Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Переходь на українську! /уривки з книги/

Уривки з книжки-порадника щодо того, як подолати психологічний бар'єр в переході у спілкуванні з російської мови на українську. Брошуру презентовано в Дніпропетровську під час акції громадського руху "Не будь байдужим!"

"Українська - це мова землі, якою ходять українці. Споконвічно майже у всій Україні розмовляли українською /…/

У великих містах - після приєднання України до Росії - російська мова як панівна витіснила українську з широкого вжитку. Нові міста, які будувалися Російською імперією, також ставали російськомовними. Покоління за поколінням українці мали обирати між невизнаною мовою батьків та офіційною мовою імперії. Тому в Україні склалася цікава ситуація - мешканці великих міст розмовляють російською, а навколишніх сіл і містечок - українською. Чому? Бо в селах та невеликих містах, які менше стикалися з офіційною владою, наче законсервувалася культура цієї землі. Землі, яка була серцем першого державного об'єднання Східної Європи - Київської Русі.

Чому б російській не надати статусу другої державної?

Надання російській мові статусу державної, як би логічно воно не виглядало, може призвести до роз'єднання України. Воно породить ментальне двовладдя, чітко розмежує країну на два табори.

Яскравий приклад - Канада, де після введення в 1969 р. французької як другої державної Квебек не лише не передумав від'єднуватися від Канади, а навпаки - сепаратистські настрої там посилились. Так, за незалежність Квебеку на виборах у 1980 році виступило близько третини його мешканців, а в 1996 р. - вже майже половина квебекців. Сьогодні відокремлення Квебеку - один з варіантів розвитку, який офіційно визнає влада Канади.

У Бельгії, де сьогодні дві головні державні мови - нідерландська (фламандська, 55 % населення) та французька (33 %) - країна чітко поділена на два табори, два світи. Бельгія розділена на автономії, в кожній з яких офіційною визнається лише її мова. Розподіл за мовною ознакою відбувається у всіх сферах життя. Так, наприклад, нідерландсько мовні бельгійці часто не купують товарів, вироблених франкомовними, а останні воліють купувати продукцію з Франції, ніж платити своїм іншомовним співвітчизникам. Але мовні кризи виникають там і сьогодні.

У Швейцарії, де також кілька державних мов - німецька, італійська, французька та ретороманська - так само немає єдиної нації. Швейцарія - це економічний союз різних народів, яких об'єднало те, що вони разом живуть у горах ізольовано від своїх націй. Може, й Україні треба так само стати країною з кількох частин, із кількома мовами, як Швейцарія чи Бельгія, та пишатися цим? На нашу думку, це неправильно. Адже ці країни є об'єднанням різних але майже однакових за чисельністю народів. В Україні саме українці становлять більшість - 78 %, вони є дітьми цієї землі.

А як щодо прикладу Фінляндії, яка колись була частиною Швеції, але зробила шведську мову державною? Двомовній Фінляндії розкол не загрожує тому, що там фактично панує одна мова - фінська. Нею розмовляє 95 % населення. Лише 5 % фінів - шведськомовні.

Розкіш зберегти свою мову випадає далеко не кожній країні. З такою складною історією, як Україна. Наприклад, Ірландія, після століть залежності від Англії, з часу отримання незалежності в 1922 р. так і не змогла відродити свою мову у повсякденному спілкуванні. Проте влада Ірландії, вперто продовжує боротися за неї - з 2007 р. Ірландська стала 23-ю офіційною мовою ЄС. Цікаво, що в долі Ірландії та України є багато схожого - обидві були включені до складу імперій у XVII ст., в Ірландії також був свій голодомор у 1840 р., з якого почалася активна фаза повної англізації країни.

Україні поталанило. Вона зберегла свою мову. Питання в тому, чи зможемо ми скористатися шансом, який дає нам історія. І передати повноцінну мову нашим дітям. Можна продовжувати розмовляти російською і бути при цьому патріотом України. А українська слугуватиме символічним каркасом нової держави. Проте треба розуміти, що символічні каркаси легко руйнуються. "Вчора Україна була частиною Росії. Сьогодні - ні. Завтра - знову буде", - це поширена в Росії думка. Її не приховують і відверто висловлюють. Президент Росії Владімір Путін називає розпад СРСР "найбільшою геополітичною катастрофою XX ст.". Виходить, перед Україною досі стоїть питання: бути чи не бути?

Сьогодні кожен з нас у своєму місті може дати українській мові нове життя, творити сучасний україномовний світ, це цікаво, потрібно і має великі шанси на успіх. Розмовляючи українською, Ти робиш Україну сильнішою, стверджуєш її незалежність. Ти розвиваєш конкурентноспроможну державу. А здорова конкуренція потрібна і між державами, і між культурами. Щоб приклад сусідів стимулював і надихав. /…/

Щоб Ти почував себе зовсім зручно, радимо дотримуватися таких двох правил. По-перше, переходь на російську, коли відчуваєш потребу. Адже Ти господар ситуації. Переходь на російську з окремими людьми або за певних обставин: коли втомився, не знаєш необхідних слів чи хочеш саме з цією людиною розмовляти російською. Наприклад, з батьками (якщо у вас російськомовна сім'я). Під час ремонту (коли не знаєш специфічною лексики). В ситуаціях емоційного напруження. Якщо ти в якийсь момент просто втомився розмовляти українською - зроби перерву на кілька годин чи днів. Головне знати - це відпочинок під час далекої подорожі, а завтра знову в дорогу.

По-друге, переходь на російську з тими, хто не розуміє української. Якщо вони, звичайно, не просять Тебе навчити їх української. В Україні має панувати атмосфера взаємного порозуміння.

З чого починати? Які конкретні кроки допоможуть перейти на українську?

/…/ Обери кілька слів українською, які тобі подобаються. Вживай їх "по приколу" ("шаленію", "зненацька", "напризволяще", "халепа", "серденько", чи інші).

Вживай власні назви українською. Наприклад: Палац спорту, Майдан Незалежності, Верховна Рада, Міністерство освіти тощо /…/

Швидше за все, Ти знаєш українську, адже спілкувався нею в школі, інституті чи з родичами. Але ніколи не послуговувався нею в інших сферах життя.

Визнач дату, коли Ти зробиш Україні подарунок - перейдеш на українську /…/ В День, який Ти обрав, створи собі особливий радісний настрій. Зроби цей День святковим! Підготуйся, наприклад заплануй похід у приємне місце - улюблений бар чи ресторан зі своїм другом чи подругою. Твій друг вже й забув про Твоє попередження перейти на українську. І тут Ти інтригуєш його та себе своєю новою роллю - тепер Ти розмовляєш українською.

Не мине й години, як Ти відчуєш, що Тобі дедалі важче дається українська. Як діяти, коли стало важко? Спробуй подолати цей бар'єр і продовжуй розмовляти українською. Це буде друга вершина, яку Ти підкориш у перший День. Після цієї вершини вважай, що програму мінімум на перший раз виконано. Відпочивай та плануй само українізацію на майбутнє.

Не сумнівайся, друзі сприймуть Твій перехід спокійно. Увагу на мову вони звертатимуть тільки під час перших двох-трьох розмов. Хоча періодично в них виникатиме бажання запитати: а навіщо це Тобі потрібно?"

У відповідь Ти можеш навести приклад відродження мови в Чехії, коли на початку XX ст. у Празі всі говорили німецькою. Чеські ентузіасти спеціально голосно розмовляли чеською, щоб оточення звикало до неї. Зрештою, час, патріотизм та впертість чехів докорінно змінили ситуацію /…/ Отже Твій вибір розмовляти українською змінюватиме світ /…/

Якщо Тобі важко витримати тривалу розмову, Ти можеш використовувати прийом "перші три фрази українською". Декілька фраз українською, а потім - продовжуй російською. Які проблеми? Адже Ти знаєш дві мови. І зможеш говорити українською щоразу більше. Головне - Ти постійно прагнеш розвивати свою українську.

Що Тебе підтримуватиме?

Радимо Тобі зібрати такий "кошик":

- Російсько-український словник.

- Тлумачний словник української мови. Він розвіє Твої сумніви відносно значень українських слів.

- Книга з історії України. Радимо історію України Ореста Субтельного, яка написана цікаво та зрозуміло.

- Видання класиків української літератури XX ст.: Василь Симоненко, Ліна Костенко, Василь Стус, Валер'ян Підмогильний, Євген Маланюк.

- Передплати україномовні газети, журнали, ділові видання, слухай україномовне радіо.

- Постав прапорець України на своєму робочому місці, вдома чи в автомобілі.

- Постав на свій мобільний улюблену українську пісню та встанови україномовну версію меню.

- Купи собі диск україномовної музики - новинку від одного з українських музикантів чи гуртів.

- Обери низку україномовних програм та каналів ТБ - вони стануть твоїми фаворитиами, адже ти маєш бути україномовного світу.

- Завантаж на комп'ютері вдома чи на роботі українізатор для Windows.

- Купи книгу - новинку української літератури.

- Додай в обране україномовні Інтернет-сайти.

/…/

Ти тільки починаєш говорити, тому не соромся помилок, які Ти робиш. Звичайно, друзі іноді підколюватимуть Тебе: "Ех, теж мені, українець!" У відповідь Ти роби те саме: "Хоч і русифікований, але не такий ледачий, як ви". Адже друзі завжди жартують один з одного. Зрештою, хто казав, що буде легко?

Друзі, швидше за все, не будуть переходити з Тобою на українську. І часом Ти з ними будеш автоматично переходити на російську. Це нормально і навіть неминуче; найголовніше - завжди повертатися до української.

Звертайся українською мовою у громадський місцях, наприклад у магазині, маршрутці. Після місця "тренувань на друзях" це буде другий етап Твоєї програми.

Пам'ятай, що поруч можуть перебувати люди, які як і Ти вирішили перейти на українську, але, може не такі впевнені. Твоя українська мова їх підбадьорить і допоможе.

Говори українською на роботі. Можливо, цей етап є найскладнішим. Адже на роботі всі інтелектуальні сили забирає власне робота. Підготуйся сумлінно.

Попередь колектив. Оволодій термінологією, з якою Ти працюєш. Склади список професійних термінів, в українському перекладі яких Ти не впевнений, та переклади їх зі словником. Тримай цей список під рукою".

17.02.2008



Ваш коментар:
e-mail:

Warning: file() [function.file]: Unable to access ./comments/cart_730.txt in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_730.php on line 259

Warning: file(./comments/cart_730.txt) [function.file]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_730.php on line 259


Warning: Invalid argument supplied for foreach() in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/art_730.php on line 262


:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64