Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


НАТО - ТАК!

Підсумки Бухарестського саміту НАТО мають заткнути рота тим, хто вважає Північноатлантичний Альянс проамериканською організацію, а США - світовим жандармом, який диктує, нав'язує свою позицію на міжнародній арені, зокрема у тій же таки військово-політичній організації колективної безпеки. Як не наполягав Дядько Сем на приєднанні України до ПДЧ, як не намагався президент Буш переконати у необхідності цього кроку своїх візаві з Західної Європи - не вийшло. Отже, як бачимо, ніщо не завадило незгодним з Американською точкою зору відстояти свою позицію.

ВРЕМЯ НАЧИНАТЬ МАТЧ. ФОТО-кліп, відзнятий СПЕЦКОРОМ на антинатовському збіговиську в Дніпропетровську

Саміт у Бухаресті яскраво засвідчив правдивий демократизм Організації, рівноправність всіх її членів незалежно від території, чисельності населення, економічної потуги країн-учасниць, позаяк всі рішення тут укладаються виключно на основі консенсусу.

Натівський форум мав би внести і певні корективи в недолугу пропаганду поборників так званої "слов'янської єдності", як противаги ЄС та НАТО.

Низка слов'янських країн давно серед членів НАТО, почувають там себе цілком комфортно, ані трохи не жалкують стосовно свого вибору і якраз вони, серед інших держав-учасниць НАТО, рішуче підтримали Євроатлантичні прагнення України. Країни колишнього Варшавського договору співчутливо і з розумінням ставляться до України в її устремліннях набути членство в Альянсі ще й тому, що на власній шкурі відчули "переваги" соціалістичного блоку колективної безпеки на чолі з тоталітарним монстром - СРСР (особливо є що згадувати угорцям та чехам).

Інші слов'яни - македонці - так хотіли, просилися в НАТО, що навіть залишили саміт на знак протесту проти їхнього неприйняття до Альянсу через заперечення Греції, яка вбачає небезпеку виникнення конфліктної ситуації у зв'язку з тим, що одна з її провінцій має однакову з сусідньою Македонією назву.

Ще одні брати-слов'яни - хорвати - щиро зраділи довгоочікуваному запрошенню від НАТО до вступу в Організацію. Отже слов'янське представництво в Північноатлантичному Альянсі дедалі розширюється, а новоприбулі до НАТО слов'яни не стають від того меншими слов'янами. Не впливає на їхній вибір і приналежність до певних релігійних конфесій: до Альянсу однаково охоче йдуть і православні, і католики, і мусульмани.

Звужувати ж слов'янський світ до православних Росії, Білорусі та Сербії, як це намагаються робити противники НАТО, є абсолютно некоректно і неможливо, адже слов'янство як таке є значно багатограннішим, складнішим і змістовнішим, ніж це малює чиясь вузьколоба уява. Та й чому Україні мають бути ближчими серед інших слов'янських країн саме ці? На яких підставах? До того ж жодна слов'янська держава не нашкодила Україні стільки, як Росія протягом всієї історії наших взаємовідносин. Свою великодержавну, зверхню до України політику РФ продовжує проводити і нині.

Так які підстави нам, українцям, сприймати Росію за братню? Хіба це не вона погрожувала Україні ракетними обстрілами; вказувала їй, як поводитися на міжнародній арені; повчала, яких історичних постатей варто вшановувати, а яких зневажати; нав'язувала свою мову та церкву; зазіхала на територіальну цілісність України, всіляко роздмухуючи й нагнітаючи сепаратистські настрої всередині країни і т.д. і т.п. І це - по-братськи? Така зверхня і зухвала поведінка північного "брата" не може не ображати національної гідності свідомого українця.

Це ж ким потрібно бути, аби після всього, що останнім часом сталося в царині українсько-російських відносин, продовжувати вірити в братньо-слов'янські почуття Росії до України, а надто - агітувати за українсько-російську дружбу, єдність та іншу подібну чортівню. Якщо хтось з людей здорового глузду та ясної свідомості за якихось причин і мав певні ілюзії у цій площині, то низка останніх подій мали б неодмінно розвіяти всі сумніви і переконати у безпідставності, хибності подібних уявлень.

А щодо сербів, то як би їх не було шкода, але ж Белград бомбардували абсолютно не тому, що там слов'яни, позаяк НАТО ніколи не протиставляло і не могло протиставляти себе слов'янському світу. Ворожість до нього Альянсу - це маячня, нісенітниця, черговий міф, вигаданий й нав'язуваний Москвою, в чому вона має певний успіх в Україні завдяки неабиякій активності місцевої 5 колони на східних і південних теренах країни.

…Війні проти Югославії - фактично єдиної бойової наступальної операції НАТО за всю історію Альянсу - передували півторарічні напружені переговори про врегулювання проблеми. Югославії пропонувалися різні форми вирішення конфлікту, які передбачали безумовне збереження територіальної цілісності країни. Жорсткі операції югославських військ проти албанців, які потягли численні жертви серед цивільних, викликали збурення громадської думки в Європі. Чимало діячів у країнах НАТО стверджували, що в результаті наступальних дій військ югославського президента Слободана Мілошевича в Косові для НАТО настав час "to shoot or to shut up", тобто "стріляти або заткнути пельку". Журналісти на Заході почали називати НАТО "not action, talks only", тобто "пусті балачки", або "North Atlantic Tourist Organization" - "Північноатлантична туристична організація" - за численні візити делегацій, які не виливалися у припинення кровопролиття під боком у зоні відповідальності НАТО. За таких умов НАТО не могло не реагувати, оскільки інакше це означало б підрив довіри європейських союзників у дієздатності Альянсу*

Та повернімося до України. Як засвідчують тутешні реалії, ті, хто проти НАТО, як правило, виступають і проти євроінтеграції України, реабілітації ОУН-УПА, визнання Голодомору геноцидом українського народу й натомість палко агітують за російську мову як другу державну, за слов'янську єдність України з Росією.

Це ті, які проводять у Сіверськодонецьку сепаратистські збіговиська, де перетворюють Україну на плювальницю з тим, аби доморощені янучари змагалися з посланцями "братньої" Росії, хто смачніше плюне в рідну державу, хто Україну більше розіпне.

В той же час рух України до НАТО підтримує низка національно-демократичних партій - провідних політичних сил країни та громадських організацій, що об'єднують в своїх лавах справжніх українських патріотів. Розуміння стратегічної важливості вступу України до Північноатлантичного Альянсу є як в національної еліти - політичної, військової, наукової, культурної - так і в пересічного люду, а надто в тих, хто брав участь у дисидентському рухові, як міг протидіяв радянській системі, наближаючи українську незалежність, наражаючи себе на смертельні ризики, не кажучи вже про арешти й тривалі терміни ув'язнення. Це розуміння є у всіх, кому Україна насправді болить, хто бажає їй кращого майбуття.

Ті, хто проти вступу України в НАТО - під біло-блакитно-червоними прапорами; ті, хто "за" - з національними синьо-жовтими стягами. Отже рух за вступ України до НАТО - національний і патріотичний.

На фото: обкладинка книжки українського політолга, історика, експерта Інституту зовнішньої політики, кандидата політичних наук Олександра Палія "Навіщо Україні НАТО?" - К.:Дніпро, 2006

Разом із ввічливою відмовою розглянути заяву про приєднання України до ПДЧ нині, в Бухаресті наша країна отримала запевнення в розгляді цієї заяви на наступному грудневому форумі. Євроатлантичні прагнення України здобули в Альянсі одностайну підтримку.

Україні - бути в НАТО!



05.04.2008



Ваш коментар:
e-mail:

[18.07.2008 22:48:58 artcall@gala.net] НАТО - ТАК!
[22.05.2008 19:54:58 ] нато це сама більша \"хрень\" за всю історію України!!!


:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64