Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Відродити історичну пам'ять міста

Таку ціль поставив собі колектив науковців - істориків і краєзнавців, об'єднаних участю в проекті з увічнення видатних земляків "Події та персоналії", що здійснюється за підтримки Благодійного фонду Олексія Лазька. Програмою науково-дослідницької й просвітницької діяльності передбачено встановлення меморіальних знаків на честь видатних городян, патріотів ріднокраю та України, чиї імена виявилися незаслужено забутими, а то й навмисно витісненими, стертими радянською історіографією з пам'яті українців.

- На мій погляд, слово "патріотизм" сьогодні дещо втратило у своєму смислі і змісті, - висловлює занепокоєння голова робочої групи науковців, керівник Фонду Олексій Лазько. - Вважаю, що патріотизм тісно пов'язаний з відчуттям гордості за свою сім'ю, місто й країну. Людина не може бути таким собі перекотиполем, відірваним від історії. Історія нашого міста багатюща подіями і людьми, які їх створювали. Нам є що згадати і чим пишатися, тому ми вирішили спільно з істориками-краєзнавцями реалізувати такий проект.

- Для нашого міста це дуже значуща і знакова подія, адже ми хочемо відновити історичну пам'ять, без якої не може існувати людина, - переконаний письменник, перекладач Семен Заславський.

Говорячи про сутність проекту, кандидат історичних наук, доцент ДНУ Максим Кавун зазначає, що задум полягає в заповненні ніші, фактично видаленої з історії міста ХХ століття. Через сформований стереотип Дніпропетровська як технократичного міста й промислового центру майже повністю загублено гуманітарну складову його історії, видатні представники цієї сфери - громадсько-політичні діячі, педагоги, архітектори, краєзнавці - які зробили свій неоціненний внесок кожен в своєму напрямку, й досі залишаються незнаними, належно непошанованими.

- Ми маємо цілий пласт меморіальних пам'яток, присвячених діячам радянської доби - або партійцям-високопосадовцям, або провідникам галузей народного господарства, наприклад ракетно-космічної; наш проект кардинально вирізняється тим, що орієнтований на призабуті імена діячів гуманітарного профілю з національним колоритом, - зауважує Кавун.

Так, програмою, яку науковці визначили собі на 2008 рік, передбачається встановлення низки меморіальних дошок або ж барельєфів - конкретні рішення визначатимуться у подальшому творчому процесі - на честь дев'яти визначних особистостей, що жили й творили в нашому місті.

А це: відомий письменник-модерніст, урбаніст, автор роману "Місто" Валеріан Петрович Підмогильний, який був репресований і розстріляний радянською владою - встановлення меморіальної дошки планується на будинку Літературного музею.

Письменник-культуролог і видавець Андріан Феофанович Кащенко, який на початку ХХ століття розпочав популяризаторську серію творів про запорозьку спадщину, українське козацтво - меморіальну дошку планують встановити на Писаржевського, 24, де він мекшав (похований на Севастопольському цвинтарі).

Архітектор міста Дмитро Степанович Скоробогатов, який, за визначенням фахівців, був причетний до побудови ледь не половини дореволюційного Катеринославу, зокрема, будівлі міської думи, де нині розташоване училище культури - до 1982 року тут знаходився міськвиконком; казарми феодосійського полку (на пр. Гагаріна), жіночої гімназії (Московська, 6); комерційного училища (нинішня облрада, будівля якої була реконструйована в радянський період). Меморіальну дошку планується встановити на вул. Центральній, 14, що за ЦУМом, на будинку, який належав спочатку батьку архітектора, а потім перейшов тому у спадщину.

Біолог, флорист Іван Якович Акінфієв - автор десятків наукових праць в галузі природничої історії і педагогіки, серед яких чи не найголовнішою є "Рослини Катеринослава". Меморіальну дошку планується встановити на вул. Фучека, 15 - будинку, придбаному науковцем, в якому той прожив до самої смерті.

Потрійну меморіальну дошку мають намір встановити на будівлі нинішнього готелю "Україна" на честь будівничих Українського Дому: Петра Павловича Фетісова, Володимира Миколайовича Хреннікова та Дмитра Івановича Яворницького. Цей будинок, один з найгарніших в місті, був споруджений 1910-1913 рр. і є другим за значенням в Україні в стилі "український модерн". Купець і меценат В.М. Хренніков, який поєднував комерційну діяльність з участю в національному українському русі , зокрема в1905 році брав участь у фінансуванні видання першої української газети, яка потім була закрита владою, очолював Катеринославську "Просвіту" - виступив замовником цього будівництва і став власником будинку; П.П. Фетісов - архітектором; а Д.І. Яворницький - ініціатором й ідеологічним натхненником зведення будинку саме в цьому стилі, як законспірованої, за визначенням дослідників, пам'ятки українському козацтву.

Пам'ять двох українських педагогів - Олександри Якимівни Риндовської та Андрія Степановича Понятовського - планується увіковічнити на будівлі середньої школи № 33 (колишня Маріїнська жіноча гімназія), що на розі Червоної площі та вул. Червоної. Олександра Якимівна кілька десятків років була директоркою цього навчального закладу й очолювала роботу започаткованого нею товариства з піклування про жіночу освіту. Андрій Степанович був звичайним викладачем гімназії, який у 1859 році пожертвував свій двоповерховий будинок на користь гімназії за умови, що він ніколи не використовуватиметься за іншим призначенням.

Щодо практичних механізмів реалізації задуманого проекту, то відповідні, за існуючою нормативною базою, дозволи на встановлення меморіальних дошок, колектив науковців-однодумців сподівається виклопочувати у місцевої влади. За їхніми словами, для відмови з боку художньої ради при міськвиконкомі мають бути вагомі підстави, зокрема такі, як відсутність належного фінансування робіт та низька художня (мистецька) цінність пропонованих проектів. На це фахівці заявляють, що меморіальні дошки виготовлятимуться та встановлюватимуться коштом Благодійного Фонду, а їхньою художньою якістю опікуватимуться високопрофесійні майстри.

Встановлення меморіальних дошок, окрім вже визначеної генеральної мети має ще і похідну, а саме - в такий спосіб науковці сподіваються стати на перешкоді безжалісній, немилосердній, за їхньою характеристикою, забудові міста, що супроводжується руйнацією архітектурних пам'яток та спотворенням історичного обличчя обласного центру, перетворенням мегаполісу на щось неприглядне, безлике.

- Подивіться, що робиться з центром міста та взагалі з нашими забудовами: зносяться старі будинки, замість них зводяться 20-ти - 30-ти поверхові вежі, - висловлює своє обурення доктор історичних наук, професор ДНУ Варфоломій Савчук. - Я неодноразово бував в Кракові, там якщо піднятися на Королівський Палац, то з нього видно все старе місто, яке на відміну від нашого - в обласному центрі - значно більше. Там просто заборонено будувати все, що вище п'ятого поверху для того, аби не псувати панораму, що відкривається.

Загалом проект розрахований на 5 років. Його учасники декларують відкритість до ініціатив від громадськості та наукових кіл щодо внесення пропозицій стосовно конкретних персоналій та форм співпраці в реалізації програми з вшанування пам'яті видатних земляків.

У такий спосіб вони вже отримали побажання щодо увіковічення пам'яті ще одного земляка - Віктора Кравченка - автора звинувачувальної книги-вироку радянській владі "Я обираю свободу", яка була видана по всьому світові мільйонними накладами та навіть цитована Прем'єр-міністром Великобританії Вінстоном Черчіллем в одній з його історичних промов.


Ваш коментар:
e-mail:

Warning: file() [function.file]: Unable to access ./comments/cart_721.txt in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_721.php on line 122

Warning: file(./comments/cart_721.txt) [function.file]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_721.php on line 122


Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_721.php on line 125


:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64