Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Дніпропетровщина - кадровий дегенератор України

Навзамін гордівливо-пихатій й часто вживаній з приводу і без представниками місцевого політикуму приказці з таким собі регіонально-шовіністичним душком про Дніпропетровськ як не про перше, але й не друге місто за значимістю в країні, автор цієї замітки пропонує новий, куди більш підходящий, на його власний погляд, слоган-девіз для оцінки якості місцевої політичної еліти та її внеску в державний розвиток України новітніх часів: "Дніпропетровськ - не перший, але й не другий… проте з кінця".

В'ячеслав Кириленко, Юрій Луценко, Борис Тарасюк, Юрій Ключковський, Володимир Стретович, Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Роман Зварич, Юрій Костенко, Микола Катеринчук, Іван Заєць, Лілія Григорович, Тарас Стецьків, Олександр Чорноволенко, Ірина Геращенко, Ольга Герасим'юк, Андрій Шевченко, Віктор Пинзеник, Володимир Яворівський, Микола Томенко, Володимир Полохало, Йосип Вінський, Віктор Таран-Терен, Андрій Шкіль, Олег Білорус, Григорій Омельченко, Павло Мовчан - ці народні депутати разом з багатьма іншими - представники різних регіонів України, які складають цвіт парламенту, нашу, українських виборців, гордість і надію. Їхні місця у Верховній Раді та Уряді є цілком заслужені, це знані і шановані в цілій Україні люди - блискучі політики: правозахисники, економісти, журналісти, дипломати, аналітики, юристи, військові, митці.

А як на фоні них виглядає дніпропетровське представництво в парламенті? Хто вони і що таке у порівнянні з вищеназваними? Чим можуть похвалитися? Якими такими чеснотами та звитягами?

Дніпропетровські лави - це, здавалося б, неприродня сполука людей зі старим радянсько-совковим гартом, колишньої партноменклатури, червоних директорів з теперішніми фірмачами, крутіями різної масті, товстосумами й товстопузами. Спільним для представників перелічених категорій, які до слова, в окремих випадках майже всі дивним чином поєднуються в одній особі, є те, що вони ніколи не були і не є просякнуті демократичними переконаннями. Вони з тих, що завжди могли пристосовуватись до будь-яких обставин, не відчуваючи жодного дискомфорту. Дуже важко простежити в їхньому життєвому шляху вчинки, які б вказували на те, що Українська держава, Свобода, Нація становлять для них найважливіші цінності, за які вони були б готові змагатися, боротися, не шкодуючи сил. Інша річ - їхня кар'єра по партійній лінії, господарські, комерційні здобутки, що працюють лише на власний та наближених осіб добробут, а суспільне благо при цьому в розрахунок не береться.

Дехто з місцевих ударників капіталістичної праці відверто зізнавалися, що йдуть до парламенту, аби помститися донецьким, перевівши фінансові потоки з Донецька на Дніпропетровськ, а нині щиро раді, що все складається саме так, як і було ними задумано. І депутатський мандат для них - не знак народної довіри, а черговий виторгований персональний привілей, найцінніше придбання та одночасно засіб для постійного поповнення своїх скарбниць у подальшому.

Серед них люди, які у своїх рідних містах перебувають в центрі найгучніших земельних скандалів - але їм пофіг! Вони ганьблять політичну силу, яку представляють й завдають шкоди іміджу політичних лідерів, на чиєму авторитеті серед простого люду здобули мандати - але "бігморди" вважають, що достатньо заплатили членських внесків, аби їм і це було прощено.

Негідні політичні кадри - давня проблема, притаманна Дніпропетровщині. Край вже протягом тривалого часу виступає таким собі постачальником кадрових покидьків для України, які ганьбили її на весь світ. В основному - це не обтяжені мораллю, а то й інтелектом люди, жорстокі узурпатори і затяті шахраї - згадаймо хоча б таких землячків, як Кучма та Лазаренко. Нейтральним на цьому тлі виглядає хіба що Пустовойтенко, але він не стільки нейтральний, скільки ніякий, пустий.

Дніпропетровські кадри, опиняючись на владному олімпі, лишень поглиблювали негативні тенденції, зокрема такі, як корупція, авторитаризм, клановість у внутрішній українській політиці та зрада українських інтересів в зовнішньополітичних відносинах на догоду Росії.

Наявність "дніпропетровських" на найвищих політичних щаблях - це фактор ризику для країни, адже для вихідців з цього регіону ніколи не було притаманне державницьке мислення, бачення стратегії розвитку цілої країни. Вони дивилися на неї як на плацдарм для задоволення своїх власних, територіальних потреб й ніколи не були "соборниками".

Приходячи до влади, дніпропетровці завжди тягнули "своїх" до столиці, незважаючи на їхні професійно-ділові якості. Головним, визначальним тут було інше - "вони свої, дніпропетровські".

Чимало з нинішніх "достойників" до здобуття ними статусу народного обранця - люди абсолютно незнані, не публічні, вони не були помічені як громадські діячі, ніде не світилися, не висловлювались, не виступали, нічим себе не проявили. Ця теза є справедливою і для багатьох з тих, хто перед тим, як потрапити до ВР, "попрацював" в місцевих радах - їх і там не було ні видно, ні чутно, а якщо чим і відзначалися, то невгамовною спрагою до особистого збагачення, заради чого не гребували й різними махінаціями, якщо бажаний для них результат неможливо було досягнути законним шляхом.

Весь цей час вони накопичували капітал та, завдяки займаним посадам, адмінресурс, що і стало їм в пригоді - поділилися цим з політичною силою, в якій знайшли притулок для того, аби потім з надлишком компенсувати вимушені затрати.

В той же час традиційно залишаються на узбіччі, не востребуваними регіональними політичними елітами носії патріотичної думки, захисники Української ідеї, громадсько-політичні активісти, представники справжньої наукової, культурної еліти, дисиденти (до речі, Дніпропетровщина була одним з центрів інакомислення в країні), вихідці з національно-демократичного середовища, освічена й віддана українським ідеалам молодь. Таких на Дніпропетровщині чимало і вони б могли значно покращити якість парламенту, якби ж їх, хоча б як доважок, взяли туди. Та вони до уваги не беруться. Вони ж бо без грошей, без стратегічно важливих посад, що з них взяти?

Натомість підбираються лише ті, хто живе категоріями "купи-продай", і це виступає чи не єдиним смислом їхнього життєвого шляху. Йде жорстка орієнтація виключно на господарчий, бізнесовий актив.

В цьому зв'язку про дніпропетровську парламентську еліту в повному сенсі слова можна говорити досить умовно. Її, повноцінної, ще немає і здається, вона буде сформована ще не скоро. В цій площині Дніпропетровщина й понині залишається кузнею застою, таким собі кадровим дегенератором України, її гальмом, якщо завгодно - клоакою країни.

Юлія Тимошенко виглядає тут приємним виключенням. Поки що це найкраще зі всього, що колись пробивалося з Дніпропетровська до української столиці. Вона справді й цілком заслужено є всеукраїнським лідером, однаково пошанованою українськими патріотами як заходу, так і сходу країни. Але на тім дніпропетровський позитив майже вичерпується. Принаймні мені, дніпропетровчанину, важко пишатися кимсь ще, хібо що за рідкісним виключенням…

14.02.2008



Ваш коментар:
e-mail:

Warning: file() [function.file]: Unable to access ./comments/cart_728.txt in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_728.php on line 137

Warning: file(./comments/cart_728.txt) [function.file]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_728.php on line 137


Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_728.php on line 140


:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64