Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


Замість Дніпропетровського Державного - "РідновірТV".
"Алатир" маневрує

Язичницький символ на Дніпропетровській ОДТРК раптово змінив дислокацію, перейшовши з одного куту екрану в інший - з офіційної емблеми (букви "D"), що у правому верхньому,

в нижній лівий, ніби заховавшись за електронними годинником та термометром.

Автор сайту не знає, чи пов'язані хоч якось ці події саме з його публікаціями та зверненнями у відповідні інстанції, чи ні, але деякі однодумці з числа близьких, друзів, знайомих і навіть колег-журналістів поспішили пов'язати зміни, що сталися, в тому числі і з демонстрованою ним активністю.

Причому перше фото, на якому "алатир" ще на ставшому для нього звичним місці (як логотип), датовано 29.07.2008. Друга світлина, де "алатир" вже внизу - зроблена 14.08.2008 - наступного дня після публікації на СПЕЦКОРІ листа-відповіді від Держкомнацрелігій, в якому установа радить журналісту звернутися до правоохоронних органів з тим, аби ті провели розслідування діяльності ДОДТРК на предмет образи релігійних почуттів громадян. Саме того дня автор Інтернет-видання й був поінформований про вказаний в заголовку маневр. Проте, вважати за факт, що "алатир" змінив своє розташування наступного дня після публікації листа Держкомнацрелігій - не можна. Можливо, це сталося і раніше, просто однодумці СПЕЦКОРА звернули на це увагу саме 14 серпня. Хай там як, але маємо те, що маємо.

Принципово, в якості особистого громадянського протесту проти перебування на керівній посаді ДОДТРК промосковської язичниці не дивлюся цю телекомпанію вже тривалий час, намагаючись добитися офіційної і дуже бажано дієвої реакції на численні претензії та зауваження, накопичені мною протягом понад дворічного ретельного перегляду авторських програм В.Шилової.

Одне з нарікань стосується фактичного перетворення на логотип ДОДТРК релігійного символу язичницької громади "Рідної Православної Віри" (Стара Віра або Відичне Православ'я).

Цей знак від моменту очолення телерадіокомпанії Шиловою отримав постійну прописку на студійних стендах, в телевізійних заставках, він завжди перебуває в кадрі під час телевізійного ефіру, красується на білбордах В.Шилової, що рекламують не стільки керовану нею Державну студію ТБ, як її саму чи, точніше, так: ДОДТРК - як її персональну, якою вона зробила Дніпропетровський Державний, очоливши його на рейдерський манер і за всілякого сприяння біло-блакитно-червоних і в Києві, і тут, в Дніпрі.

Здалеку рекламні щити з нагоди півсторічного ювілею Дніпропетровського телебачення нагадують одну з модних нині серед багатіїв розваг-витівок - бігборд з привітанням на честь дня народження типу: "С Днем роджения, Вован". Отже з першого погляду на відстані може здатися, що і ця жіночка святкує свої 50.

В.Шилова їх повністю влаштовує, а надто - у головному, адже Вікторія Віталіївна як і вони - за найглибшу інтеграцію України з Росією на противагу ЄС, за російську як другу державну й, щонайменше, регіональну на Сході й Півдні (в цьому зв'язку проголошуване нею в рекламних телероликах й з бігбордів націоналістичне гасло "Україна - понад усе!" - саме блюзнірство, цинічне знущання над патріотичними почуттями щирих українців, смачний плювок у їхні душі), а ще має неприховано вороже ставлення до НАТО й США. Такі політичні переконання посилюються й сповідуваним Шиловою віровченням, адже уподобана нею язичницька течія теж пропагує панславізм, виступає за "славянское единство" та протидію Заходу.

В проповідуваному РПВ ("Рідна Православна Віра") можна знайти чимало яскраво виражених антисемітських й расистських моментів, що теж у Шилової неодноразово проривалося в державному ефірі, але це у комуно-регіоналів "чомусь" не викликало жодного обурення: вони або справді не бачили цих передач, або ж, що вірогідніше, навмисно роблять вигляд, що нічого такого не помітили. Біло-блакитно-червоні лише на словах проти антисемітизму й расизму, в яких звично й часто-густо цілковито безпідставно звинувачують праві, національно-демократичні, патріотичні рухи, і в той же час вперто не помічають такі негідні прояви в своєму ж середовищі, серед тих, хто перебуває в стані їхньої ж коаліції.

Громада "рідновірів" під орудою подружжя Куровських - Верховного волхва Відичного Православ'я отця Володимира та Відаючої матері роду Православного волхвині Лади, є лише одним з язичницьких релігійних культів в Україні, до того ж гостро критикованим іншими за проросійську спрямованість.

РПВ дійсно перебуває в тісному контакті з представниками аналогічних язичницьких течій Росії. Примітно й показово, що в Інтернеті серед російських веб-сайтів, які пропагують "славянское язычество", "родноверие", "славянское единство" й іншу подібну чортівню, зустрічаються й такі, де в розміщених переліках "дружественных" Інтернет-ресурсів можна знайти електронні адреси (кнопки) Рідної Православної Віри, які сусідствують з лінками, що виводять на сайти російських ультра-націоналістичних, імпер-шовіністичних й просто відверто фашистських громадсько-політичних рухів, основна мета яких - створення Слов'янської Імперії з Росією на чолі. Таким чином, рідновірський "алатир" цілком комфортно почувається в оточенні кнопок, на яких - різноманітні варіації свастик та інших специфічних знаків, які обрали собі символами вищевказані російські екстремістські організації.

В переліку "дружественных" Інтернет-ресурсів, що містяться на сайті московських "родноверов" кнопка РПВ сусідствує з кнопками російських язичницьких громад, а також ультра-радикальних партій: НДПР (Национально-Державная Партия Росии) та російської "Партии Свободы".

Дуже шкода, що вторгнення за "благословення" Шилової "рідновірства" в ефір Дніпропетровського Державного, залишилося майже непоміченим. Можливо й справді, дехто ніяк не ідентифікував чудернацькі знаки, що з'явилися в студії, на екрані, чи сприйняв їх лишень звичайними візерунками, не розпізнавши в них символи, які мають певне релігійне забарвлення. Так от Алатир - це фірмовий "лейбл" тих, що об'єднані ненавистю не лише до Західного Світу, але й загалом Християнської цивілізації, її морально-етичних цінностей, які зверхньо й зневажливо називають всіх християн - незалежно від того чи вони православні, чи католики, чи протестанти чи ще хто - "іудо-христосіанами".

Не знаю на кого як, а особисто на мене їхній сайт - "Родове Вогнище" РПВ - на якому така ж емблема, тільки неодноразово повторена, що й від певної пори на ДОДТРК - справляє гнітюче враження. У віровченнях про світи "яві", "праві", "наві" не стільки любов до свого рідного (хоча й це досить умовно, адже "рідне" в них - це не суть УКРАЇНСЬКЕ, а загальне - слов'янське), скільки люта ненависть, неприхована агресія до чужого.

Але повернімося до маневрів "алатира" на ДОДТРК. Можливо він незабаром знову повернеться на своє попереднє місце, а може взагалі перекриє собою весь екран - нічого не виключено, проте й нинішня його дислокація не змінює суті справи. Можна лишень припускати, що подібним переміщенням - з офіційної емблеми ДОДТРК до низу - ініціатори цих перетворень ніби відвели підстави для можливого виникнення юридичних претензій і тепер цей "алатир", за їхнім розумінням, вже ніяк не логотип ДОДТРК, позаяк не накладений, як був, на букву "D", а всього візерунок, на фоні якого - дані погоди та часу.

Проте особисто для мене, українця за національністю та християнина за релігійними уподобаннями, немає значення в якому куті екрану той "алатир" перебуває - він має щезнути звідти, як і з телезаставок та студійних стендів, звідусіль, де він намальований - раз і назавжди! В принципі! Мені б краще було бачити на екрані ДОДТРК замість "алатира" інший релігійний символ, але ж я не виступаю з такою пропозицією. Для мене її недоречність така ж очевидна, як і в питанні з "алатирем". Продовжую наполягати на неприпустимості його використання в оформленні екрану і студійних декорацій як релігійного символа конкретної конфесії, до того ж однієї з найменш чисельних й популярних серед населення як в Україні загалом, так і на Дніпропетровщині зокрема.

Такий стан речей сприймаю як неповагу до своїх релігійних переконань і твердо налаштований добиватися виконання керівництвом ДОДТРК перед усе Конституції, а також дотримання всіх інших як правових, так і морально-етичних норм. А особисті релігійні уподобання депутатки від Блока мафіозі Лазаренка, типової москоВітки Шилової - нехай при ній же і залишаються, пропагувати й нав'язувати їх як вона робить в ефірі обласної студії Державного телебачення - це поза всякими межами.

Вікторія Віталїівна, якщо бажає, може безперешкодно й незважаючи на реакцію громадськості обмалювати "алатирем" всі стіни, стелі й підлогу в своїй власній хаті - нехай там він буде де завгодно і в якій вона хоче кількості. Але ліпити його на студії обласного держтелебачення - й недоречно, й незаконно. Тож нехай і "алатир" свій звідти забирає, й саме йде з ним геть! Оце - найкращий варіант, якого я особисто буду добиватися, що називається, "до упора".

P.S.: Зі статті Олександра Палія "Російсько-грузинська війна: як не стати наступними" в "Українській правді" від 15.08.2008:

"Нещодавно представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін заявив, що він не згоден з методами Юрія Лужкова, який заявив, що в України слід забрати Севастополь.

За словами Рогозіна, по суті він "за" Лужкова, але нагадує, що Малюта Скуратов, на відміну від Лужкова, "перед тим, як тягнути когось на ешафот, прес-конференцій не проводив.

Отже, такі діячі як Рогозін мріють без прес-конференцій затягнути Україну на ешафот, так як водив своїх жертв Малюта Скуратов, головний кат Івана Грозного. Хоча, якби Рогозін краще знав власну історію, зокрема чим закінчилася опричнина та правління Івана Грозного, він навряд чи брав би собі такі зразки для наслідування.

Нарешті, слід чітко артикулювати очевидну річ: проти вступу до НАТО можуть виступати або цілковиті невігласи, або вороги України. Ця очевидна річ була ще раз підтверджена подіями російсько-грузинської війни."
/кінець цитати/

Повністю згоден з даними шановним політологом дефініціями, на чому, власне, неодноразово наголошував в своїх попередніх публікаціях, в тому числі й про Шиловсько-Рогозінський дует на Державному телебаченні, в якому Рогозін був представлений Шиловою не інакше як щирий друг українців з виключно схвальними оцінками діяльності цієї російської держиморди.

Згадую, як під час передачі Шилова запитала в цього шовінюги, а як щодо Тузли, чи, мовляв, не погарячкував він тоді. Ні, виявилось, не погарячкував, просто в такий спосіб (маються на увазі жорсткі антиукраїнські висловлювання), як сказав Рогозін, він тільки намагався посадити сторони конфлікту за стіл перемовин. І таким поясненням Шилова цілком задовольнилась, сприйняла "на ура" як і все, що мовив російський політик. Їй більше нічого і не було потрібно. Отже Рогозін нам, українцям, - і друг, і брат!

А те, що Рогозін і Севастополь вважає російським, і весь Крим таким - ну так це ж, за Шиловою, слід розуміти,лишень його прикрашає і робить нам, українцям, ще ближчим й ріднішим. Ох, який же то був огидний ефір і не де-небудь, а на обласному державному (!) телебаченні.

….А якби, думаю, російські танки замість Горі чи Сенаки, не дай Боже, увійшли в наше місто?.. В.Шилова, мабуть, найпершою і з радістю повідомила б про це на Дніпропетровському Державному, з'явившись в кадрі у вишиванці та з алатирем на лобі: "Нарешті дочекалися! Наші брати-слов'яни прийшли!"… І пішла б зустрічати... З хлібом та сіллю. А потім повела б довгоочікуваних "миротворців" до своєї лавки, що торгує вишиванками, рушниками, писанками та іншим скарбом - за сувенірами на згадку про "миротворчу" кампанію в Україні. І ті б із задоволенням пішли. І чимало б там придбали - для "потєхі". Що й казати, для кого, а для Шилової така "братньо-слов'янська миротворча агресія" була б дуже вигідною: "братья-славяне" і "русский порядок" навели б, й особисто збагатили б. Отож, мабуть, чекає не дочекається...

Читай також:
В.Шиловська локшина. В Нацраді - дуже раді

В Держкомнацрелігій порадили звернутися до правоохоронних органів, аби ті розслідували діяльність керівництва Дніпропетровської ОДТРК

Гендиректорку ДОДТРК В.Шилову очікує перевірка

Нацрада з питань телебачення і радіомовлення подякувала СПЕЦКОРУ за "непересічний інтерес" до Шилової

ЯНУЧАРА У ВИШИВАНЦІ

В.Шилова. Слов'янський синдром

20.08.2008



Ваш коментар:
e-mail:



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once() [function.require-once]: Unable to access /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='.:/usr/local/php52/share/pear') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64