Банерна Мережа ЗМІ
СПЕЦКОР::головна Дніпропетровське
інформаційно-аналітичне
інтернет-видання
персональний сайт журналіста Олексія Мазура
Академія Української Преси Життя і Смерть - художньо-аналітичні сторінки Андрія Мазура... [Vox.com.ua] Портал українця Пресса Украины Украинский портАл

головна :: про автора :: "office" :: контакт :: архів-2011 :: архів-2010
коріння дуба, сакури гілля - поетичні сторінки Андрія Мазура
УКРАЇНА - ЦЕ ЄВРОПА, бандюкович - ПОВНА ЖОПА! ЗЕКА - ГЕТЬ!! РЕ-ВО-ЛЮ-ЦІЯ!!! -= СПЕЦКОР =- Повалення леніна - це не вандалізм, а відновлення історичної справедливості. -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на місці Євромайдану мер Куліченко облаштував ярмарок. -= СПЕЦКОР =- Міліція залишила дніпропетровський Євромайдан якраз перед нападом "тітушек". -= СПЕЦКОР =- У Дніпропетровську на Євромайдан вийшли за різними підрахунками від 500 до тисячі городян. -= СПЕЦКОР =- Азаров сказав, що не боїться ЄвроМайдану. А даремно! -= СПЕЦКОР =- В Януковича язик не повертається сказати слово "українці". Замість цього він вживає "співвітчизники". -= СПЕЦКОР =- Лакейство і "раболєпіє" Януковича не знає меж. -= СПЕЦКОР =- Політика Януковича - це державна зрада і національне приниження українців. -= СПЕЦКОР =-




Пошук на сайті:
метод пошуку: "і" "або"


В.Шилова… на ковдрі у губернатора,
або
Перевірка на "в.шивість"

З офіційної заяви, озвученої начальницею управління у справах преси та інформації Дніпропетровської ОДА Аллою Шоріною:

"...Гендиректор Дніпропетровської обласної телерадіокомпанії Вікторія Шилова заявила про тиск на телеканал з боку облдержадміністрації та особисто губернатора Віктора Бондаря.

За дивним збігом обставин, ці звинувачення з'явилися після того як правоохоронні органи вирішили перевірити використання бюджетних коштів державної ТРК. Зазначена перевірка є нормальною, якщо врахувати, що за минулий рік на закупівлю обладнання і власний розвиток компанія тільки з обласного бюджету отримала майже 5 млн. гривень. Це більше, ніж за попередні 5 років роботи обласної телерадіокомпанії.

Звертає на себе увагу той факт, що регіональні приватні компанії працюють і розвиваються взагалі без бюджетної підтримки.

За словами Віктора Бондаря, обласна влада не втручається в інформаційну політику державної компанії. Жодного разу керівникові державного телеканалу не ставилося запитання за яким принципом та чи інша політична партія або громадська організація отримує ефірний час для виступів.

Також ніколи не ставилося запитання, яким чином оплачена реклама політичних партій і діячів на державному каналі.

Попри численні скарги на роботу генерального директора Вікторії Шилової, обласна державна адміністрація протягом полутора років за керівництва Віктора Бондаря не здійснювала будь-яких перевірок кадрової, інформаційної або рекламної політики телеканалу. Однак останні скарги громадян та працівників компанії звертають на себе велику увагу щодо господарської діяльності телеканалу.

Більше того, для зміцнення рейтингу і можливостей державної компанії наприкінці минулого року за ініціативи губернатора Віктора Бондаря Дніпропетровська обласна рада вирішила питання щодо безпрецедентного фінансування обласної студії і, як вже зазначалося, протягом 2008 року телекомпанії було перераховано близько 5 млн. гривень.

Отже, намір правоохоронців перевірити використання бюджетних коштів є логічним, вмотивованим і законодавчо обгрунтованим. Безпосереднім обов'язком правоохоронців є проведення обов'язкової в таких випадках інвентаризації нового майна та оцінка результатів від фінансових вливань.

За словами Віктора Бондаря, нервова реакція гендиректорки ДОДТРК та публічні заяви, зроблені нею в ефірі обласної студії у зв'язку з роботою правоохоронців, викликають подив і змушують замислитися про реальні причини такої поведінки керівника.

Емоційні, необгрунтовані заяви, які прозвучали в понеділок вкотре свідчать про те, що обласний державний канал став майданчиком для політичних амбіцій свого керівника. Обласний державний канал претворився сьогодні на канал однієї особи. Замість демонстрації цікавих художніх і документальних фільмів, розважальних, культурних та інших передач для дітей і дорослих в ефрі переважають політичні проекти і дебати.

Постійно штучно розпалюються побоювання населення щодо майбутнього стану економіки держави тощо. В той час навіть приватні телеканали є більш соціально відповідальними і не вдаються до накручування і без того складної ситуацію в країні.

Звертає на себе також увагу той факт, що на каналі в різному статусі в ефірі постійно з'являється директор компанії Вікторія Шилова. Фактично за державні та обласні бюджетні кошти вона виступає і рекламує себе спочатку як директора телеканалу, потім як депутата облради, потім як експерта, а у політичних ток-шоу - вона ведуча. Навіть в рекламних роликах інколи виступає як основна дієва особа. Ми бачимо її навіть на календарях та рекламних білбордах.

Виникає запитання: чи не переплутала директор каналу державну форму власності з особистою, приватною.

І наостанок. Враховуючи вищезазначену її реакцію на спробу зробити інвентаризацію нового майна компанії і перевірити правомірність використання бюджетних коштів голова обласної державної адміністрації Віктор Бондар був змушений звернутися до управління МВС Дніпропетровської області, Контрольно-ревізійного управління та Державного комітету телебачення і радіомовлення з проханням провести відповідні перевірки".

Восьмипелюсткова зірка Алатир - релігійний символ язичницької громади Рідна Православна Віра (Відичне Православ'я), який гендиректорка ДОДТРК В.Шилова зробила логотипом Державної телерадіокомпанії Восьмипелюсткова зірка Алатир - релігійний символ язичницької громади Рідна Православна Віра (Відичне Православ'я), який гендиректорка ДОДТРК В.Шилова зробила логотипом Державної телерадіокомпанії Восьмипелюсткова зірка Алатир - релігійний символ язичницької громади Рідна Православна Віра (Відичне Православ'я), який гендиректорка ДОДТРК В.Шилова зробила логотипом Державної телерадіокомпанії

Про виклики на "ковдру" до губернатора довірливо, "по секрету всему свету" повідала сама ж гендиректорка Дніпропетровської ОДТРК, депутат облради від Лазаренка, голова комісії з питань зв'язків з громадськістю та ЗМІ Вікторія Шилова в телефонному інтерв'ю одному з дніпропетровських телеканалів. Так вона коментувала останні події на очолюваній нею обласній телерадіокомпанії.

- Він почав викликати мене до себе на ковдру…- ошелешила Шилова телеглядачів та відчувши, що ляпнула щось не те, поквапилася розвіяти видану нею ж самою пікантну сенсацію, а відтак "виправилася", сказавши "чисто українською", - на ковер... і говорити про те, які потрібно чіпати комерційні структури, які не потрібно - з якими він товариЩЮє (замість правильного - "товариШУє").

В.Шилова: губернатор почав викликати мене до себе на ковдру…
Гендиректор Дніпропетровської ОДТРК,
депутат від мафіозі Лазаренка
Вікторія Шилова

Не вистачило в "щирої" україночки у вишиванці, для якої "Україна понад усе!", керівниці Державної телерадіокомпанії знань з державної ж, української мови: їй навіть з другої спроби так і не вдалося підшукати замість безглуздої "ковдри" та російського "ковра" українського відповідника -"килиму". Це в Росії начальники викликають на "ковер", в Україні ж - на килим! Хоча дійсно, і там, і тут, справедливості заради слід визнати, трапляється, що і на "ковдру"...

Хіба не Проня Прокопівна? Натуральна! Невміле поводження з власним язиком визнають характерною рисою та особливістю професійного стилю журналістки Шилової не лише експерти-філологи, а й в приватних бесідах навіть наближені до неї особи, принагідно кепкуючи з недоречностей своєї "шефині", озвученими в якості чергових "мыслей вслух" в прямому ефірі.

Через це глядачі ставали свідками багатьох "прикольних" моментів, щоправда, чимало з них не були такими вже безневинно смішними, безкривдними, позаяк торкалися надзвичайно делікатних тем, що потребують особливої виваженості й обережності в їхньому висвітленні.

Зокрема, Шилова не гребувала в державному (!) ефірі не стільки різко критичними, скільки брутально недолугими, майже хуліганськими висловлюваннями й характеристиками як щодо конкретних політичних осіб, в тому числі лідерів держави, а надто - Президента Віктора Ющенка, так і стосовно питань зі сфери релігійних, міжнаціональних та расових взаємовідносин. Недаремно, реагуючи на одну з її ремарок, Шиловій якось зауважили: "так і до євгеніки дійти можна". Та ж у відповідь - лишень "хі-хі, ха-ха".

Чи, може, в цьому якраз і полягає неповторність самої Шилової, вся незбагненна "сакральність" "останньої надії на правду" в регіоні? (Про те, що "Дніпропетровщина - ідеологічний центр сакральної України!", а ДОДТРК - "остання надія на правду!" проголошують спродуковані В.Шиловою рекламні відеоролики.)

Та що там ці "ковдри" і "коври", коли промовляючи нерідною для неї мовою, телеведуча, буває, видає в державний ефір "государство", "животноводство", "город" та безліч іншого. Взагалі, суржик - звична для Шилової норма спілкування під час ведення передач. Своєю "українською" вона невтомно забруднює навколишнє мовне середовище донезмоги зросійщеного (в тому числі і завдяки її особистим зусиллям) ріднокраю, руйнує його, і без того сильно ушкоджену, українську ауру.

- …Також він давав вказівки щодо показу тих чи інших депутатів, - мовила Шилова в інтерв'ю телефоном. - Я з цим не погоджувалася і мені було сказано, що будуть відповідні перевірки. Я перевірок не боюся, в минулому році я їх пройшла 12… Це питання вже вийшло на всеукраїнський рівень. Ним вже займається Ганна Герман.

То чому тоді такий галас здіймати - аж на всю Україну? Чи не нагадує це одну всім відому з дитинства повчальну пісеньку:

"Я уколов не боюсь!
Если надо, уколюсь!..
- На прививку,
На прививку, третий класс!
…………………………….
Почему стою у стенки,
Почему дрожат коленки?"

Показово, що В.Шилова відразу похвалилася залученням до свого захисту "регіоналки" Ганни Герман - сучасної класики моральної та професійної "принциповості" й "непохитності" з вражаючим життєвим транзитом: радіо "Свобода" - Партія регіонів. Приблизно таке ж "збочення" сталося колись і з Шиловою: Майдан - Блок Лазаренка.

А що, пані Ганна відома своєю неупередженою позицією та прихильністю до українських патріотично налаштованих журналістів? Хіба може представниця яскраво вираженої проросійської сили, якою є Партія регіонів, стати заступницею справді національно-свідомих людей? Звичайно ж ні, Герман, якщо захищатиме, то лишень таких, як вона сама. В.Шилова для цього видається підходящою особою, тож маємо шанс почути зведений дует прокремлівських співачок, однієї - "примадонни" всеукраїнської сцени, а другої - солістки обласної, яка давно заявляє про свої амбіції в будь-який спосіб видряпатися на вищий рівень.

Згадайте лишень, як нещодавно Г. Герман різко засудила нашого міністра закордонних справ Володимира Огризка, сказавши, що десь-колись, при певних умовах, в чомусь його реакцію на висловлювання російського посла Черномирдіна може і можна було б визнати доречною, але ж, як наголосила депутат, не зараз, коли Україна й Росія переживають такий складний етап в міждержавних стосунках, тим більше, в світлі нещодавнього газового конфлікту. Тож нині за все це, на переконання Ганни Герман, Огризко заслуговує на відставку - ось яким чином ця "біло-блакитна" віддячила українському міністру за дану ним вчасну й адекватну відсіч російському послу за відверто хамські висловлювання на адресу України та її найвищого керівництва. Дуже красномовний випадок, чи не так?

Не могла В.Шилова ніяким чином "постраждати" і від попереднього керівника Держкомтелерадіо України, теж "регіонала" - "біло-блакитного" медіа-магната Едуарда Прутніка, до якого автор цих рядків звернувся, користуючись нагодою, спочатку усно - під час прямого інтерактивного ефіру передачі "Ньюзмейкер" на радіо "Ера FM", а потім і письмово на адресу очолюваної ним Установи. В підсумку - жодної дієвої реакції. Як то кажуть, "ворон ворону…" чи то "вороні…". Хоча навіть він, бо ж діватися було нікуди, на всю Україну визнав факт наявності претензій до Шилової стосовно її сумнівних з точки зору національної й расової толерантності висловлювань та пообіцяв обов'язково вплинути, або, дослівно, "поправити" гендиректорку ДОДТРК.

Ніхто і не збирався жодним чином ані впливати, ані поправляти, більше того - своєю зухвалою, ніби в піку і на зло скаржникам, бездіяльністю посадовці відповідних державних установ лишень сприяли подальшій ескалації конфлікту, загостренню ситуації.

Так що тема Шилової насправді винесена на всеукраїнський рівень задовго до теперішніх резонансних подій і зовсім не її зверненням по допомогу до Києва, а численними листами-претензіями до профільних комітетів ВР (в тому числі із захисту свободи слова) і додатково - окремим депутатам ВР; до Нацради з питань телебачення і радіомовлення й Держкомтелерадіо; публікаціями на цю ж тему в низці Інтернет-видань, серед яких "Телекритика", "Народна правда" (один з проектів "УП"), а також - здобуттям статтею "Бухенвальд…на Дніпрі? Зупинімо слов'янський расизм!" другого місця у номінації найкраща Інтернет-публікація в конкурсі "Екологія мови на підтримку розмаїття культур", що проводився в Україні серед журналістів і редакторів друкованих та електронних ЗМІ, радіо і телебачення в рамках проекту Східно-Європейського Інституту Розвитку "Діалог зі ЗМІ - ключ до діалогу різних культур" за підтримки Посольства Королівства Норвегії.


Диплом про здобуття другого місця в номінації "Кращі публікації в Інетрент-ЗМІ" конкурсу "Екологія мови на підтримку розмаїття культур". Разом з членами журі свої підписи поставили посол Королівства Норвегії в Україні п. Олав Берстад та голова правління Східно-Європейського Інституту розвитку п. Мрідула Гош.

Відсутність реакції від безпосереднього начальства В.Шилової з Держкомтелерадіо - це взагалі окрема і майже невичерпна тема . На безліч як письмових, так і телефонних звернень, а також електронною поштою, в тому числі з розсиланням лінків на низку як вищезазначених публікацій, так і інших на цю ж тему та прохання прокоментувати викладені в них дані - або ніякої реакції, або жалюгідні відписки ні про що. Доводилося чути і таке, що… чесне слово, змушує серйозно замислитися не лише над інтелектуальним рівнем співробітників цього органу.

Ось вам один з прикладів.

Одного разу в обласній Спілці журналістів, з якої, до речі, В.Шилова була декілька років назад з ганьбою виключена, проанонсували відсуджене колишнім співробітником ДОДТРК Віктором Ожогіним право на п'ятихвилинне звернення до глядацької аудиторії в ефірі інформаційного випуску облдержтелерадіокомпанії. Скориставшись почутим оголошенням, у названий час переключив на "Дніпропетровський Державний" (сам я вже давно не дивлюся передачі 51-го, оскільки вважаю це нижче рівня моєї національної гідності та самоповаги, як громадянина України й журналіста).

Записав виступ Ожогіна на диктофон, зробивши під час трансляції фото. Розшифрував плівку і переслав електронною поштою до Держкомтелерадіо, попросивши прокоментувати звернення журналіста. У відділі зв'язків з громадськістю та ЗМІ, як отримали пошту, пообіцяли розглянути і дати відповідь протягом тижня, максимум двох.

Віктор Ожогін
Віктор Ожогін в ефірі ДОДТРК

Не отримавши нічого і через два місяці, вкотре зателефонував до керівниці відділу Світлани Божко. Нагадав про обіцяне нею. До речі, виявилося, що Світлана Михайлівна не лише особисто знайома з Ожогіним - просила передати йому при нагоді привіт - але і є його колишньою однокурсницею. Проте й ця обставина аж ніяк не сприяла просуванню справи. Ще через деякий час дізнався від керівника департаменту телебачення і радіомовлення Держкомітету С.О. Абрамова, що передане мною звернення Ожогіна взято до уваги.

- Оце і все? - перепитав я.

Абрамов дав ствердну відповідь, порадивши за подробицями звернутися до співробітниці департаменту Л. А. Пащенко.

З останньою я теж мав дуже негативний досвід спілкування як письмово - вона була виконавцем листів, що надходили мені за підписами керманичів Держтелерадіокомітету, так і телефоном.

Але наступна розмова, яка відбулася в другій половині дня 23 лютого, перевищила всі мої найгірші передчуття.

Зв'язавшись з нею, передав слова Абрамова і запитав: "Якщо у вас є якісь подробиці, то я хотів би вас послухати, а ні - то готовий зараз же попрощатися, аби не витрачати власні кошти на міжміські з'єднання".

На це почув від Людмили Анатоліївни, що по-перше, вона не "зірка", щоб її слухати; по-друге - вперше чує про надіслане мною звернення Ожогіна, а по-третє, "зірка" звинуватила мене в порушенні авторських прав Ожогіна, оскільки надіслав текст його виступу… без письмової на це згоди самого промовця(?!)

- Але ж це було публічне звернення до телеглядачів, яке транслювалося на всю область, в телевізійному ефірі ДОДТРК! Я надіслав вам електронкою текст, починаючи з підводки ведучої новин, яка пояснює причину появи Ожогіна на екрані. Супроводив фотографіями. Зробив це, аби повідомити вам про подію та отримати коментар щодо неї. У своєму зверненні Ожогін, серед іншого, скаржився на відсутність будь-якої реакції з боку Держкомтелерадіо. Щоб таки хоч колись отримати бодай щось, схоже на відповідь по суті - послав вам його виступ. Хіба я видав його слова за свої власні? Про які авторські права та їх порушення ви говорите? Ви про що взагалі? Інакше ніж дебільною, вашу претензію назвати не можу!

Після завершення розмови відразу передзвонив Абрамову. Від нього ж і дізнався про діяльність на території Дніпропетровської ОДТРК УБЕПу.

- Може вам варто заспокоїтись і дочекатися результатів перевірки? - запропонував Абрамов. - Там і без вас може все вирішитися.

- УБЕП на ДОДТРК?! - здивувавшись почутій новині, перепитав я. - А в зв'язку з чим?

Абрамов знітився, а потім сказав, що про УБЕП… він просто пожартував.

- Зачекайте, так є там УБЕП чи немає? - зажадав я чіткої відповіді від посадовця.

- Та не знаю я нічого! - почув від Абрамова.

- То навіщо ви взагалі самі ж про це почали?

Що й казати, цього разу Сергій Олександрович повівся набагато обережніше, ніж в попередні розмови, в одній з яких, пояснюючи недоторканність В.Шилової і неможливість зняття її з посади гендиректорки ДОДТРК, відверто визнав, що вона має досить сильну позицію в Комітеті й користується підтримкою керівництва не в останню чергу саме завдяки великим грошам, які має. Ми ж люди дорослі, це ж все видно, казав С.О. Абрамов, тому намагатися добитися чогось в такій ситуації - у вищому ступені наївно й абсолютно нереально, хоча самі спроби високопосадовець розцінив такими, що дійсно заслуговують на повагу.

І хто б що після цього мені не закидав, переконаний: наведені слова начальника департамента телебачення і радіомовлення Держкомтелерадіо України варті оприлюднення й суспільної уваги.

Дуже дивно й прикро, що на "честь" потримати хвіст шлейфу нареченої лазаренківської мафії та персональні привілеї постійного перебування в її свиті спокусилися й окремі представники дніпропетровського національно-демократичного громадсько-політичного й літературно-мистецького "бомонду".

Ані якість української у виконанні В.Шилової, ані послідовне відстоювання нею для російської мови статусу державної і, як мінімум, регіональної для східних регіонів України, ані яскраво виражені анти європейські та антинатовські настрої ведучої, ані регулярно здійснювана Вікторією Віталіївною пропаганда й агітація за так звану "слов'янську ідею" та дружбу з Росією, незважаючи на неприховано вороже, зверхнє й зухвале ставлення з боку РФ до України, не заважає окремим з числа місцевих українських "патріотів" ставати на захист гендиректорки.

Вони не бачать, в якому хороводі, з яким складом акторів опинилися? Чому не дають собі звіт, що у такий спосіб не лише легітимізують-виправдовують В.Шилову, а фактично дружно входять в Блок Лазаренка й разом з цим - до місцевої біло-блакитно-червоної коаліції.

Подивіться-но, кого вона залучила на свій захист: нині в державному ефірі постійні дифірамби на її "честь" співають регіонали царьови, комуністи осєтрови та низка її колег по мафіозному угрупованню Павла Лазаренка. Оце так ансамбль. І до нього вона продовжує залучати пройдисвітів з різних політичних сил, об'єднаних полум'яною ненавистю до Президента Ющенка, а відтак - і до України!

Що ж так могло притлумити національну свідомість, а з нею й українську гідність, тих, хто приєднався до цієї жахливої свистопляски?

З яких таких пір особи, що свідомо обирають дорогу в облраду в списках Блоку мафіозі Лазаренка, визнаного кримінальним злодієм судами двох демократичних країн - США і Швейцарії, користуються повагою в національно-демократичному українському середовищі? Проти чого ж тоді люди виступали на Майдані, куди на хвилиночку забігала Шилова? Пам'ятаєте - "Зека- геть!" Чи на Павла Івановича це не розповсюджується? Це, свій, дніпропетровський, "поважний" зек? А деяким, хто став під його крило і здобув у такий спосіб депутатський мандат та можливості для стрімкої, можна сказати, блискавичної кар'єри, пробачається все?

Підтримуючи В.Шилову, її підспівувачі перед усе піклуються про свої меркантильні інтереси та перспективи, які їм відкриває близькість до гендиректорки та доступ до інформаційного ресурсу телерадіокомпанії, в тому числі можливість власного піару на ДОДТРК, зеленого світла для особистої справи та бізнесу під дахом Вікторії Віталіївни, подальшого зростання своєї громадсько-політичної кар'єри в команді впливової жінки - депутатки-бізнесменки облради.

Вчиняючи так, вони тим самим з тріском провалюють особистий тест на "В.Шивість"! Припиніть ганьбитися, люди!

Чи не колишніми моїми, здавалося б, однодумцями та побратимами, що увійшли "пацанами" до В.Шиловської бригади, був я "удостоєний" російськомовним клоном мого персонального сайту з примітною адресою, в якій проглядається недвозначний натяк - "slavutichsp.ru". Оце так плід креативної думки! Відчувається рука і геній видатних стратегів громадянської активності та їхніх новітніх союзників з бункера на Телевізійній!

"Проти Шилової у нас, в основному, губернатор і євреї, Корбан зокрема ("Славутич-Капітал"). Невже і ти пнешся в цю компанію? Ми-то знаємо, що за тобою нікого немає і ти виступаєш з особистою позицією, а от чи зможеш переконати в цьому інших? Чи не час вже помиритися?" - спитали якось мене у довірливій бесіді, делікатно намагаючись вплинути на моє протистояння Шиловій. Розмова в плані замирення результату не дала. Навпаки. Незабаром сталися події, що лишень каталізували конфліктну ситуацію. В результаті маю ось це:

slavutichsp.ru - російськомовний клон СПЕЦКОРА
Так виглядає "Slavutichsp.ru"

Тим часом ідея слов'янської єдності, про яку без кінця триндикає гендиректорка "Дніпропетровського Державного" в ефірі телеканалу, визнана Конгресом Української Інтелігенції (КУІ) антидержавною, ворожою для України, такою, що загрожує національній безпеці країни.

Саме такого висновку дійшли на спільному засіданні Національної ради з питань культури і духовності при Президентові України та Правління КУІ у форматі Зборів громадського активу української інтелігенції на тему: "Атака на українську культуру - загроза національній безпеці України".

За підсумками обговорень учасники ухвалили Відозву до керівників української влади та Резолюцію, де в 4 пункті в якості однієї з цілої низки визнаних загрозливими для національної безпеки України тенденцій у сфері культури називається "Просування ідеї слов'янської єдності, як політичної реалізації, ніби-то, нерозривної етно-національної та культурно-історичної спільноти росіян, білорусів та українців", - повідомляє " Портал українця ".

Тож не В.Шилову слід захищати, а якраз державу - від неї та таких як вона!

Вас розчулює Шилова у вишиванці? Ви в захопленні від фрагментів петриківського розпису, якими вона оформила студійні стенди та телезаставки? Так цим вона просуває на ринок товар, яким торгує! Адже це для неї - не більше, ніж засіб отримання прибутку!

Використання Шиловою вишиванок й стародавніх українських візерунків в оформленні студій та телезаставок і проголошуване нею в рекламних роликах "Україна понад усе!" - окремий напрямок в запроваджуваній нею підступно-цинічній антиукраїнській грі. У такий спосіб вона намагається загравати з національно-свідомою аудиторією, видаючи себе за "свою".

Насправді ж ця "щира україночка" робить все від неї залежне, аби спекулюючи ідеєю слов'янського братерства, прищепити українській аудиторії типово російські світоглядні підходи й стереотипи. Передачі В.Шилової - це її цеглинки у цілеспрямоване зведення над Україною російського саркофагу, який би відгородив її від всього демократичного світу; це містечкові спроби повернути Україну, у вишиванці та з писанкою, до московської темниці.

"Патріотизм" промосковської язичниці Шилової - це суміш патологічного антисемітизму, войовничого расизму та "слов'янської ідеї", яка давно стала для Вікторії Віталіївни нав'язливою, і яку вона постійно навіює глядацькій аудиторії в державному ефірі. І якщо перші дві складові для націонал-патріотів перевершують третю, і лише через це роблять для них Шилову зрозумілою й близькою за духом, то це - суцільне неподобство. До того ж, і антисемітизм, і расизм ніколи не були притаманні справжньому, правдивому українському націоналізму як ідеологічній течії та національно-визвольному руху.

Пропаганда дружби з Росією у В.Шиловських ефірах втілюється в різні форми, з яких окремі інакше ніж знущанням над українством не назвеш. Так, задля агітації за Українсько-Російський слов'янський союз до державного ефіру в 2006 р. залучається на той час депутат Держдуми, очільник Конгресу російських общин Дмітрій Рогозін.

Чи ви це забули? А я пам'ятаю… Ніколи не забуду і не пробачу.

Зі статті Олександра Палія "Російсько-грузинська війна: як не стати наступними" в "Українській правді" від 15.08.2008:

"Нещодавно представник Росії при НАТО Дмитро Рогозін заявив, що він не згоден з методами Юрія Лужкова, який заявив, що в України слід забрати Севастополь.

За словами Рогозіна, по суті він "за" Лужкова, але нагадує, що Малюта Скуратов, на відміну від Лужкова, "перед тим, як тягнути когось на ешафот, прес-конференцій не проводив.

Отже, такі діячі як Рогозін мріють без прес-конференцій затягнути Україну на ешафот, так як водив своїх жертв Малюта Скуратов, головний кат Івана Грозного. Хоча, якби Рогозін краще знав власну історію, зокрема чим закінчилася опричнина та правління Івана Грозного, він навряд чи брав би собі такі зразки для наслідування.

Нарешті, слід чітко артикулювати очевидну річ: проти вступу до НАТО можуть виступати або цілковиті невігласи, або вороги України. Ця очевидна річ була ще раз підтверджена подіями російсько-грузинської війни."
/кінець цитати/

Повністю згоден з наведеними шановним політологом дефініціями, на чому, власне, неодноразово наголошував в своїх попередніх публікаціях, в тому числі й про Шиловсько-Рогозінський дует на Державному телебаченні, в якому Рогозін був представлений Шиловою не інакше як щирий друг українців з виключно схвальними оцінками діяльності цієї російської держиморди.

Згадую, як під час передачі Шилова запитала в цього шовінюги, а як щодо Тузли, чи, мовляв, не погарячкував він тоді. Ні, виявилось, не погарячкував, просто в такий спосіб (маються на увазі жорсткі антиукраїнські висловлювання), як сказав Рогозін, він тільки намагався посадити сторони конфлікту за стіл перемовин. І таким поясненням Шилова цілком задовольнилась, сприйняла "на ура" як і все, що мовив російський політик. Їй більше нічого і не було потрібно. Отже Рогозін нам, українцям, - і друг, і брат!

А те, що Рогозін і Севастополь вважає російським, і весь Крим таким - ну так це ж, за Шиловою, слід розуміти,лишень його прикрашає і робить нам, українцям, ще ближчим й ріднішим. Ох, який же то був огидний ефір і не де-небудь, а на обласному державному (!) телебаченні.

….А якби, думаю, російські танки замість Горі чи Сенаки, не дай Боже, увійшли в наше місто?.. В.Шилова, мабуть, найпершою і з радістю повідомила б про це на Дніпропетровському Державному, з'явившись в кадрі у вишиванці та з алатирем на лобі: "Нарешті дочекалися! Наші брати-слов'яни прийшли!"… І пішла б зустрічати... З хлібом та сіллю.

А потім повела б довгоочікуваних "миротворців" до своєї крамниці, що торгує вишиванками, рушниками, писанками та іншим скарбом - за сувенірами на згадку про "миротворчу" кампанію в Україні. І ті б із задоволенням пішли. І чимало б там придбали - для "потєхі".

Що й казати, для кого, а для Шилової така "братньо-слов'янська миротворча агресія" була б дуже вигідною: "братья-славяне" і "русский порядок" навели б, й особисто збагатили б. Отож, мабуть, чекає не дочекається...

Восьмипелюсткова зірка Алатир - релігійний символ язичницької громади Рідна Православна Віра (Відичне Православ'я), який гендиректорка ДОДТРК В.Шилова зробила логотипом Державної телерадіокомпанії Восьмипелюсткова зірка Алатир - релігійний символ язичницької громади Рідна Православна Віра (Відичне Православ'я), який гендиректорка ДОДТРК В.Шилова зробила логотипом Державної телерадіокомпанії Восьмипелюсткова зірка Алатир - релігійний символ язичницької громади Рідна Православна Віра (Відичне Православ'я), який гендиректорка ДОДТРК В.Шилова зробила логотипом Державної телерадіокомпанії

Читай також:

ШИЛОВА, ЗАБИРАЙСЯ ГЕТЬ!

Так відреагували в обласній філії НСЖУ на останні події навколо Дніпропетровської ОДТРК. Серед висловлених на адресу гендиректорки телерадіокомпанії, депутата облради від Блоку Лазаренка В.Шилової звинувачень - розпалювання в державному ефірі міжнаціональної ворожнечі й расової нетерпимості та вкрай низький професійний рівень. Медійники також гостро скритикували владу за ігнорування їхніх численних звернень та заяв щодо неприпустимості перебування профнепридатної, цинічно-зухвалої й вульгарної В.Шилової на керівній посаді обласної студії державного телебачення. >>>


"Потому что я - русская!"

ДЕРЖКОМТЕЛЕРАДІО: КОЛЕГІЯ АБСУРДУ

В.Шиловська локшина. В Нацраді - дуже раді

В Держкомнацрелігій порадили звернутися до правоохоронних органів, аби ті розслідували діяльність керівництва Дніпропетровської ОДТРК

Гендиректорку ДОДТРК В.Шилову очікує перевірка

ЯНУЧАРА У ВИШИВАНЦІ

В.Шилова. Слов'янський синдром

Анатолій СОКОРИНСЬКИЙ (лідер ДОО УНП): "СЛАВЯНСКАЯ ИДЕЯ" - ЦЕ РОСІЙСЬКА ДВОХГОЛОВА ІМПЕРІЯ!"
01.03.2009



Ваш коментар:
e-mail:



:: СПЕЦКОР :: СВОБОДА - ЗДОБУТОК ХОРОБРИХ! :: Дніпропетровське інформаційно-аналітичне Інтернет-видання "СПЕЦКОР" потребує інвестицій для подальшого розвитку: покращення матеріально-технічної бази й створення штату співробітників. Цей сайт є результатом індивідуальних творчих, матеріальних, технічних й організаційних зусиль автора. Створення відповідних умов для діяльності команди однодумців дозволить "СПЕЦКОРУ" вийти на якісно новий рівень, що значно сприятиме реалізації патріотичної місії Інтернет-видання. Бізнесмени з Україною в серці, відгукніться! "СПЕЦКОР" розраховує на вашу допомогу. Тел: 8 066 449-70-21 е-маil: spetskor@ukr.net :: СВОБОДУ НЕ СПИНИТИ! :: СПЕЦКОР ::
Архіви статей: 2011  2010  2009  2008  2007  2006  2002-2005
© Олексій Мазур 2002-2013
© Веб-дизайн, Андрій Мазур 2002-2013
Всі права захищені. Використання матеріалів СПЕЦКОР дозволяється
за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на СПЕЦКОР.

Украинская Баннерная Сеть


Warning: require_once(/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php) [function.require-once]: failed to open stream: No such file or directory in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64

Fatal error: require_once() [function.require]: Failed opening required '/sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/inshe/dialab/setlinks_b1908/slsimple.php' (include_path='./:/usr/local/share/pear/') in /sata1/home/users/spetskor/www/www.spetskor.dp.ua/footer.php on line 64