Питання про довговічність результату є одним із перших, яке ставить пацієнтка, що розглядає збільшення грудей жиром. І це правильне питання — адже на відміну від імплантів, де відповідь більш однозначна, з ліпофілінгом все залежить від кількох факторів одночасно. Розберемо, що впливає на тривалість і якість результату і чому у різних жінок він може суттєво відрізнятися.
Що відбувається з жиром після пересадки
Після введення у тканини молочної залози жирові клітини опиняються у новому середовищі. Їхнє виживання залежить від того, чи зможуть вони вбудуватися у судинну мережу тканини-реципієнта і отримати кровопостачання. Цей процес — ангіогенез — займає від кількох тижнів до кількох місяців.
Клітини, які успішно вбудувалися, залишаються назавжди і поводяться як звичайна жирова тканина. Клітини, які не встигли отримати кровопостачання, поступово резорбуються — розсмоктуються без будь-яких наслідків для організму. Саме тому об’єм грудей після ліпофілінгу зменшується в перші місяці після операції, а потім стабілізується.
Чому у різних жінок приживається різний відсоток жиру
Середній показник виживаності трансплантату — від 50 до 70 відсотків. Але конкретна цифра у кожної пацієнтки своя, і на неї впливають кілька факторів.
Перший — техніка хірурга. Введення жиру у кількох площинах тонкими нитками дає значно кращий результат, ніж введення великими об’ємами в одному місці. Більша поверхня контакту означає більше шансів на ангіогенез.
Другий — якість підготовки матеріалу. Жир, очищений від рідини і пошкоджених клітин, приживається краще. Метод обробки — центрифугування, декантація або фільтрація — також має значення: кожен підхід дає різний склад кінцевого матеріалу.
Третій — індивідуальні особливості пацієнтки. Рівень гормонів, стан мікроциркуляції, наявність хронічних захворювань, куріння — все це впливає на здатність тканин прийняти трансплантат. Некурящі жінки з нормальним рівнем естрогену, як правило, демонструють кращі показники приживлення.
Як довго зберігається результат якщо жир прижився
Жир, який пережив перші пів року після операції, залишається в тканинах на тривалий час — фактично назавжди за умови стабільної ваги. Але тут є важливий нюанс: приживлений жир реагує на коливання маси тіла так само, як і весь інший жир в організмі. Якщо жінка значно схудне після операції, груди зменшаться разом із рештою тіла. Якщо набере — збільшаться.
Це не недолік методу, а його природна властивість. Більшість пацієнток сприймають це позитивно: результат вписується у зміни тіла, а не виглядає як чужорідний елемент, що живе окремим від тіла життям.
Чи потрібна повторна процедура
Частина жінок задоволена результатом однієї операції. Інші через рік-два вирішують повторити процедуру — або для збільшення об’єму, або для корекції невеликої асиметрії, яка могла утворитися через нерівномірне приживлення. Повторний ліпофілінг є технічно простішою процедурою, ніж перша операція, оскільки тканини вже адаптовані до прийому трансплантату.
Рішення про повторну процедуру ухвалюється не раніше ніж через шість-дев’ять місяців після першої операції, коли результат повністю стабілізується.
Що впливає на якість результату крім приживлення
Навіть при оптимальному відсотку виживаності кінцева форма грудей залежить від того, наскільки рівномірно жир розподілився у тканинах. Досвідчений хірург планує введення так, щоб об’єм наростав рівномірно у всіх зонах залози — у верхньому і нижньому полюсах, по медіальному і латеральному контурам. Нерівномірний розподіл може дати невелику асиметрію або нерівність контуру, яку потім виправляє повторна процедура.
Де у Дніпрі проконсультуватися з цього питання
Хірург вищої категорії, кандидат медичних наук Дмитро Децик практикує ліпофілінг грудей у Дніпрі та Запоріжжі. Детальніше про підхід лікаря — на офіційному сайті пластичного хірурга у Дніпрі decik.com.ua. Прийом у Дніпрі ведеться в центрі «Геліос» на вулиці Ламаній, 17.