринку, взяли його й супроводили. Коля дуже нервував, вів себе якось неадекватно. Через те його направили до медпункту. Відразу скажу, що журналіст не був п'яним. Потім його відпустили. Отже, були вжиті нормальні заходи.

За результатами проведеного розслідування порушень в діях міліції виявлено не було.

- У журналіста відібрали диктофон… - зауважує Брагинський.

- Так, відібрали, - погоджується Щербатов. - Зі слів охоронців, вони діяли за внутрішньою інструкцією, за якою заборонено…

- До чого тут внутрішні інструкції? Вони ж порушують Закон України! - наполягає журналіст.

- Зачекайте, - парирує Щербатов, - ну от стоїть охоронець - чоловік з середньою освітою, а з ним - жінка, якій 55 років, які просять: "підійдіть до керівника, нехай вона вас проведе"… Коля сказав, що і вони були неправі, і сам визнав, що погарячкував, оскільки міліцію викликали через те, що він розбив там вікно. От і весь інцидент, який не вартий виїденого яйця.

- А кримінальна справа?

- Її не порушували. Покажіть мені інформацію про її порушення. Я не знаю, звідки ви це взяли. Вирішувалося питання чи порушувати справу по самому факту хуліганства, а не відносно журналіста. Міліція зібрала первинні дані. Жінка і охоронець звинуватили кореспондента - вікно ж таки було розбито. Коля - молодий, взагалі-то тихий, сором'язливий, але тут хлопець взяв і розійшовся. Ну, так сталося. Та немає тут нічого серйозного, цю тему треба зняти і все.

- У випадку з кореспондентом "Комсомольської правди" в діях відносно журналіста немає складу злочину, передбаченого ст. 171 Кримінального кодексу, оскільки в них відсутній умисел, - робить ремарку старша помічниця прокурора області Світлана Чорна.

- Стосовно газети "ЛИЦА"… - продовжує Щербатов. - По цьому факту йде судовий розгляд і мені не хочеться щось коментувати, але ці декілька публікацій… От ви кажете, що про міліцію там лише трохи, а ви візьміть хоча б заголовки, прочитайте їх, Борисе!

- Читаю: "Іван Купала в погонах"…

- В міліцейських погонах, - уточнює Щербатов.

- Ні, просто в погонах, - стверджує Брагинський. - Я ж це по вашому прес-релізу цитую… і "Про квартирне питання з кримінальним душком".

- Хіба в цих заголовках є щось непристойне, образливе? - запитує головний редактор газети "ЛИЦА" Олена Гарагуц.

- Ми розцінили ці статті такими, що ображають нашу міліцейську гідність і звернулися до суду, що тут такого? - захищає позицію правоохоронців Олексій Щербатов. - В процесі є певні нюанси: хтось ходить на судові засідання, а хтось ні. Нехай суд вирішить. Якщо ми будемо неправі, ми це визнаємо.

- Ваш прес-реліз, в якому ви пишете, що редакція газети "ЛИЦА" систематично не з'являється на судові засідання - суцільна брехня! - заявляє Гарагуц.

- У нас є такі факти, - говорить Щербатов.

- У нас на руках повістка, яка відповідним чином була позначена в суді!

Автор однієї зі статей демонструє повістку, на якій проставлено відповідну позначку і заявляє, що судове засідання якраз ігнорує позивач.

- А щодо Анатолія Шинкаренка, - завершує Щербатов, - то як тільки мене того дня поінформували про інцидент, я негайно підключився до цієї справи. В той же вечір опитали людей, на яких він вказав. Ніяких претензій до міліції не було. Зараз справа в суді.

До дискусії долучається начальниця сектору взаємодії зі ЗМІ головного управління МНС України в Дніпропетровській області Ірина Козлова. Вона каже про те, що відомство завжди було і залишається відкритим для преси. А протягом аварійно-рятувальних робіт на Мандриківській оперативно розсилало інформаційні повідомлення за близько 300 електронними адресами. А ще представниця МНС звинуватила журналістів в тім, що вони надто злі і з двох повідомлень чомусь обов'язково обирають те, в якому йдеться про гірше.

Козлова також поділилась своїми негативними враженнями від того, як журналісти, за її словами, якось "по-обивательськи" і "навіть по-бабськи" обговорювали між собою на прес-конференції слова Нестора Шуфрича, а потім давали "саркастичні" коментарі:

- Ви можете бути незгодними з міністром, але будь-ласка, будьте коректними, - звернулася вона до представників ЗМІ.

Медіа-юрист Ігор Ворон, коментуючи дискусію відзначив, що головним редакторам не варто робити трагедії через судові позови проти їхніх видань. Він наголошує, що ця практика є нормальною для демократичних країн і в кожної сторони конфлікту є свої права, які можна і потрібно відстоювати у суді. Медіа-юрист також відзначив, що замість обурення стосовно позовів слід вміти захищати свою правоту відповідними аргументами й доказами в процесі судових засідань.

Головний юрисконсульт НСЖУ Тетяна Котюжинська (по телефону з Києва) наголосила на важливості знання журналістами власних прав, адже це є запорукою впевненості в собі і успішного самозахисту в разі потреби.

- Мене дуже засмутили слова посадовців з МВС, МНС і обласної прокуратури, оскільки за той час, що минув, можна було сподіватися на інші підходи до співпраці з журналістами та розуміння держслужбовцями своєї ролі в цьому процесі, - говорить Котюжинська. - …Можна, звичайно, списувати все на охоронців в "Будинку колгоспника" - мовляв, це "темні" люди, необізнані в законодавстві, і що з них взяти. Але, по-перше, незнання закону не звільняє від відповідальності за його порушення. По-друге, не журналісти мають ходити до адміністрації закладу, аби випросити в неї дозвіл на виконання професійних обов'язків, а адміністрація має попіклуватися про те, щоб роз'яснити своїй охороні законодавство України. І якщо їй пред'являють журналістське посвідчення, то вона має дотримуватись закону і в жодному разі не перешкоджати журналісту виконувати свої професійні обов'язки! І якщо охорона цього не знає, то це в першу чергу проблема її і адміністрації! Згідно з 171 статтею Карного кодексу, порушники мають бути притягнуті до відповідальності - таким є смисл статті і логіка законодавця. Ця норма передбачає відповідальність будь-якої особи і зовсім необов'язково щоб вона займала керівну посаду і була добре обізнаною та ерудованою…

…І якщо охоронець не впускає журналіста навіть після того, як побачив журналістське посвідчення, то це якраз і є умисел. Про що тут ще можна говорити, як не про явне перешкоджання! Слід давати собі звіт у тім, що якраз отакі дрібні, "не варті виїдених яєць" непорозуміння, як тут намагалися представити наведені випадки, і призводять до дуже великих проблем.

У своєму слові Тетяна Котюжинська також зазначила на незаконності різного роду табличок та написів про заборону відеозйомок. За її словами, міліція, володіючи спеціальними повноваженнями, має сама невідкладно реагувати на подібні порушення законодавства, без звернень до неї зі скаргами з цього приводу.

Щодо поданих обласним УМВС позовів проти газети, то Котюжинська висловила своє здивування стосовно того, що міліцейський юрист, який займався позовом, "забувся" про 49 статтю Закону "Про інформацію", що обмежує права органів державної влади у пред'явленні позовів до ЗМІ в частині "відшкодування моральної шкоди" - органи влади мають право вимагати від преси лише спростування інформації, висувати претензії по суті статті, але в жодному разі не вимагати "моральної" компенсації.

- А те, що журналісти дозволяють собі чи то на прес-конференціях, чи в своїх матеріалах "саркастичні коментарі", то треба усвідомлювати, що це є нашим правом, - реагує Котюжинська на слова представниці МНС. - Ми, як громадяни, сплачуємо роботу чиновників і вправі відгукуватися про них так, як хочемо. Мені здається, що ці речі елементарні для розуміння.

Котюжинська також навела як приклади три рішення Європейського суду, які скасували вердикти національного правосуддя проти журналістів й газет за те, що їхні матеріали про чиновників і політичних лідерів були написані, як зазначив євросуд, "дуже іронічною, саркастичною і навіть шокуючою й образливою мовою". Європейський суд вирішив, що Україна як держава була не права, позаяк порушила статтю 10-ту Європейської конвенції "Про захист прав людини і основних свобод". Суд визнав, що преса була обмеженою у своєму праві на жорстку критику політиків і державних службовців.

Даючи оцінку фактам недопуску журналістів на місце газового вибуху на Мандриківській, медіа-юрист Котюжинська зазначила, що мотивація правоохоронців відносно "небезпеки для життя представників ЗМІ і відповідальності за їхнє життя" не може бути виправданням обмеження професійної діяльності журналіста, оскільки в таких випадках вся відповідальність за долю співробітника ЗМІ покладена на редакцію, до якої він належить.

Декан факультету масових комунікацій ДНУ Володимир Демченко, відповідаючи на висловлені з боку посадовців звинувачення журналістів у "безцеремонності" і надмірної різкості матеріалів, порівняв в цьому контексті роботу журналістів з працею стоматологів, які теж дуже часто роблять своїм пацієнтам боляче. Він також наголосив на недоречності прохань до журналістів увійти в становище "охоронців" і рядових міліціонерів, які не вповні обізнані законодавством. За словами Демченка, місія журналіста не в цьому, а втому, щоб виконувати свій професійний обов'язок, що якраз журналісти і роблять.

Серед інших питань на заході була піднята проблема закритості для преси торговельних закладів і взагалі бізнесу як такого. За визнанням журналістів, бізнес виглядає набагато недоступнішим у порівнянні з державними органами влади. Зокрема, було вказано на невідповідність законодавству вимог різного калібру маркетів не проводити ніяких зйомок у торговельних залах.

Присутній на заході співробітник міліції пояснив, що це робиться з міркувань безпеки закладу, на що йому відповили, що це є порушенням Закону в принципі, і жодна внутрішня інструкція не може відміняти законодавчі норми.

Спостерігаючи за захопливою дискусією, СПЕЦКОР згадав випадки і з власної журналістської практики. Автор сайту пошкодував, що міліціонери вочевидь не знайомі з написаним ним задовго до "Івана Купали…" цілим циклом критичних статей на схожу тему - "ДИКІ ТАНЦІ З МЕНТАМИ під горілку, наркотики і шансон". Цей "опус" за 2004-2005 роки - одна зі статтей якого, до речі, має назву "Про нулів в погонах з Міліції ltd." - на масі конкретних прикладів розкриває проблему в її динаміці і є результатом тривалого спостереження за розвитком ситуації.

А щодо перешкоджань у виконанні журналістами професійних обов'язків, то поки що найяскравішим епізодом за участю СПЕЦКОРА став візит до гуртожитку "Дніпрошини", коли охоронець відмовився впускати журналіста у приміщення і, погрожуючи застосуванням фізичної сили, послав його на три букви разом із депутатом міської ради (!), який супроводжував автора електронного видання - члена НСЖУ. Про це читай в матеріалі "ЗОНА ВЕРБАСА"


Ваш коментар:
e-mail:

Warning: file() [function.file]: Unable to access ./comments/cart_656.txt in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_656.php on line 297

Warning: file(./comments/cart_656.txt) [function.file]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_656.php on line 297


Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_656.php on line 300


:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64